Постанова № 123880536, 19.12.2024, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1907/24

3/287/2275/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Олевськ

Суддя Олевськогорайонного судуЖитомирської областіВинар ЛюбомирВікторович,за участюсекретаря судовогозасідання КострицькоїТ.П.,представника особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 адвокатаЛевчука М.І.,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.11.1997 року, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №270079 від 28.08.2024 року вбачається, що 28.08.2024 року, о 18 год. 30 хв., в м. Олевську, по вул. Свято-Воздвиженській, 5, Коростенського району, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки CHERRY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду, а також на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився в режимі відеофіксації.

04.11.2024 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Левчук М.І. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію відеозапису, що стверджується його власноручним підписом на заяві б/н від 28.10.2024 року.

26.11.2024 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Левчук М.І., через канцелярію суду, подав до суду клопотання в якому просить зважаючи на відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На обґрунтування поданого клопотання адвокат Левчук М.І. зазначає, що ним, як захисником ОСОБА_1 проаналізовано відеодокази, наявні в матеріалах справи та встановлено наступне. Зокрема, на відеофайлах 0000000_00000020240828183917_0008, 0000000_00000020240828190335_0009 та 0000000_00000020240828194242_0012 ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що він не керував транспортним засобом, а вживати алкогольні напої йому не заборонено та він має на це право. Відеозапис починається із початку розмови де автомобіль зупинений та перебуває у несправному стані, передній капот піднятий, біля двигуна автомобіля стоїть ОСОБА_1 . Проте, на переконання адвоката Левчука М.І. повинен був починатися з моменту зупинки або переслідування транспортного засобу. Також, адвокат Левчук М.І. зазначає, що у працівників поліції наявне упереджене ставлення до ОСОБА_1 , особистісний конфлікт, неодноразово проявляється неповага один до одного, звучить ненормативна лексика. У зв`язку з наведеним, захисник просить звернути увагу на саму процедуру складання адміністративних матеріалів, ставлення працівників поліції до виконання службових обов`язків, завдань щодо збирання доказів, встановлення фактів, чіткості читання прав особи, пояснення передбачуваної відповідальності, манери спілкування та поведінки, як представників держави, суб`єкта владних повноважень.

У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Левчук М.І. підтримав подане ним клопотання про закриття провадження по справі. Вважає за можливе проводити розгляд справи без участі його довірителя ОСОБА_1 , оскільки останній має незадовільний стан здоров`я та доручив представляти свої інтереси адвокату. Крім того, просить викликати в судове засідання, в якості свідка, інспектора СРПП ОСОБА_2 та її напарника, персональних даних якого він не знає. На обґрунтування вказаного клопотання адвокат Левчук М.І. зазначив, що він хоче запитати у поліцейських підстави для застосування ними фізичної сили відносно ОСОБА_1 , з чого почався конфлікт між ними та ОСОБА_1 , а також чому в процесі діалогу вони застосовували нецензурну лексику.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки, в справі приймає участь захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виходячи з того, що відповідно до ст. 268 КУпАП,участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Левчука М.І. про виклик в якості свідків працівників патрульної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.

Водночас, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

При цьому, заявляючи клопотання про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з`ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.

Як вбачається з матеріалів справи події за фактом складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зафіксовані на бодікамеру співробітників патрульної поліції, відеозапис з якої в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, належність або неналежність якого суд встановлює у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по справі.

На переконання суду, захисник, заявивши усне клопотання про виклик свідків, останнє належним чином не обґрунтував та відповідно не довів перед судом необхідність виклику працівників поліції у якості свідків, а також не обґрунтував, яким чином показання зазначених свідків можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення та спростування факту вчинення особою адміністративного правопорушення.

Слід також звернути увагу захисника на те, що 30.08.2023 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 208/712/19 стосовно водія, покараного за керування автомобілем у стані сп`яніння, після того, як ЄСПЛ встановив порушення Конвенції Україною, зазначила, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

У справі, що розглядається, інспектор СРПП ОСОБА_2 , про виклик якої для допиту в якості свідка просив захисник, як представник органу поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконувала функцію обвинувачення та разом із протоколом скерувала до суду зібрані докази, що безумовно виключає допит цього працівника поліції в якості свідка.

Крім того, адвокат Левчук М.І. у судовому засіданні не зміг назвати персональних даних співробітника поліції, який перебував на чергуванні разом з інспектором СРПП ОСОБА_2 , що унеможливлює його виклик у судове засідання.

Враховуючи те, що захисник не довів перед судом необхідність виклику зазначених свідків, а також не обґрунтував, яким чином показання свідків можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення, заявлене ним клопотання задоволенню не підлягає.

Стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами:

-протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ААД№270079від 28.08.2024року, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені уповноваженою службовою особою Національної поліції у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота) та з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Олевська ЦЛ» ОМР від 28.08.2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- копією постанови серії ЕНА №2932650 від 28.08.2024 року якою ОСОБА_1 притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.;

- диском з відеозаписом події.

Відповідно до загальних положеньПДРці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пункт 1.3Правил дорожнього рухуУкраїни передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогамист. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху,статтею 53 цього Законупередбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону водій зобов`язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначеніЗаконом України «Про дорожній рух»іПравилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

П. 2 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103(далі Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пунктів 6, 7 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

П. 8 Порядку № 1103 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАПнесуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відеофіксація, відповідно дост. 251 КУпАПє одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З оглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що у зв`язку із виявленням під час спілкування з ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівником поліції в чіткій та однозначній формі запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу так і в найближчому закладі охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом складених відносно нього адміністративних матеріалів та роз`яснено його права та обов`язки.

Враховуючи наведене, оглянутий відеозапис суд вважає належним доказом, який прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Вищевикладене свідчитьпро те,що складенийпрацівником поліціїстосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

На переконаннясуду,надані доказина підтвердженнявинуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Твердження адвоката Левчука М.І. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом автомобілем марки CHERRY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_2 в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, та спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Зокрема, в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕНА №2932650 від 28.08.2024 року згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9В Правил дорожнього руху, а саме за зупинку на мості, що підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки перед тим, як здійснити зупинку транспортного засобу особа керувала транспортним засобом. Зазначена постанова на цей час не скасована у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вказана позиція адвоката Левчука М.І., зважаючи на рівень її аргументованості, переконливості та послідовності є версією захисту з метою уникнення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки на переконання суду із врахуванням всіх обставин справи та вищевказаних зібраних по справі доказів, вищевказана версія є неспроможною і такою, що не відповідає дійсності.

Враховуючи наведене, сукупність всіх досліджених в суді доказів достатньо переконливо і об`єктивно підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем, який передував зупинці з порушенням Правил дорожнього руху.

Крім того, твердження адвоката Левчука М.І. з приводу перевищень працівниками поліції своїх службових повноважень, також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Зокрема, матеріали провадження не містять жодних даних щодо оскарження неправомірності дій патрульних поліцейських ОСОБА_1 або ж його представником адвокатом Левчуком М.І., як і не містять результатів такого оскарження.

Враховуючи вищенаведене, доводи сторони захисту наведені ним у письмових поясненнях та під час судового засідання не підтверджуються належними та допустимими доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження дослідженими даними та не свідчать про те, що ОСОБА_1 не може бути визнаний суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленогоКУпАП,у їхсукупності,приходжу довисновку,що ОСОБА_1 порушив п. 2.5Правил дорожнього рухута його дії за ч.1ст.130 КУпАПкваліфіковані вірно.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно положеньст. 23 КУпАПадміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розміріоднієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Левчука Мирослава Івановича про виклик свідків відмовити.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.В.Винар