Рішення № 123887742, 18.12.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19305/24

провадження № 2-а/753/223/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м.Києві, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві старший сержант поліції Булах С.В. неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., про що виніс відповідну постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова). Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач 02.09.2024 о 13 год. 03 хв. в м. Києві по вул. М.Гришка, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia А7» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 рух прямо здійснив рух праворуч, чим порушив п. 8.4 ПДР України. Позивач, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскільки висновок відповідача про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення, є недоведеним належними доказами, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.10.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

28.10.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останні й заперечує проти позовних вимог посилаючись на те що, правцівник патрульної поліції діяв згідно вимог Інструкції та відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію». Крім того, просив залишити позов без розгляду, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк на оскарження постанови, тому що звернувся до суду за захистом свого порушеного права лише після отримання копії відеозапису, а не після отримання оскаржуваної постанови.

05.11.2024 представником відповідача подано відповідь на відзив в якому представник заперечує проти доводів відповідача, з огляду на наступне. Відповідач у своєму відзиві не навів жодних доказів порушення правил дорожнього руху позивачем, відзив містить лише посилання на статті КУпАП України та ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про Національну поліцію». Належними доказами у справі є матеріали фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тобто в даному випадку відеозапис. Проте, згідно відеозапису не містить підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на даному відеозаписі відображене лише спілкування позивача з працівником патрульної поліції. Щодо пропуску строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що з копією відеозапису позивач ознайомився лише 23.09.2024 і саме тоді дізнався про те, що відповідач неправомірно притягнув його до відповідальності, оскільки доказів про порушення ПДР України відеозапис не містить.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.09.2024 інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві старшим сержантом поліції Булах С.В. було винесено відносно позивача постанову, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач керуючи автомобілем ««Skoda Octavia А7» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 рух прямо здійснив рух праворуч, чим порушив п. 8.4 ПДР України /а.с. 17-18/.

Як вбачається з позову позивач не визнав порушення, що ставиться йому за вину, зазначив що правил дорожнього руху не порушував, відеозапис наданий на його запит працівниками поліції не містить жодних доказів, які підтверджують вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові винесеній відповідачем не наведено будь-якої оцінки усним поясненням позивача, не наведено доказів, які б їх спростовували.

Згідно копії відеозапису, вбачається що на останньому відсутній факт порушення позивачем ПДР України, оскільки на останньому не видно дорожніх знаків, які встановлені на даній ділянці дороги. Крім того, представником відповідача до відзиву на позовну заяву в обґрунтування свої заперечень не надано доказів розташування відповідних дорожніх знаків, що регулюють дорожній рух, та встановлені відповідним органом.

За вказаних обставин, суд, приходить до висновку, що факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, а відповідачем, в порушенням вимог ст. 280 КУпАП, додатково не було встановлено чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Також, слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, суд вважає, що з боку ОСОБА_1 порушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, не вбачається, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо поновлення строку на оскарження, суд приходить до наступного висновку.

відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зважаючи на те, що жодних доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, Поліцейським на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення надано не було, а оскаржувана постанова в графі «7. До постанови додаються» не містить жодних даних, позивач 02.09.2024, звернувся до відповідача із запитом для отримання відеозапису з камери поліцейського, на якому було б зафіксовано розгляд ним справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, шляхом направлення звернення в електронному вигляді на офіційну електронну адресу відповідача.

Тобто до 23.09.2024, у позивача не було об`єктивної можливості реалізувати своє право на знайомлення з матеріалами справи, оцінити всі обставини справи та виявити відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт скоєння ним адміністративного правопорушення, про наявність яких заявляв Поліцейський під час винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, стало відомо лише 23.09.2024, після отримання відповідного відеозапису від відповідача.

Відтак, позовну заяву було подано позивачем до суду в межах 10-денного строку з моменту отримання позивачем відеозапису розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення та винесення стосовно позивача постанови та виявлення факту відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, за таких обставин суд, приходить до висновку про повнолення позивачу строку на оскарження постанови.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 132 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАСУ витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу, проте на підтвердження понесення даних витрат позивачем до матеріалів справи не додано договору про надання правової допомоги, обумовленим гонораром, детального опису робіт та акту приймання-передачі робіт з детальним розрахунком, і такі докази не надані разом з поданням відповіді на відзив.

Щодо оплати судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині скасування постанови є законним обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2024 серії ЕНА№2964487 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м.Києві, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 2964487 від 02.09.2024, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти БЗС бат. батальйону із забезпечення супроводження департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Булах Сергієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 .

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 605, 60 грн.

Повернути ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 частину надмірно сплаченого судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. згідно платіжної інструкції №8В26-0863-7АСТ-0С8Х від 02.10.2024 отримувач ГУК у м. Києві/Дарницький район, код 379993783, Банк Казначейство України.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: