Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2010 № 32/127-7/64-46/238
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
позивача: Дедіщева В.І., довіреність б/н від 02.02.10р.,
Пономарьов П.О., довіреність б/н від 27.10.09р.,
відповідача 1: не з’явився,
відповідача 2: не з’явився,
відповідача 3: не з’явився,
відповідача 4: не з’явився,
відповідача 5: не з’явився,
третьої особи 1: не з’явився,
третьої особи 2: не з’явився,
третьої особи 3: не з’явився,
третьої особи 4: не з’явився,
третьої особи 5: не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кастол Лімітед (Castole Limited)
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2010
у справі № 32/127-7/64-46/238 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія”,
2.Закритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія GPI-GPI-GPI-Капітал“,
3.Приватного підприємства “Спортивно-озродовчий клуб “Фаворит”,
4. Кастол Лімітед (Castole Limited)
5. Приватного акціонерного товариства “Сведбанк Інвест”
треті особи ВАТ "Готельний комплекс "Либідь"
Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз"
Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська депозитарна компанія"
ВАТ "Державний ощадний банк України"
про визнання недійсними договорів, визнання права власності, зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Курені” звернулось в господарський суд м. Києва із позовною заявою про визнання недійсними договору доручення № К34 від 29.04.2005р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-GPI-Капітал”, договорів з відчуження від позивача 3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” (договорів купівлі-продажу цінних паперів № К34/ТІ від 29.04.2005р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” та Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, № К60/ТІ від 25.06.2005 р. між Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” та Компанією “Braxton ventures limited””, № К73/ТІ від 04.12.2006 р. між Компанією “Braxton ventures limited” та Компанією Кастол Лімітед, про визнання за позивачем права власності на акції та про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія” провести коригувальну операцію у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.2008р. у справі № 32/127 частково задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, а саме:
- визнані недійсними договір доручення № К34 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія -GPI-GPI-Капітал” та договір купівлі-продажу цінних паперів № К34/ТІ від 29.04.2005 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” та Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”;
- за Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” визнано право власності на 3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”,
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія” зобов’язано провести коригувальну операцію у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, оформивши право власності на 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, а саме: відкрити позивачу особовий рахунок у цінних паперах та зарахувати на особовий рахунок позивача, відкритий у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, 3600 простих іменних акцій вказаного емітента.
У іншій частині позов залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 32/127 від 06.08.2008р. рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2008р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2008р. справу направлено на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи позивач змінив предмет позову.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.03.2009р. № 32/127-7/64 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” задоволено частково: визнані недійсними у повному обсягу з моменту укладання наступні договори:
- договір доручення № К34 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія PI-GPI-GPI-Капітал”;
- договір купівлі-продажу цінних паперів № К34/Т1 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”;
- договір застави акцій № 519/ЗМ-3 від 28.05.2008р., укладений між Компанією Кастол Лімітед і Закритим акціонерним товариством “Сведбанк Інвест”.
Витребувано від Компанії Кастол Лімітед на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, отриманих Компанією Кастол Лімітед на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеного між Компанією “Braxton ventures limited”і Компанією Кастол Лімітед, шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія” провести у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” наступні операції:
- відкрити Товариству з обмеженою відповідальністю “Курені” особовий рахунок власника у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”;
- списати з особового рахунку номінального утримувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” та зарахувати їх на особовий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”;
- анулювати свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, що видане номінальному утримувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”;
- за наслідками проведених операцій видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” нове свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”;
Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” списати з рахунку у цінних паперах, відкритого на ім’я Компанії Кастол Лімітед, 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія” відповідне свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” право власності на 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, отриманих Компанією Кастол Лімітед на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеного між Компанією “Braxton ventures limited” і Компанією Кастол Лімітед.
В частині визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів К60/Т1 від 25.06.2005р., укладеного між Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” і Компанією “Braxton ventures limited”, та в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеного між Компанією “Braxton ventures limited” і Компанією Кастол Лімітед, у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 14.07.2009р. № 32/127-7/64 рішення господарського суду м. Києва скасовано у частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, ухвалено нове рішення про відмову позивачу у позові.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2010 р. № 32/127-7/64 судовий акт апеляційної інстанції скасовано як неправомірний, а рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 30.03.2010 р. у справі № 32/127-7/64 постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2010 р. скасовано, справу передано на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи позивачем було подано заяву про відмову від частини раніше заявлених позовних вимог, згідно із якою незмінними залишились вимоги визнати недійсними у повному обсязі з моменту укладання:
- договір доручення № К34 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія “GPI-GPI-GPI-Капітал”,
- договір купівлі-продажу цінних паперів № К34/Т1 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”,
- договір застави акцій № 519/ЗМ-3 від 28.05.2008р., укладений між Компанією Кастол Лімітед і Закритим акціонерним товариством “Сведбанк Інвест”.
- витребувати від Компанії Кастол Лімітед (юридична особа, що створена 09.11.2006р. та діє згідно законів Республіки Кіпр та має зареєстрований офіс за адресою: 3 Кіріяку Матсі, Руссо, Лімасол Тауер, 6 поверх, офіс 6а, Лімасол, Кіпр, реєстраційний номер НЕ 186930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф. 3, ідентифікаційний код 21548624) 3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” шляхом вчинення наступних дій:
- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія”(ідентифікаційний код 24261142, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б) провести у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(адреса: 01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1, ідентифікаційний код 02573533) наступні операції:
відкрити Товариству з обмеженою відповідальністю “Курені”(ідентифікаційний код 21548624, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф. 3) особовий рахунок власника у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(ідентифікаційний код 02573533, адреса: 01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1);
списати з особового рахунку номінального утримувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”(ідентифікаційний код 23527394, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б) 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” та зарахувати їх на особовий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”(ідентифікаційний код 21548624, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф.3);
анулювати свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(ідентифікаційний код 02573533, адреса: 01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1), що видане номінальному утримувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”(ідентифікаційний код 23527394, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б);
за наслідками проведених операцій видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”(ідентифікаційний код 23527394, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б) нове свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(ідентифікаційний код 02573533, адреса: 01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1) (у разі необхідності); - зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”(ідентифікаційний код 23527394, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б) списати з рахунку у цінних паперах, відкритого на ім’я Компанії Кастол Лімітед (юридична особа, що створена 09.11.2006 р. і діє згідно законів Республіки Кіпр та має зареєстрований офіс за адресою: 3 Кіріяку Матсі, руссо, Лімасол Тауер, 6 поверх, офіс 6а, Лімасол, Кіпр, реєстраційний номер НЕ 186930), 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія”(ідентифікаційний код 24261142, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 57-Б) відповідне свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(ідентифікаційний код 02573533, адреса: 01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1). - визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” (ідентифікаційний код 21548624, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф.3) право власності на 3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, отриманих Компанією Кастол Лімітед (юридична особа, що створена 09.11.2006р. та діє згідно законів Республіки Кіпр та має зареєстрований офіс за адресою: 3 Кіріяку Матсі, руссо, Лімасол Тауер, 6 поверх, офіс 6а, Лімасол, Кіпр, реєстраційний номер НЕ 186930) на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеного між Компанією “Braxton ventures limited” і Компанією Кастол Лімітед.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
Кастол Лімітед не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що директор позивача вчинив правочин щодо продажу акцій в межах своєї компетенції та повноважень, передбачених нормами статуту та чинного законодавства.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
01.11.2010 р. до загального відділу Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” про відкладення розгляду справи.
Розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.
Обґрунтовуючи необхідність відкладення судового розгляду, апелянт посилається на неможливість представника товариства бути присутнім у судовому засіданні у зв’язку із участю у розгляді іншої справи Вищим господарським судом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів відзначає, що ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” є юридичною особою, а отже не було позбавлене права направити у судове засідання уповноваженого представника, видавши йому відповідну довіреність.
За таких обставин у клопотанні ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” про відкладення розгляду справи належить відмовити.
03.11.2010 р. до загального відділу Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання компанії Кастол Лімітед про відкладення розгляду справи. Судова колегія вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи необхідність відкладення судового розгляду, апелянт посилається на неможливість представника бути присутнім у судовому засіданні у зв’язку із участю у розгляді іншої справи Київським апеляційним адміністративним судом. В якості доказу обставин, викладених у клопотанні, заявником додано повістку-повідомлення № 2а-580/07 від 18.10.2010 р. З даної повістки вбачається, що на 04.11.2010 р. о 09-00 судом призначено судове засідання по апеляційній скарзі ТОВ «Найкращий дім» на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. у справі за адміністративним позовом ПП «Даско» до Державного реєстратора Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити дії.
Разом із тим, представником Кастол Лімітед не було додано до клопотання доказів того, що представник компанії Федоренко І.Л. прийматиме участь у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду 04.11.2010 р. о 09-00.
З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання Кастол Лімітед про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” набуло право власності на 3600 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”на підставі:
- договору купівлі-продажу № 198-В від 18.11.2003р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича-комерційна фірма “Глоріус”(85 шт. акцій);
- договору купівлі-продажу № 203-В від 10.12.2003р., укладеного з Приватним підприємством “Веселка”(2824 шт. акцій);
- договору купівлі-продажу № 20/07/04-02 від 20.07.2004р., укладеного з Відкритим акціонерним товариством “Готельний комплекс “Либідь”(741 шт. акцій).
29.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені”та Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”було укладено договір доручення № К34.
Відповідно до вказаного договору та на його умовах Повірений –Закрите акціонерне товариство “Інвестиційна компанія - GPI-Капітал” зобов’язується вчинити юридичні дії на фондовому ринку від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя –Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, а саме: надати посередницькі послуги щодо продажу наступного пакету цінних паперів: 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”номінальною вартістю 5,25 грн., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Курені”, за ціною пакету не менше, ніж 36000 грн.
На підставі вказаного договору доручення та довіреності № 1 від 29.04.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені”, представленим Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”, та приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” 29.04.2005р. укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № К34/Т1, згідно з яким продавець –Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені”зобов’язується передати у власність покупця –Приватного підприємства “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”3 600 (три тисячі шістсот) простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”номінальною вартістю 5,25 (п’ять гривень 25 копійок) грн.
Кінцевим набувачем спірного пакету акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”є Компанія Кастол Лімітед на підставі договору купівлі-продажу № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеного з Компанією “Braxton ventures limited”. Перебування спірного пакету акцій у Компанії Кастол Лімітед не заперечується й самою Компанією.
У свою чергу, Компанія “Braxton ventures limited” отримала спірний пакет акцій від Приватного підприємства “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”на підставі договору купівлі-продажу № К60/Т1 від 25.06.2005р. Зберігачем спірного пакету акцій є саме Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”.
Рух спірного пакету акцій (3600 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”) від Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”через Приватне підприємство “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, через Компанію “Braxton ventures limited” до Компанії Кастол Лімітед підтверджується, в тому числі, переліком власників цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”станом на 11.12.2008р. та наступними виписками про операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”до матеріалів справи:
- випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003359, яка свідчить про зарахування на рахунок Приватного підприємства “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”у зв’язку із знерухомленням акцій та їх списання за договором купівлі-продажу № К60/Т1 від 25.06.2005р., укладеним з Компанією “Braxton ventures limited”;
- випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003360, яка свідчить про зарахування на рахунок Компанії “Braxton ventures limited” 3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”на підставі договору № К60/Т1 від 25.06.2005р. та їх списання за договором № К73/Т1 від 04.12.2006р., укладеним з Компанією Кастол Лімітед;
- випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003405, яка свідчить про зарахування на рахунок Компанії Кастол Лімітед3600 акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”на підставі договору № К73/Т1 від 04.12.2006р. та їх блокування.
Після отримання спірного пакету акцій, Компанія Кастол Лімітед передала ці акції у заставу Закритому акціонерному товариству “Сведбанк Інвест”на підставі договору № 519/ЗМ-3 від 28.05.2008р., з огляду на який вчинено блокування спірного пакету акцій (обмеження акцій в обігу).
Як встановлено ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання у момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, і 6 ст. 203 ЦК України.
Підставами недійсності правочину (наявність хоча б однієї з підстав впливає на чинність правочину), виходячи із змісту ст.ст. 203, 215 ЦК України є:
- невідповідність змісту правочину приписам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203);
- дефект волевиявлення учасника правочину та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі (ч.3 ст.203).
Відповідно до пункту 9.3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” у редакції, чинній на дату підписання спірних договорів (зареєстрованій державним реєстратором Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 08.02.2005), повноваження директора затверджувати ціни та тарифи на продукцію, роботи та послуги розповсюджуються виключно відносно цін, тарифів на продукцію, роботи та послуги, що вироблені чи надані Товариством. Це правило статуту слід розуміти як таке, що обмежує виконавчий орган товариства у вільному встановленні вартості майна товариства, яке не є продукцією, роботами та послуги, виробленими чи наданими товариством.
Зміст зазначеного пункту статуту вказує на ту обставину, що встановлення ціни продажу простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством “Готельний комплекс “Либідь”, не віднесено до компетенції директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”.
Згідно з ч. 3 ст. 145 ЦК України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Із змісту приписів ст. 62 Закону України “Про господарські товариства” вбачається, що загальні збори учасників товариства у разі передачі частини своїх повноважень до компетенції дирекції (директора) виносять про це рішення.
Наведене свідчить про те, що обсяг повноважень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” законодавчо та Статутом товариства не обмежений, в той час як для передачі частини повноважень загальних зборів учасників директору необхідно прийняття відповідного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повноваження визначити ціну продажу 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” не було передано директору товариства.
Згідно із п. 1.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів № К 34/Т1 від 29.04.2005 ціна продажу пакету цінних паперів склала 36 000,00 грн. без ПДВ. З урахуванням того, що згідно даного договору відчужено пакет акцій у кількості 3600 штук, то ціна продажу однієї акції згідно договору купівлі-продажу № К 34/Т1 склала 10,00 грн.
Ч.1 ст. 189 ГК України встановлено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг) яку реалізують суб’єкти господарювання. Із зазначеним законодавчим приписом цілком узгоджується висновок, що вартість майна може бути одною, а встановлена договором ціна цього ж майна (визначена сторонами) зовсім іншою.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена у договорі доручення № К 34 від 29.04.2005р. та договорі купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. ціна акцій не відповідає дійсній (ринковій, актуальній) ціні простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством “Готельний комплекс “Либідь”, та є значно заниженою.
Так, відповідно до Звіту про експертну оцінку вартості однієї акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” станом на 29.04.2005, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Столиця-груп”, що здійснює експерту оцінку майна на підставі свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 1170 від 16.06.2002 та сертифікату Фонду державного майна України та Української спілки оцінювачів № 5829/07 від 19.06.2007, ринкова вартість об’єкту оцінки – однієї акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, розрахована на підставі Методу чистих активів, складає 3580 (три тисячі п’ятсот вісімдесят) гривень без урахування ПДВ.
Таким чином, враховуючи ринкову вартість однієї простої іменної акції Відкритого акціонерного “Готельний комплекс “Либідь”, вартість відчуженого пакету складає 12888000 гривень без урахування ПДВ.
Крім того, ціна, за яку Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” придбало у власність прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, є також значно вищою тієї ціни, за якою відбулось відчуження від Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” спірного пакету акцій за договором купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу № 198-В від 18.11.2003 Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Глоріус” 85 шт. простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” за ціною 600,00 грн. за одну акцію, таким чином вартість 85 штук акцій склала 51000,00 грн.
Прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” у кількості 2 824 штук були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” на підставі договору купівлі-продажу № 203-В від 10.12.2003 у Приватного підприємства “Веселка” за ціною 600,00 грн. за акцію на загальну суму 1694400,00 грн.
Після прийняття 01.06.2004 загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” рішення про збільшення статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій та здійснення підписки на додатково випущені акції за ціною 4000,00 грн. за акцію, 20.07.2004 між Відкритим акціонерним товариством “Готельний комплекс “Либідь” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” укладено договір купівлі-продажу № 20/07/04-02, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” придбало 741 просту іменну акцію Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” за ціною 4 000,00 грн. за штуку на загальну суму 2964 000,00 грн.
За змістом ч. 1 ст. 92 ЦК України набуття прав та обов’язків юридичною особою через діяльність своїх органів покладена у залежність від відповідності дій таких органів установчим документам та закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” на дату укладення договору доручення № К 34 від 29.04.2005р. та договору купівлі-продажу цінних паперів № К 34/Т1 від 29.04.2005р. діяло на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників 07 лютого 2005 року та зареєстрованого 08.02.2005 державним реєстратором Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації.
Пунктами 9.3, 9.3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” встановлено, що виконавчим органом товариства, який вирішує всі питання поточної діяльності Товариства в межах своєї компетенції, яка визначена цим Статутом, є Директор. Директор вчиняє правочини, укладає від імені Товариства без попередньої згоди Загальних зборів угоди, договори, контракти, в т.ч. зовнішньоекономічні, за винятком, зокрема, правочинів, договорів тощо з однією із сторін (контрагентом) на загальну суму, що перевищує 100000 гривень. Згідно з пп. „и” п. 9.1.2 Статуту ТОВ “Курені”до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить надання попередньої згоди на вчинення правочинів, укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 100000 гривень.
Із змісту п. 9.3.1, 9.1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” вбачаються обмеження виконавчого органу товариства на укладання правочинів з вартістю предмета договору (а не встановленою ним ціною) більше, ніж 100000 грн. Такий висновок цілком узгоджується із цілеспрямованістю встановлення обмежень повноважень Директора товариства, адже в іншому випадку (у випадку співвідношення повноважень керівника не з вартістю майна, а встановленою ним самим ціною) сенс заходів обмеження знецінюється.
Суд вважає, що укладання договору доручення № К 34 від 29.04.2005р. та договору купівлі-продажу цінних паперів № К 34/Т1 від 29.04.2005р. мало відбуватись за наявністю волевиявлення на це загальних зборів учасників позивача, оскільки вартість (ринкова, реальна, актуальна, адекватна) відчужених на підставі вказаних договорів акцій перебільшує 100000 грн.
Таким чином, сукупність приписів ЦК України та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” стосовно порядку відчуження майна товариства вказують на те, що можливість існування правомірного юридичного факту з відчуження спірного пакету акцій від Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, виходячи з дійсної вартості вчиненого правочину, пов’язана з наявністю правомірного попереднього рішення загальних зборів учасників позивача на предмет можливості цього відчуження. Наявність такого попереднього рішення загальних зборів учасників товариства є невід’ємною частиною волевиявлення учасника правочину –Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” на його вчинення, належність якого (волевиявлення) є необхідною умовою чинності правочину (ч.3 ст. 203 ЦК України).
Відсутність такого попереднього рішення унеможливлює й правомірність відчуження від позивача 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”.
Згідно із ст. 241 ЦК України вчинення представником правочину із перевищенням повноважень не створює жодних юридичних наслідків для довірителя за виключенням випадку наступного схвалення правочину.
Такого схвалення з боку уповноваженого органу –загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” не відбулося. Факт виконання спірних договорів його сторонами не доводить та не виражає волевиявлення товариства в особі компетентного органу на схвалення спірних правочинів
Неможливість створення діями неуправненої особи юридичних наслідків для іншої особи, від імені якої діє перша, випливає із недотримання умови чинності правочину, встановленої ч. 2 ст. 203 ЦК України – необхідність наявності у особи, яка вчиняє правочин, достатнього обсягу цивільної дієздатності.
Зміст договору доручення № К34 від 29.04.2005р. та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” і Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, не відповідає як приписам Цивільного Кодексу України, так і вимогам, встановленим іншими актами цивільного законодавства.
З огляду на те, що учасниками Договору доручення № К 34 від 29.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені” та Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”, та Договору купівлі-продажу цінних паперів № К 34/Т1 від 29.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені”, представленого Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”, та Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, є господарські товариства, то зміст зазначених правочинів не може суперечити, зокрема, тим актам цивільного законодавства, якими встановлені вимоги щодо діяльності господарських товариств.
Загальною метою створення господарського товариства відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” є одержання прибутку.
Створення Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” з метою отримання прибутку закріплено також п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, приписи якого є обов’язковими з огляду на зміст ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст. 92, 143 ЦК України.
Отже сторони договору доручення № К 34 від 29.04.2005 та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005: Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені”, Закрите акціонерне товариство “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”, Приватне підприємство “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, визначаючи ціну продажу акцій, повинні були виходити з того, що правочин, на підставі якого здійснюється відчуження акцій, не може суперечити, зокрема, вказаним актам законодавства, якими визначена мета створення товариства - одержання прибутку.
Враховуючи ринкову вартість однієї простої іменної акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”станом на дату укладення договору доручення № К 34 від 29.04.2005р. та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р., враховуючи ціну, за яку Товариство з обмеженою відповідальністю “Курені” придбало у власність прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, суд приходить до висновку про те, що зміст договору доручення № К34 від 29.04.2005 та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005 суперечить вимогам ст. 1 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 79 Господарського кодексу України, а відтак, і вимогам ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст. 92, 143 ЦК України про обов’язковість приписів статуту товариства.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3 ст.92 ЦК України). Як встановлено ч.4 ст. 145 ЦК України питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу.
Як встановлено судом, договір доручення № К 34 від 29.04.2005р. та договір купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. вчинено без прийняття рішення щодо цього загальними зборами учасників позивача як єдиного повноважного органу управління на вчинення таких правочинів.
Таким чином, договір доручення № К 34 від 29.04.2005 та договір купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. вчинено також всупереч приписам п. 9.3.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, а отже без дотримання вимог ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст. 92, 143 ЦК України про обов’язковість приписів статуту товариства, ч.1,3 ст.92, ч.3,4 ст.145 ЦК України стосовно порядку управління товариством (в тому числі його поточними справами).
На підставі вказаного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутність попереднього рішення загальних зборів учасників позивача стосовно відчуження спірного пакету акцій свідчить про дефект волевиявлення позивача (його невідповідності внутрішній волі позивача), а також порушення законодавчих приписів під час вчинення договору доручення № К34 від 29.04.2005 та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р., а це, в свою чергу, є підставою для визнання договору доручення № К 34 від 29.04.2005 та договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. недійсними.
Необґрунтованими є заперечення учасників справи щодо підстав недійсності договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. посиланням на те, що покупець на момент укладання договору не знав про існування будь-яких обмежень, встановлених для директора продавця.
Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Як вбачається з договору купівлі продажу цінних паперів № К 34/Т1 від 29.04.2005, вказаний договір підписаний Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені”, представленим Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія GPI-Капітал”, яке діяло на підставі Договору доручення № К 34 від 29.04.2005. У свою чергу, з договору доручення № К 34 від 29.04.2005р., на яке міститься посилання у договорі купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.05.2005р., вбачається, що підписуючи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” договір доручення № К 34 від 29 квітня 2005р., його директор Гордієнко В.П., діяв на підставі Статуту.
Таким чином, Приватне підприємство “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” могло дізнатись про обсяг та наявність обмежень повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”(ознайомитись із змістом статуту позивача) шляхом звернення до нього та витребування у нього статуту товариства перед підписанням спірного договору з цим суб’єктом, однак цього не зробило.
Приписами ст. 388 ЦК України встановлено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
З огляду на недійсність правочину, яким опосередковано первісне відчуження спірного пакету акцій від позивача на користь Приватного підприємства “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”, через встановлені судом дефект волі позивача на укладання цього правочину та дефект (незаконність) змісту правочину, суд доходить висновку про вибуття спірного пакету акцій з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” поза його волею.
Як встановлено судом, кінцевим набувачем спірного пакету акцій є Компанія Кастол Лімітед, отже саме від цієї компанії мають бути витребувані спірні акції у кількості 3600 штук на користь їх власника –Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”. Вчинені судом висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною у Листі від 24.11.2008р. “Узагальнення. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.
Таке витребування з огляду на специфічність об’єкту відчуження (документарні акції, які після набуття їх Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” знерухомлено) має відбуватись з урахуванням порядку їх обігу (руху), встановленого Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 999 від 17.10.2006р. (далі Положення № 999) та Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1000 від 17.10.2006р. (далі Положення № 1000).
Так, відповідно до п.1. гл. 2 розд.5 Положення № 999 обслуговування операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах здійснюється депозитарними установами, у тому числі, унаслідок виконання безумовної операції з цінними паперами відповідно до вимог законодавства на підставі відповідних документів або їх копій, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій. Такими документами, серед інших, є виконавчі документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження”.
Депозитарні установи, серед інших облікових операцій, вчинюють такі операції як списання. Саме ця операція відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів та зменшення кількості цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента або клієнта на таку саму кількість.
Враховуючи ту обставину, що за договором купівлі-продажу від № К34/Т1 від 29.04.2005р. спірного пакету акцій, укладеного з Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит”(первісне відчуження), від Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” відчужено документарні акції, то й повернення акцій до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” має відбутись з урахуванням процесу матеріалізації спірних акцій - переведення у документарну форму існування знерухомлених цінних паперів (п.1 роз. 10 Положення № 999).
Зберігач і депозитарій, якщо іменні цінні папери знерухомлені у депозитарії, повинні надати реєстроутримувачу відповідно до своєї компетенції необхідні для проведення матеріалізації документи (п.7. роз.10 Положення № 999).
