Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 595/1562/24
Провадження № 2/595/393/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2024
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Тхорик І.І.,
з участю секретаря Боднара М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Костюшок П.М., звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №2590653-510 від 01.12.2021 в розмірі 20365,67 грн, з яких: 9300,78 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,74 грн загальна заборгованість за процентами, 11064,15 грн загальна заборгованість по комісії. Окрім того, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 01 грудня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 2590653-510 від 01.12.2021, підписанням якого ОСОБА_1 акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов договору. Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 2590653-510 від 01.12.2021 АТ «Таскомбанк» надало ОСОБА_1 споживчий кредит в загальній сумі 10690,00 грн на власні потреби, в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, сума кредиту без комісії за надання кредиту складає 10000,00 грн, строком на 24 місяці з процентною ставкою за користування кредитом 0,01 % річних. 28 лютого 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024. Відповідно до додатку № 1 до Договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 Реєстру Прав Вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20365,67 грн, з яких: 9300,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 0,74 грн загальна заборгованість по відсоткам, 11064,15 грн загальна заборгованість по комісії. Натомість відповідач не виконав умови договору, чим порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за договором 2590653-510 від 01.12.2021 в сумі 20365,67 грн. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
12 листопада 2024 року ухвалою суду позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором залишенобез руху, надавно строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
20 листопада 2024 року ухвалою суду продовжено строк на усунення недоліків позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Встановлено позивачу десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
11 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», Сова Ю.М., на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків, до якої він долучив розрахунок заборгованості по кредитному договору № 2590653-510 від 01.12.2021 та виписки по особових рахунках ОСОБА_1 , наданих первісним кредитором АТ «Таскомбанк».
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У позовній заяві просив розглядати справу за відсутністю представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 у судовезасідання нез`явивсяповторно,не повідомившисуду пропричини своєїнеявки,про деньта часслухання справибув повідомленийу встановленомузаконом порядку, шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібранні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 грудня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 2590653-510, підписанням якого акцептував публічну пропозицію банку, яка розміщена на веб-сайті банку www.taskombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору.
За умовами Заяви-договору АТ «Таскомбанк» встановило відповідачу кредитний ліміт на власні потреби в сумі 10690,00 грн, зі строком кредитування 24 місяці, з комісією за надання кредиту (за наявності) в розмірі 6,9 %, що складає 690,00 грн, сума кредиту без комісії за надання кредиту 10000,00 грн, проценти за користування кредитом 0,01 % річних, процентна ставка фіксована і застосовується на весь строк кредиту.
Згідно п.1.2.5 Заяви-договору кредитні кошти нараховуються на поточний рахунок № НОМЕР_1 , операції за яким здійснюються із використаннях електронних платіжних засобів.
ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-договору підтвердив, що на момент її укладання попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами та правилами надання споживчого кредиту, в тому числі вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставкита загальними витратами за споживчим кредитом, а тако, з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає законодавство України, в тому числі інформацією, надання якої передбачене нормативними документами Національного банку України, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він згідний (п.2.2 Заяви-договору).
Згідно п.5.16 Заяви-договору ОСОБА_1 отримав від банку свій примірник цієї Заяви-договору № 2590653-510 про надання кредиту на власні потреби від 01.12.2021, а також Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту в день укладення Заяви-договору, повідомлення про включення його персональних даних до бази персональних даних позичальників банку, а також відомості про його права, визначені ЗУ «Про захист персональних даних».
01.12.2021 ОСОБА_1 власноручно підписав Додаток 1 до Заяви договору про надання споживчого кредиту № 2590653-510 від 01.12.2021 (інформаційне повідомлення), Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 250653-510 від 01.12.2021, Паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка максимум», Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Заяву-анкету на оформлення банківських продуктів.
Згідно виписок АТ «Тасомбанк» по особовим рахункам кредитного договору 2590653-510 № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , за період з 01.12.2021 по 28.02.2024, які відкриті на ім`я ОСОБА_1 , розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2590653-510 від 01.12.2021 та розрахунку заборгованості по кредитному договору № 2590653-510 від 01.12.2021, укладеному з ОСОБА_1 станом на 28.02.2024, вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість в сумі 20365,67 грн, з них: 9300,78 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 0,74 грн загальна заборгованість по відсоткам, 11064,15 грн загальна заборгованість по комісії.
За змістом статей626,628 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першоюстатті 1054 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першоїстатті 638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другоюстатті 639 Цивільного кодексу Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 629 Цивільного кодексу Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першоюстатті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно достатті 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ізстаттею 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першоїстатті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст. 526, 529 ч.1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за кредитним договором № 2590653-510 від 01.12.2021.
28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) було укладено договір факторингу №НІ/11/16-Ф, пунктом 2.1. якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові права вимоги за кредитними договорами, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення прва вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.
28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) було підписано акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/16-Ф від 28.02.2024.
Згідно Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 ТОВ«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2590653-510 від 01.12.2021 в сумі 20365,67 грн, з яких: 9300,78 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 0,74 грн загальна заборгованість по відсотках, 11064,15 грн загальна заборгованість по комісії.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Частиною першоюстатті 512 Цивільного кодексу України(далі за текстомЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першоюстатті 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК Українипередбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).
У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що у даній справі встановлений факт переходу права вимоги до боржника від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки презумпція правомірності договору факторингу, передбачена статтею 204 ЦК України, відповідачем не спростована.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.
Разом з тим, щодо заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини пер шоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитомвитрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (даліПравила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
За таких обставин положення пункту 1.4 заяви-договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту, яка складає 9,9 % від суми кредиту (пункт 1.4 кредитного договору).
Необхідність внесення плати за додаткові та супутні послуги банку, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачена Графіком платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Розмір комісії складає 737,61 грн щомісяця.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1.4 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 11064,15 грн.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 9301,52 грн, що складається із заборгованості за загальною сумою кредиту - 9300,78 грн та за процентами - 0,74 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак враховуючи, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1382,96 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (9301,52 / 20365,67 х 3028,00 = 1382,96 грн).
На підставі наведеного та керуючись статтями4,12,76,77,78,80,81,141,247,258,259,
264,265,280,282,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 2590653-510 про надання споживчого кредиту від 01 грудня 2021 року в розмірі 9301 (дев`ять тисяч триста одна) грн 52 коп, з яких: 9300,78 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,74 грн загальна заборгованість по відсоткам.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1382 (одну тисячу триста вісімдесят дві) грн 96 коп. сплаченого судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення суду складено 19 грудня 2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_8 в АТ «Тасомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Суддя: І. І. Тхорик
Судове рішення № 123889985, Бучацький районний суд Тернопільської області було прийнято 19.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 595/1562/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: