Рішення № 123880558, 19.12.2024, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2264/24

Провадження № 2/288/614/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань- Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 17 листопада 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та Відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, тобто погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення договору і приєднання до його умов.

Взяті на себе зобов`язання банк виконав своєчасно, в повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, в той час Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, в зв`язку з чим, станом на 20 вересня 2021 року його заборгованість становить 46426.38 гривень.

20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та Позивачем було укладено договір факторингу, на підставі якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором від 17 листопада 2017 року в розмірі 46426.38 гривень.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 46426.38 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою від 23 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, 28 жовтня 2024 року надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. /а.с.37/

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судові засідання 13 листопада 2024 року, 03 грудня 2024 року та 19 грудня 2024 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судового виклику № 288/2264/24/19601/24 вих. від 10 грудня 2024 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 19 грудня 2024 року о 14.30 годині.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого Відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою Позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» з пропозицією (оферта) укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, мета кредиту для особистих потреб. Пропонує відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та повідомити йому реквізити рахунку. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 гривень. Процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій встановлено у розмірі 35.99 % річних, тип процентної ставки фіксована, обов`язковий мінімальний платіж 7 % від суми загальної заборгованості по кредиту. Підписанням оферти беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; - з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами. /а.с.6/

Згідно Акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ПАТ «Альфа-Банк» прийнято пропозицію ОСОБА_1 на укладання угоди. /а.с.6/

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 , ПАТ «Альфа-Банк» надано інформацію про: - контактні дані кредитодавця; - кредит: - тип кредиту споживчі цілі; максимальна сума 200000.00 гривень; - реальну річну процентну ставку 35.99 %; сума щомісячного платежу 865 гривень; орієнтовна реальна річна процентна ставка 48.50 %; - порядок повернення кредиту. /а.с.7/

Додана до матеріалів справи виписка по рахунку за кредитною карткою клієнта ОСОБА_1 , яка має статус первинного документа згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, містить підтвердження отримання та користування ОСОБА_1 кредитними коштами за період з 17 листопада 2017 року по 21 вересня 2021 року та в ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів та погашення заборгованості. /а.с.17-23/

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом від 17 листопада 2017 року, позичальник ОСОБА_1 , заборгованість станом на 20 вересня 2021 року становить 46426.38 гривень. /а.с.24/

20 вересня 2021 року між Фактором товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та Клієнтом акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено договір факторингу № 3 за умовами п.2.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1. /а.с.9-13, 15, 16/

Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, вказано ОСОБА_1 , договір № CCNG-630784190 від 17 листопада 2017 року, загальна сума заборгованості 46426.38 гривень, а саме: - 40429.04 гривень залишок по тілу кредиту; - 5997.34 гривень залишок заборгованості за штрафними санкціями. /а.с.14/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України,договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між Відповідачем та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано Відповідачем.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 20 вересня 2021 року виникла заборгованість в сумі 46426.38 гривень, при цьому право грошової вимоги до Відповідача правомірно перейшло до Позивача на підставі договору факторингу від 20 вересня 2021 року, в зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому Позивач набув права вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 46426.38 гривень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості.

Представник Позивача при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, Позивачем надано: - договір № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. /а.с.26-27/; - акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, по те, що адвокат Литвиненко О.І. надала, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» прийняло юридичні послуги, відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: - надання первинної консультації замовнику у справі, 0.5 години 1000.00 гривень; - правовий аналіз наявних документів у замовника по справі, 2 години 4000.00 гривень; - підготовка позовної заяви, 2.1 години 4200.00 гривень, всього 9200.00 гривень /а.с.27/; - платіжну інструкцію № 3582 від 29 липня 2024 року про сплату ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» на рахунок адвоката Литвиненко О.І. коштів в розмірі 9200.00 гривень /а.с.29/.

Разом з тим, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на рівень складності справи, ціни позову, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, а також типовість таких позовних заяв, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000.00 гривень, які належить стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028.00 гривень /а.с.5/, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, місто Київ, вулиця Солом`янська,2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 46426.38 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, місто Київ, вулиця Солом`янська,2) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 3028.00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук