Постанова № 123881054, 18.12.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/8181/24

Провадження 3/362/3614/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2024 року місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 185, ч. 5 ст. 126 КУпАП

встановив:

04.11.2024 о 08:39 год. у на а/д М-05 «Київ - Одеса» 67 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі водій категорично відмовився.

Також 04.11.2024 о 09:10 год. у на а/д М-05 «Київ - Одеса» 67 км. в напрямку м. Одеса ОСОБА_1 не виконував законну вимогу поліцейського, а саме на законну вимогу надати поліцейському відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб.

Крім того 19.11.2024 о 17:47 год. у смт. Гребінки Білоцерківського району Київської області по вул. Білоцерківська, 5, водій ОСОБА_1 у порушення п. 2.1а ПДР України керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами постановою Богунського районного суду Житомирської області № 295/1040/24 від 17.05.2024. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА № 3407007 від 04.11.2024).

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання, зокрема неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його проживання судових повісток про виклик ОСОБА_2 у судові засідання, які повернуті до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 у судові засідання за адресою реєстрації/проживання останнього, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.

Також судом неодноразово здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Відповідно до положень ст.268КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами ч. 2 ст.268КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. ст. 130, 126 КУпАП.

Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

У силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.14Рішення Європейськогосуду зправ людинивід 03.04.2008у справі«Пономарьов протиУкраїни» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.

За таких обставин суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .Е.

Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 986227 від 04.11.2024 за ст. 185 КУпАП.

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.

У даному випадку ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення адміністративного правопорушення, що полягало у невиконанні законної вимоги поліцейського надати поліцейському посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб.

На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними зі змісту протоколу серії ВАБ № 986227 від 04.11.2024, даними відеозапису події, який наявний при матеріалах справи, де з-поміж іншого зафіксовано обставини, які зазначені у протоколі.

Так, судом установлено, що події відбувалися після зупинки водія ОСОБА_1 , а законні вимоги поліцейського були висловлені неодноразово і наполегливо, при цьому ОСОБА_1 категорично відмовився їх виконувати з особистих мотивів.

Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 165869 від 04.11.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Щодо винності ОСОБА_1 ,у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,то судвважає,що вонапідтверджується матеріаламисправи,зокрема:справи,зокрема:

-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР1 № 165869 від 04.11.2024;

-даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 , мав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через його відмову;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2024, який не реалізовано через відмову ОСОБА_1 ;

-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, з-поміж іншого вбачається факт руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції. Надалі працівники поліції повідомили водія ОСОБА_1 підстави зупинки та просять пред`явити документи, водій категорично відмовляється виконувати таку вимогу, поводиться зухвало. Надалі працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі. Водій спочатку погоджується пройти огляд на місці зупинки автомобіля, а потім категорично відмовляється пройти такий огляд на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Водія повідомляють про оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП з подальшим ознайомленням з ним водія ОСОБА_1 , від підписання якого він категорично відмовляється.

Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ААД № 909881 від 29.07.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

П. 2.1.а ПДР України зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Рішенням по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На думкусуду,винуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП,підтверджується матеріаламисправи,зокрема: фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № 075572 від 19.11.2024; даними відеозаписів події правопорушення, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, де зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції. Надалі зафіксовано факт встановлення працівниками поліції, що водій ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та позбавлений права керуванням транспортними засобами на строк 10 років. Водію ОСОБА_1 роз`яснюють його права та повідомляють про складання щодо нього адміністративного протоколу за ч. 5 ст. 126 КупАП.

Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП підтверджується довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення та витягом з адмінпрактики. Так, 04.11.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА № 3407007) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20400 грн.

Крім того постановою Богунського районного суду міста Житомир від 17.05.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та

накладено адміністративне стягнення у вигляді виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП України, так як він, як водій, керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. ст. 33, 34КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а самеїх високийступінь суспільноїшкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, поведінку щодо неявки в судове засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення в межах інкримінованих статей.

Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і транспортного засобу, яким керував.

У силу ст.40-1КУпАП та п. 5 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи за № 362/7735/24 (провадження № 3/362/3457/24), № 362/7737/24 (провадження № 3/362/3458/24) та № 362/8181/24 (провадження № 3/362/3614/24) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, присвоїти об`єднаній справі № 362/8181/24.

ОСОБА_1 визнативинним за ч.1ст.130, ч. 5 ст. 126 та ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненні:

- за ст. 185 КУпАП у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко