Рішення № 123890498, 19.12.2024, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 130/2418/24

Провадження № 2/172/701/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивачі вказує, що позивачам на підставі договору дарування від 05.12.1994 року, виданого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори, № в реєстрі 3287, належить в рівних частинах житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловою площею 34,0 кв.м. Право власності на вказаний будинок зареєстроване 02.03.1995 року Попаснянський районним бюро технічної інвентаризації. Після початку вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, вони змушені були покинути місце постійного проживання і переміститися в більш безпечний населений пункт України. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про право власності на будинок у зв`язку з чим позивач звернувся до державного реєстратора, який своїм рішенням від 22.07.2024 року відмовив у вчиненні реєстраційних дій, оскільки не можливо отримати відповідні відомості з державних реєстрів та інших джерел інформації щодо нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване до 01.01.2013 року, а також у зв`язку з тимчасовою окупацією Луганської області, на території якої розташоване Попаснянське РБТІ. Просять суд визнати за ними право власності по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються із: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 46,0 кв.м.,прибудови літ. «а2», ґанку літ. «кр», вбиральні літ. «Б», погрібу літ. «Г», літньої кухні літ. «Ж», веранди літ. «ж», сараїв літ. «И», «П», «О», душу літ. «Р», гаражу «С», огорожі №№ 1, 2, 4, водопроводу №№ 5-6.

Ухвалою від 19.09.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачі надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріалисправисуд приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачам на підставі договору дарування від 05.12.1994 року, виданого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори, № в реєстрі 3287, належить в рівних частинах житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловою площею 34,0 кв.м. Право власності на вказаний будинок зареєстроване 02.03.1995 року Попаснянський районним бюро технічної інвентаризації.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області своїм рішенням від 22.07.2024 року відмовив позивачу у здійсненні реєстраційних дій, оскільки не можливо отримати відповідні відомості з державних реєстрів та інших джерел інформації щодо нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване до 01.01.2013 року, а також у зв`язку з тимчасовою окупацією Луганської області, на території якої розташоване Попаснянське РБТІ.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються із: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 46,0 кв.м.,прибудови літ. «а2», ґанку літ. «кр», вбиральні літ. «Б», погрібу літ. «Г», літньої кухні літ. «Ж», веранди літ. «ж», сараїв літ. «И», «П», «О», душу літ. «Р», гаражу «С», огорожі №№ 1, 2, 4, водопроводу №№ 5-6.

3. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються із: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 46,0 кв.м.,прибудови літ. «а2», ґанку літ. «кр», вбиральні літ. «Б», погрібу літ. «Г», літньої кухні літ. «Ж», веранди літ. «ж», сараїв літ. «И», «П», «О», душу літ. «Р», гаражу «С», огорожі №№ 1, 2, 4, водопроводу №№ 5-6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк