Постанова № 12387962, 02.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010                                                                                           № 17/109

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Ратмир-Соло"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.05.2010

у справі № 17/109 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до                                                   Приватне підприємство "Ратмир-Соло"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1149,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії з позовом до приватного підприємства “Свічколап трейдінг” про стягнення 1149,78 грн. заборгованості за договором № 1128100512 від 01.09.2005 року про надання телекомунікаційних послуг, а саме: 1079,28 грн. основного боргу за отримані телекомунікаційні послуги, 16,69 грн. інфляційних нарахувань, 7,17 грн. трьох процентів річних та 46,64 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2010 року змінено приватне підприємство «Свічколап трейдинг» на приватне підприємство «Ратмир-Соло».

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 17/109 позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства “Ратмир-Соло” (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код 32420973) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, рахунок 26000402028729 у КРД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код 01189910) 16,69 грн. інфляційних, 46,64 грн. пені, 7,17 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1079,28 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство «Ратмир-Соло» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року та прийняти нове, яким в відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ратмир-Соло» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

За клопотанням представника позивача колегія суддів продовжила строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.09.2005 року між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (підприємством зв’язку) та приватним підприємством “Свічколап трейдінг”, правонаступником якого є відповідач (споживачем) було укладено договір № 1128100512 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1) підприємство зв’язку надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно з п. 4.1 Договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 4.4 Договору підприємство зв’язку відповідно до нормативних документів приймає від споживача оплату телекомунікаційних послуг або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання телекомунікаційних послуг проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1079,28 грн. за період з квітня 2009 року по листопад 2009 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

21.04.2010 року (під час розгляду справи) було сплачено суму основного боргу у розмірі 1079,28 грн., що підтверджується відомістю про оплату, фіскальним чеком.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 1079,28 грн. в рахунок сплати боргу за надані послуги, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 1079,28 грн. за надані послуги на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох проценті річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, колегія суддів перевіривши розрахунок вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 7,17 грн.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 16,69 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, колегія суддів перевіривши розрахунок вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 16,69 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідач фіскальним чеком від 21.04.2010 року сплатив позивачу 1103,76 грн. Позивач направив 1079,28 грн. на оплату основного боргу та 24,48 грн. на оплату пені.

Розмір пені який повинен бути стягнений з відповідача складає 22,16 грн. (46,64 грн. – 24,48 грн.).

Колегія суддів вважає за необхідне змінити розмір пені який було стягнути з відповідача.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 24,48 грн. пені провадження необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім цього, колегія суддів, ухвалою від 16.09.2010 року зобов’язала Інформаційно-розрахунковий центр Київської міської філії ВАТ «Укртелеком» надати документи, що підтверджують повноваження на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ПП «Ратмир-Соло» суми заборгованості по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512; документи, що підтверджують виділення (підключення, присвоєння) споживачу та передачу споживачу певних персональних абонентних номерів відповідно до договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512; документи, що підтверджують встановлений по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512 розмір абонентної плати за телефони, в т. ч. і за період з квітня 2009 р. по листопад 2009 р.; документи, які визначають вид (найменування) телекомунікаційних послуг фактично наданих споживачу по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. №1128100512 за період з квітня 2009 р. по листопад 2009 р. (із зазначенням суми заборгованості по кожній фактично наданій телекомунікаційній послузі); документи, які підтверджують нарахування заборгованості (за посекундною тарифікацією) за період з квітня 2009 р. по листопад 2009 р. із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку; рахунки за телекомунікаційні послуги, виставлені ПП «СВІЧКОЛАП трейдінг» (ПП «РАТМИР-СОЛО») за період з квітня 2009 по листопад 2009 року по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512; документи, що підтверджують заходження на поточний рахунок ВАТ -Укртелеком» грошових коштів від споживача ПП «РАТМИР-СОЛО» (ПП «СВІЧКОЛАП трейдінг») по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512); документи, що підтверджують відправлення ПП «СВІЧКОЛАП трейдінг» письмового попередження про призупинення надання послуг по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512; документи, що підтверджують призупинення надання ПП «СВІЧКОЛАП трейдінг» телекомунікаційних послуг по договору від 01.09.2005 р. № 1128100512., та відключення ПП «СВІЧКОЛАП трейдінг» телефонів.

Вимоги зазначеної ухвали суду виконано, надано всі документи, що підтверджують встановлений по договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.09.2005 р. № 1128100512 розмір абонентної плати за телефони, документи які визначають вид (найменування) телекомунікаційних послуг фактично наданих споживачу по договору, документи, що підтверджують повноваження на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ПП «Ратмир-Соло» суми заборгованості по договору про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року у справі № 17/109 змінити та викласти в наступній редакції:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з приватного підприємства «Ратмир-Соло» (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код 32420973) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі інформаційно-розрахункового центру Київської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, рахунок 26000402028729 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 01189910) 16,69 грн. інфляційних, 22,16 грн. пені, 7,17 грн. трьох процентів річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу та частини пені в сумі 1103,76 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

          2. Справу № 17/109 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.11.10 (відправлено)