Постанова № 123884368, 17.12.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/820/21

Номер провадження 2-а/298/3/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Коваль А.Ю.,

номер справи 298/820/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Великий Березний позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з вказаним вище позовом.

В обґрунтування позову останній зазначив, що 22.07.2021 о 16:05:56 год. на М06 806 км інспектором УПП в Закарпатській області Борисенко О.О. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справi про адміністративне правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксоване не в автоматичному режимi, серії ЕАО №4523551, якою притягнуто ОСОБА_1 до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч.1ст.122 КУпАП. Вказаною постановою позивача визнано винним у порушенніп.12.4 Правил дорожнього руху та призначено адміністративне стягнення у розмірі 340 гривень за те, що 22.07.2021 о 16:05:56 год. на М06 806 км останній керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF», НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год в населеному пункті, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості на 23 км/год, швидкість вимірювалась приладом ТРУКАМ.

Позивач зазначив, що не згідний з означеною постановою та вважає її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, наведені в постанові обставини не відповідають дійсності.

Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не досліджував жодного доказу, висновок про вину позивача не ґрунтується на жодному доказі, постанова не містить жодних відомостей про обмежувальні дорожні знаки, координати їхнього розташування, не вказано назву населеного пункту, підстав для винесення постанови не було, матеріали справи про адміністративне правопорушення станом на час винесення постанови не містили жодного доказу, в постанові не зазначено відомостей про матеріали відео та фото фіксації. Крім цього, постанова не містить даних в який спосіб поліцейський вимірював швидкість, не зазначено інформації щодо моделі та серійного номеру технічного приладу "Трукам".

Стверджує, що працівник поліції не виконав вимог щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази у підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення, розгляд справи проведено без участі позивача, останньому не роз`яснено права, передбачені ч.1ст.268 КУпАП, та статтями55,56,59,63 Конституції України, чим грубо порушено права позивача, в тому числі право на захист.

Наголошується, що оскаржувана постанова порушує законні права та інтереси позивача, який не вчиняв жодного правопорушення, та щодо якого проведено розгляд справи з порушенням нормКУпАП.

За вказаних обставин, позивач просить скасувати оскаржену постанову серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021, визнавши таку протиправною.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 2 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

15 жовтня 2021 року позивачем подано клопотання про залучення співвідповідача у справі - Департамент патрульної поліції.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2021 року до участі у справі залучено співвідповідача - Департамент патрульної поліції.

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції, відзиви на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надали.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника. У вказаній заяві позивач зазначив, що позовну заяву підтримує,позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів - Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту повідомлення про виклик на офіційні електронні адреси, у судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).

Стаття 280КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, згідно з п.1ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно приписів ч.1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що визначено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Оскарженою постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що водій ОСОБА_1 22.07.2021 о 16:05:56 год. на М06 806 км керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF», НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год в населеному пункті, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості на 23 км/год. Швидкість вимірювалась приладом ТРУКАМ. ОСОБА_1 порушивп.12.4Правил дорожньогоруху України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - Правила №1306).

Згідно зпунктом 12.4. Правил дорожнього рухуУкраїни, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1статті 122 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Як згадувалось вище, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив вимогип.12.4 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Разом з тим, суд не може вважати вказані обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

За приписами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі відповідно до положень статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Згідно зі статтею 252КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач факт вчинення ним адміністративного правопорушення заперечив. В той же час відповідачі доказів протилежного суду не надали.

З постанови про накладення адміністративного стягнення режимі серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021 вбачається, що до такої, як доказ вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не надано відео з бодікамери та відео з технічного приладу Truсam, як і не долучено доказів щодо фотофіксації події.

Статтею 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався) у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3статті 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Відповідачі не надали суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності свого рішення.

Крім цього, постанова не містить жодних відомостей щодо того, де саме відбулась подія проступку, зокрема, в межах якого населеного пункту рухався ОСОБА_1 .

Оскаржувана постанова серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на те, яким технічним засобом вимірювалась швидкість руху автомобіля, яким керував позивач, не зазначено інформації щодо моделі та серійного номеру такого технічного приладу.

Суд встановив, що відповідачі на виконання вимог ч.ч. 1, 2 статті 77КАС України та ст.251КУпАП не надали жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачами не надано належних, допустимих доказів в підтвердження порушення позивачемп.12.4 Правил дорожнього рухуУкраїни.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що така постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскарженій постанові.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Між тим, така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, однак в розглядуваному випадку фіксування працівником поліції не здійснювалось.

Таким чином, на думку суду, лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі докази фіксації правопорушення відсутні.

З огляду на вищезазначене та те, що відповідачі по справі доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також правомірності дій поліцейського відповідно до ст.77 КАС України, не надали, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.

Таким чином, суд встановив те, що відповідачі не довели факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, також не надали суду жодних доказів, які безпосередньо підтверджували обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності. Як наслідок, відповідачі не довели правомірності прийнятої постанови серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122КУпАП, що є підставою для її скасування.

При вирішенні даного спору суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст.9, 122, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною оскарженої постанови, суд прийшов висновку, що в задоволенні такої слід відмовити зважаючи на приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справахз приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що ч.1 ст.139КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.

Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.

Згідно даних квитанції №2721220046 від 12 серпня 2021 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом на рахунок було сплачено судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок.

Отже, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 454 гривні 00 копійок, відповідно до ст.139КАС України мають бути покладені на відповідача - Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕАО №4523551 від 22.07.2021 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (батальйон, 1 рота) рядовим поліції Борисенко Олександром Олександровичем, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Кошового, 2; Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення суду складено 17 грудня 2024 року.

Суддя Зизич В.В.