Рішення № 123880832, 18.12.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1588/24

Номер провадження 2/350/572/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

І.Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просив стягнути з останнього у користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про споживчий кредит №6384492 від 19.02.2023 у розмірі 62760,00 грн., а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. за сплачений судовий збір та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №6384492 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року (далі Правила), розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту складає 15000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Укладаючи Кредитний договір, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: за п.1.5.1. - стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

27.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором про споживчий кредит №6384492 від 19.02.2023 року, що укладено між ТОВ «Авентус Україна» та боржником яким є ОСОБА_1 .

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Таким чином позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за договором про споживчий кредит №6384492 від 19.02.2023 року у розмірі 41865,00 грн., в тому числі заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 15000 грн., 26865,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, у відповідності до Реєстру боржників.

Позивачем нараховано проценти за 70 календарних днів (27.11.2023 04.02.2024) в межах строку договору, а саме: 15000 грн. * 1,99% = 298,5 грн*70 календарних днів = 20895,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить 62760,00 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 26865,00 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими позивачем за 70 календарних днів 20895,00 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ТОВ «Фінтраст Україна» визнав частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту. Разом з тим не погодився з розміром нарахованих відсотків, оскільки їх розмір значно перевищує суму основного боргу. Вважає, що з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 30000 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредиту 15000 грн. Крім цього просив зменшити судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надіслав відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача ОСОБА_1 та наполягав на задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначав, що матеріалами справи повністю підтверджено факт укладення за участю відповідача кредитного договору, узгодження в ньому всіх істотних умов, виконання його умов кредитодавцем, переходу права вимоги за кредитним договором №6384492 від 19.02.2023 року до позивача, наявності заборгованості за кредитним договором у визначеному в позові розмірі. Крім цього зазначив, що станом насьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи недобросовісним. Отже, відповідачу у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, у межах нового погодженого строку та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви. Таким чином, факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами. Також зазначив, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, у поданій до суду позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити без його участі, а рішення у справі прийняти з урахуванням поданого ним відзиву.

ІІ.Заяви таклопотання сторін,процесуальні діїу справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2024 суд прийнявпозовну заявудо розглядув порядкуспрощеного позовногопровадження,відкрив провадженняу справіта призначиввідкрите судовезасідання зповідомленням учасниківсправи (а.с.84).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимогвищезазначених нормпроцесуального закону,розгляд справипроводиться увідсутності сторінбез фіксуваннязвукозаписувальним технічнимзасобом напідставі письмовихдоказів,наявних вматеріалах справи.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені судом,та змістспірних правовідносин:

19.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6384492 про надання споживчого кредиту. Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5289, 19.02.2023.

Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. (п. 1.3 Договору). Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.4 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору (п. 1.5, п. 1.5.1 Договору).

Відповідно до п.2.1, 2.4 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

За умовами укладеного договору споживач зобов`язався у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штраф та пеню (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором (п.4.4.1) (а.с. 13-18).

Також вбачається, що 19.02.2023 ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5289 паспорт споживчого кредиту за договором № 6384492, який містить умови кредиту, процентні ставки (а.с. 20-21).

Через ТОВ «Пейтек Україна», з яким кредитодавцем укладено договір про організацію переказу грошових коштів, ТОВ «Авентус Україна» здійснило переказ грошових коштів в сумі 15 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 61-63).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) № 6384492 від 19.02.2023, укладеного з позичальником ОСОБА_3 , загальна сума заборгованості станом на 26.11.2023 року становить 41865 грн. 00 коп., з яких 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 26865,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 25-32).

27.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за Кредитними договорами (а.с. 66-70).

Відповідно до витягу з реєстру боржників Факторові Клієнтом відступлено право вимоги за №27.11/23-Ф до боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 6384492, заборгованість на загальну суму 41865,00 грн., з яких 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 26865,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 33).

Про відступлення права грошової вимоги на електронну адресу відповідача направлено відповідне повідомлення. Також повідомлено, що всі платежі в погашення заборгованості за Договором необхідно здійснювати на користь Нового кредитора із зазначенням відповідних реквізитів (а.с. 23).

Крім цього новим кредитором нараховано проценти за 70 календарних днів (27.11.2023 - 04.02.2024) в межах строку договору в сумі 20895,00 грн. (15000 грн * 1,99% = 298,5 грн * 70 календарних днів), що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ ФК «Фінтраст Україна» за Договором №6384492 про надання споживчого кредиту від 19.02.2023 року (а.с. 95-96).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, непогашення відповідачем заборгованості за ними, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Відповідно достатті 204ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положеньстатті 626ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті6та627ЦК Українивизначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до частини 2статті 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченомуЗаконом України "Про електронну комерцію".

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3цього Законузазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3ст.11цього Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 вищевказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Приписами ст.ст.525,526 ЦК Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

За положеннямист. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першоїстатті 12Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першоюстатті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК Українивказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК Українизазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК Українивизначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору.

Відповідно достатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннямистатті 516 ЦК Українивизначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписамистатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно достатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зістаттею 1080 ЦК Українипрезюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правиломстатті 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

V. Висновки суду:

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Авентус Україна" виконано умови договору №6384492 від 19.02.2023 року, в той же час відповідачем кредит, відсотки за кредитом в повному обсязі сплачено не було.

Суд вважає правомірною вимогу позивача в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем відсотків за 70 календарних днів у період з 27.11.2023 року по 04.02.2024 року в межах строку кредитного договору за формулою 15000 гривень х 1,99% = 298,5 грн х 70 календарних днів = 20895,00 рн., оскільки строк дії кредитного договору, укладеного 19.02.2023 року, терміном на 360 днів на момент укладення договору факторингу від 27.11.2023 року та по дату нарахування відсотків не закінчився, тому позивач мав право нараховувати такі відсотки, оскільки предметом договору факторингу є право грошової вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №6384492 від 19.02.2023 року у сумі 62760,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26865,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 20895,00 грн. нараховані проценти за 70 календарних днів.

VІ. Розподіл судових витрат:

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердженняпонесених витратна правничудопомогу позивачемнадано копіюдоговору №10/07-2023про наданняправової допомогивід 10липня 2023року,копію рахункуна оплатупо замовленню№1128/04/07від 04.07.2024 та платіжну інструкцію №5871 від 09.09.2024.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, клопотання відповідачапро зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 5000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. і 5000,00 грн. за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, ст.ст.525,526,527,530,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов «Фінансова компанія«Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором №6384492 від 19.02.2023 року в розмірі 62760 грн., з яких 15000 грн. - сума кредиту, 47760 грн. - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Бейко