За результатами внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів щодо переведення у документарну форму знерухомлених іменних цінних паперів депозитарна установа отримує від реєстроутримувача свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів, яке містить інформацію про загальну кількість іменних цінних паперів певного випуску, що залишилися знерухомленими у номінального утримувача, або виписку з його особового рахунку номінального утримувача, якщо у номінального утримувача не залишилося знерухомлених іменних цінних паперів (п.7.1. роз.10 Положення № 999).
З наведеного вбачається наступне, що якщо у номінального утримувача не залишилося знерухомлених іменних цінних паперів (після матеріалізації цінних паперів), то під час переведення знерухомлених акцій у документарну форму свідоцтво про знерухомлення цінних паперів на відповідну кількість акцій, яке видається реєстроутримувачем, анулюється, а реєстроутримувач видає зберігачу відповідну виписку з особового рахунку депозитарної установи.
Порядок відкриття у системі реєстру особового рахунку власника, зарахування на нього цінних паперів, оформлення свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів та сертифікату іменних цінних паперів, а також перелік необхідних для проведення відповідних операцій у системі реєстру документів визначаються Положенням N 1000 (п.7.4. роз.10 Положення № 999).
За результатами аналізу приписів вищенаведених Положень обґрунтованим є висновок про те, що витребування спірних знерухомлених акцій можливе шляхом проведення Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія”у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” наступних операцій:
- відкриття Товариству з обмеженою відповідальністю “Курені” особового рахунку власника у системі реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”;
- списання з особового рахунку номінального утримувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” та зарахування їх на особовий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”;
- анулювання свідоцтва про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, що видане номінальному утримувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія”;
- за наслідками проведених операцій видача Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” нового свідоцтва про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”(у разі необхідності).
А також шляхом списання Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська депозитарна компанія” з рахунку у цінних паперах, відкритого на ім’я Компанії Кастол Лімітед 3600 (три тисячі шістсот) штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська реєстраційна компанія” відповідне свідоцтво про знерухомлення простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”.
Разом із цим, приймаючи до уваги, що договорами купівлі-продажу акцій та договором застави акцій відповідачі за відсутності волевиявлення власника акцій (Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”) реалізували певні майнові права на акції Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”, які належать згідно із ст.ст. 317, 319 ЦК України лише власнику або уповноваженій ним особі, здійснення відповідачами таких прав має кваліфікуватися як зазіхання на відповідні права Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені”, яке (зазіхання) створює незаконні підстави для припинення та обмеження прав відносно спірного пакету акцій.
Доведена Позивачем протиправність та незаконність договору купівлі-продажу № К 34/Т1 від 29.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені”та Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” свідчить про відсутність належної підстави для припинення права власності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” на спірний пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” у розумінні ст. 346 ЦК України. На користь висновку свідчать і приписи ст. 330 ЦК України, із змісту якої у сукупності з правилами ст. 388 ЦК України вбачається, що Компанія e Кастол Лімітед права власності на спірний пакет акцій не набула.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою. Суд констатує, що реалізація відповідачами майнових прав на спірний пакет акцій, притаманних лише власникові (Товариству з обмеженою відповідальністю “Курені”) кваліфікується не інакше, як невизнання відповідачами права власності на акції за позивачем, яке (невизнання) підтверджено й присутніми на судових засіданнях представниками відповідачів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені” про визнання права власності на 3600 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь”.
Відносно договору застави спірного пакету акцій № 519/ЗМ-3 від 28.05.2008р., укладеного між Компанією Кастол Лімітед і Закритим акціонерним товариством “Сведбанк Інвест”, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 576 ЦК України та ст. 4 Закону України “Про заставу” за своєю природою договір застави може вчинятись тільки власником майна, яке передається у заставу.
Як встановлено судом, власником спірного пакету акцій Відкритого акціонерного товариства “Готельний комплекс “Либідь” є позивач, який у межах цієї справи захищає та відновлює своє порушене право. Такий статус позивача, без участі якого вчинено договір застави, дозволяє стверджувати, що спірний пакет акцій передано у заставу Закритому акціонерному товариству “Сведбанк Інвест” сторонньою відносно спірного майна особою (Компанією Кастол Лімітед), яка у такий спосіб намагалась реалізувати ненабуте нею право власності на акції.
Отже, договір застави суперечить приписам ст. 576 ЦК України, ст. 4 Закону України “Про заставу”, ст. 41 Конституції України та ст.ст. 317, 319 ЦК України та не може створювати правомірного юридичного факту.
