Вирок № 123889245, 18.12.2024, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/446/24

Провадження № 1-кп/584/146/24

В И Р О К

Іменем України

18.12.2024 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Путивль кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200520000058 від 09.03.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Линове Путивльського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив :

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану. Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 № 3429-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

В період дії в Україні воєнного стану, 09 березня 2024 року близько 11 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Шкільна в с. Линове Новослобідської сільської ради Конотопського району поблизу Святомиколаївської церкви, помітив автомобіль ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходилась потерпіла ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_2 , та вирішив з`ясувати, чому вона там знаходиться. Підійшовши до автомобіля обвинувачений ОСОБА_4 почав запитувати у потерпілої ОСОБА_5 , чому вона тут стоїть і між ними виникла розмова, котра в подальшому переросла у сварку. Під час сварки обвинувачений ОСОБА_4 помітив у салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні мобільний телефон потерпілої «ОРРО А96» та вирішив ним відкрито заволодіти.

Реалізуючи свій умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , умисно, в умовах воєнного стану, з корисливою метою, ігноруючи волю потерпілої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, відкрито, через відчинені передні водійські дверцята проник до автомобіля та заволодів належним потерпілій ОСОБА_5 мобільним телефоном «ОРРО А96», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-24/4030-ТВ від 18.03.2024 складає 7319 грн. та грошовими коштами в сумі 200 грн., котрі знаходились за прозорим чохлом телефону.

Після скоєння вказаних дій обвинувачений ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 7519 грн.

Здійснюючи вказані дії, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Не зупинившись на скоєному, 09.03.2024 біля 11 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля будівлі Святомиколаївської церкви, на території вул. Шкільна, с. Линове Конотопського району, де також знаходилась і потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 .

У вказаний час обвинувачений ОСОБА_4 почув, що потерпіла ОСОБА_5 зателефонувала до поліції на лінію «102» та повідомила про вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 правопорушення, а саме відкрите заволодіння належним їй телефоном та грошима.

Дізнавшись про це, обвинувачений ОСОБА_4 раптово відчув до потерпілої ОСОБА_5 неприязні почуття, після чого у обвинуваченого ОСОБА_4 , з мотивів помсти виник прямий умисел на завдання фізичного болю потерпілій ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій вищевказаний прямий умисел, направлений на завдання фізичного болю, діючи умисно, протиправно, кулаком правої руки наніс один удар по лівій частині обличчя потерпілої ОСОБА_5 , котрий не спричинив тілесних ушкоджень, однак завдав значного фізичного болю останній.

Здійснюючи вказані дії, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин викладених у обвинувальному акті визнав повністю і підтвердив обставини, вказані вище. У вчиненому кається, фактичні обставини справи не оспорює.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, звернулася до суду з письмовою заявою, у якій просила справу розглянути у її відсутність та зазначила, що обвинуваченого ОСОБА_4 вона вибачила та просить суд суворо його не карати.

Беручи до уваги те, що такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, сумнівів в правильності розуміння останніми змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позицій у суду немає, тому на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого і дослідженням характеризуючих його матеріалів та матеріалів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні цих кримінальних правопорушень, за обставин викладених у обвинувальному акті.

Такі злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище та вчинений в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працює, вину свою визнав, формально позитивно характеризується за місцем проживання (скарг та нарікань зі сторони односельців на нього до сільської ради не надходило, а також компрометуючих матеріалів відносно нього виконком сільської ради не має), на Д-обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Те, що обвинувачений кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення цих правопорушень не завдало тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданого збитку, суд визнає як обставини, що пом`якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи такі дані за особу обвинуваченого, який раніше не судимий, формально позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, співпрацював зі слідством, активно сприяючи розкриттю кримінальних правопорушень, тяжких наслідків від вчинення кримінальних правопорушень не настало, добровільно відшкодував потерпілій завданий збиток, суд вважає за можливе призначити йому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, а також призначити йому покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді громадських робіт, у межах встановлених у санкції ч.1 ст. 126 КК України, оскільки саме ці покарання є необхідними і достатніми для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити на підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням наведеного в сукупності, обставин вчинених кримінальних правопорушень, а саме: особи обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення цихправопорушень незавдало тяжкихнаслідків,обвинувачений добровільновідшкодував завданийпотерпілій збиток,враховуючи позиціюпотерпілої,яка вибачилаобвинуваченого тапросила судйого сувороне карати, суд вважає, що його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень можливе при призначенні остаточного покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування цього покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього відповідних обов`язків, визначених у ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 3786 грн. 40 коп.

Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 126 КК України, - у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави 3786 грн. 40 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Речові докази: мобільний телефон марки «ОРРО А96», грошову купюру номіналом 200 грн. серії ЕЄ1526309, а також зв`язку ключів з шкіряним брелоком ключ з написом «лада» та ключ з написом «I LOVE YOU», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , - дозволити останній використовувати на власний розсуд, як законному власнику вказаного майна.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження вправі отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1