Ухвала суду № 123883893, 19.12.2024, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6754/24

Провадження № 1-кс/629/1887/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого відділення №1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12024221110001196 від 30.10.2024 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бондарівка, Овруцького району Житомирської області, громадянина України, одруженого, стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони взводу роти забезпечення продовольством, речовими та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.152 ч.4 КК України, -

встановив:

Слідчий відділення №1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.152 ч.4 КК України.

Підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий вказує, що 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» директивою командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20 січня 2024 року № Д-1/ДС, від 08 березня 2024 року № Д-8/ДСК та від 08 березня 2024 № Д-9/ДСК з 30 березня 2024 військовослужбовець ОСОБА_5 був введений в дію штат № 04/324-01 військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони взводу роти забезпечення продовольством, речовими та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 .

Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_5 , відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Порушуючи вимоги указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_5 маючи умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скоїв злочин за наступних обставин.

30.10.2024 приблизно о 01 год. 00 хв., (точний час під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем базування, за адресою : АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті природним способом щодо малолітньої ОСОБА_7 , перебуваючи наодинці з останньою на задньому сидінні в салоні автомобіля ВАЗ 2105 з реєстраційним номером НОМЕР_4 , який перебуває в його користуванні, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення фізичного, психічного та соціального розвитку малолітньої ОСОБА_7 , розуміючи, що вона є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, достовірно знаючи про її малолітній вік, та використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість, ОСОБА_5 зняв з малолітньої ОСОБА_7 одяг та поклавши її на спину на сидіння та здійснив проникнення власних геніталій в її тіло природнім шляхом, в вагінальний отвір. У подальшому, ОСОБА_5 залишаючись на задньому сидінні салону автомобіля заснув, а малолітня ОСОБА_7 одягнулася і покинула салон автомобіля.

30.10.2024 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221110001196, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.152 ч.4 КК України.

31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.152 ч.4 КК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.11.2024 підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 28.12.2024.

Постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 17.12.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024221110001196 від 30.10.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152 ККУ до трьох місяців, тобто до 31.01.2025.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для продовження щодо нього запобіжного заходу.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання слідчого та продовженні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що вже зроблені медичні висновки, речові докази зібрані, ОСОБА_5 позитивно характеризується, має сім`ю, дитину, постійне місце реєстрації, не зважаючи на віддалене місце проживання має можливість з`являтися на слідчі дії і не має наміру ухилятися від проведення слідчих дій.

Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав свого захисника, просив обрати домашній арешт, зазначив, що насилля відносно потерпілої застосовано не було, все відбувалось за взаємною згодою, як такого полового акту не було.

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного, вислухавши думку учасників процесу, беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, вважаю, що застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та продовжує запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою та відмовляє у задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Беручи до уваги вищенаведене, сукупність вказаних фактів, слідчий суддя доходить переконання, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є також істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваним та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимогист.182ч.4,5КПК України,розмір заставивизначається слідчимсуддею,з урахуваннямобставин кримінальногоправопорушення,показів потерпілої,які маютьсяв матеріалахсправи,майнового тасімейного станупідозрюваного,інших данихпро йогоособу таризиків,передбачених статтею177цього Кодексу.Розмір заставивизначається утаких межахщодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого відділення №1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12024221110001196 - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 31 січня 2025 року.

Визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) носити електронний засіб контролю.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8