З огляду на наведене, у сукупності з приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України, враховуючи несумісність сутності спірного договору застави із статусом об’єкту застави (акцій) як власністю позивача, у збереженні якого позивач зацікавлений, задля повного відновлення права власності позивача на спірний пакет акцій, на захист якого позивачем і заявлено позов, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання договору застави акцій № 519/ЗМ-3 від 28.05.2008р. недійсним.
Із змісту наданих до матеріалів справи договорів купівлі-продажу цінних паперів № К60/ТІ від 25.06.2005 р., укладених між Приватним підприємством “Спортивно-оздоровчий клуб “Фаворит” та Компанією “Braxton ventures limited” (п.7.7.) та № К73/ТІ від 04.12.2006р. між Компанією “Braxton ventures limited” і Компанією Кастол Лімітед (п.7.7.) вбачається, що обраним правом, яке застосовується до цих договорів є право України. Аналогічний висновок щодо застосування права стосується й договору застави акцій № 519/ЗМ-3 (п.8.4.).
Вибір сторонами українського права як такого, що регулює їх відносини за угодою, означає вибір саме національного законодавства України, а не окремих законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини сторін (такої ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України у п. 3.1 Роз’яснення 04-5/608 від 31.05.02р.).
Як вбачається із змісту ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Як встановлено ст. 2 Закону України “Про міжнародне приватне право” названий Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі до питань підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Відповідно до ст. 76 Закону суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення тощо.
З приписів Закону України “Про міжнародне приватне право” вбачається, що спір, який розглядається судом, підлягає розгляду господарським судом України, адже майнові вимоги про визнання права власності та витребування майна стосуються акцій, які утримуються відповідачем саме на території України.
Додатковим аргументом на обґрунтування доведеної позивачем вище позиції є зміст міжнародної угоди, укладеної Україною.
У розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України (такої ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України, викладеній в п.3.1 Роз’яснення 04-5/608 від 31.05.02р.).
За змістом статей 12 - 17, 123 ГПК для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.
Законом України “Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах, Україною ратифіковано Міжнародну угоду про правову допомогу у цивільних справах, приписи якої відповідно до ч.3 ст.1 застосовуються й до юридичних осіб, які мають своє місцезнаходження на території будь-якої з Договірних Сторін (Кіпру або України) і які були створені відповідно до її законодавства. За ст. 17 Угоди суд Договірної Сторони, який виносить рішення, вважається таким, що має юрисдикцію, зокрема, у справах по спорах, що виникають з договірних зобов'язань, і договір було укладено на території цієї Договірної Сторони або він був чи буде виконаний на її території, або там розташований об'єкт судового розгляду (п.d ст.17).
Всі договори, якими опосередковано відчуження спірних акцій, та договір застави, укладені та виконані на території України. Більше того, вимоги про витребування від Компанії Кастол Лімітед (резидента Кіпру) акцій та визнання права власності на акції –як об’єкту судового розгляду мають своїм предметом саме акції, які знаходяться (обліковуються) на території України.
Отже, за всіма можливими ознаками спір у справі № 32/127-7/64-46/238 підлягає вирішенню у господарському суді України, зокрема, враховуючи правила про територіальну підсудність справ господарським судам України, встановлені ст. ст.. 15, 16 ГПК України - господарському суду м. Києва.
Посилання Верховного суду України у постанові від 30.03.2010р. на зміст ст. 77 Закону України “Про міжнародне приватне право” у сукупності із судовою практикою застосування цієї статті (постанова ВСУ від 01.12.2009р. у справі № 38/51) не спростовує викладених вище аспектів участі нерезидентів України у вирішенні цієї справи. Так, ст. 77 вказаного Закону встановлює випадки виключної підсудності спорів судам України. При цьому із змісту пункту 10 ст. 77 Закону вбачається, що до виключної підсудності судів України відносяться й інші спори, визначені законами України. В свою чергу, ст. 76 цього ж Закону встановлює підстави визначення підсудності справ судам України. Тобто, ст. 76 Закону встановлює загальне правило визначення підсудності, а ст. 77 Закону приватний випадок –виключну підсудність справ судам України.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року у справі № 32/127-7/64-46/238 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року у справі № 32/127-7/64-46/238.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року у справі № 32/127-7/64-46/238 залишити без змін, а апеляційну скаргу Кастол Лімітед (Castole Limited) - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
10.11.10 (відправлено)
Судове рішення № 12388067, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/127-7/64-46/238. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: