Постанова № 12387884, 02.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010                                                                                           № 05-5-22/10505

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Бутович С.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу "Спейс-Коммюнікейшн Лтд." (Space-Communication LTD)

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.09.2010

у справі № 05-5-22/10505 ( .....)

за позовом                               "Спейс-Коммюнікейшн Лтд." (Space-Communication LTD)

до                                                   ТОВ "Ком Сат Технолоджі"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року за № 05-5-22/10505 позовні матеріали компанії «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) повернуто без розгляду на підставі п. 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала мотивована тим, що Курс долара США за даними Національного банку України станом на 12.08.2010 року (день подання позову) становив 789 грн. за 100 доларів, а відтак сплачена Позивачем сума державного мита в розмірі 3230 доларів США, що в еквіваленті складає 25484, 70 грн. свідчить про несплату державного мита за розгляд позовних вимог у встановленому розмірі, та порушення порядку сплати – відсутність платіжного документу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Компанія «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала винесена з порушенням діючого законодавства, а саме: п. 3 та п. 25 Наказу Головної Державної Податкової Інспекції № 15 від 22.04.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита», де зазначено, що «по справах, що розглядаються господарськими судами, державне мито справляється до подання позовної заяви», а також, що «коли у зв‘язку із залишенням позову без розгляду мито підлягало поверненню, але не було повернуто, до повторного подання позову може бути поданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року Компанії «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.           

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду у зв‘язку із виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги на ухвалу за № 05-5-22/10505 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Ком Сат Технолоджі» свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

          В силу положень ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п‘ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як свідчать матеріалами, 22 липня 2010 року Компанія «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) подала позовну заяву, яку було повернуто ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2010 року за №05-5-54/8472 на підставі п. 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв‘язку із тим, що Позивач згідно квитанції від 19.07.2010 року сплатив витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 31213259700011 в УДК у Шевченківському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077968. Листом №1021-4/4 від 23.06.2010 року Територіальне управління державної судової адміністрації і місті Києві повідомило про зміну Головним управлінням державного казначейства України у місті Києві реквізитів для сплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи за позовами, які подаються до господарського суду міста Києва.

Як зазначає апелянт, 11.08.2010 року він повторно сплатив 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на реквізити, вказані господарським судом міста Києва в ухвалі від 28.07.2010 року і 12.08.2010 року повторно подав позовну заяву до господарського суду міста Києва з відповідними додатками та оригіналами документів про сплату державного мита в сумі 3230,00 дол. США та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року за № 05-5-22/10505 позовні матеріали компанії «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) повернуто без розгляду на підставі п. 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року апеляційну скаргу «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року за № 05-5-22/10505 повернуто без розгляду на підставі п. 2 частини 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

«Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) повторно звернулась із апеляційною скаргою.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1). про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2). про повернення позовної заяви;

3). про відмову у прийнятті позовної заяви;

4). про передачу справи за підсудністю;

5). про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6). про зупинення провадження у справі;

7). про припинення провадження у справі;

8). про залишення позову без розгляду;

9). про затвердження мирової угоди;

10). у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

11). про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12). про роз‘яснення чи відмову у роз‘ясненні рішення, ухвали;

13). про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14). про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15). окрема;

16). додаткова;

17). про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18). про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19). про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20). про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21). про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10-21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

В статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено, що із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу положень п. 4 статті 55 Господарського процесуального Кодексу України ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку вказує позивач і з якої обчислюється державне мито.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та пункту 1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, з позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. Одночасно встановлено, що у разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду міста Києва про те, що Курс долара США за даними Національного банку України станом на 12.08.2010р. (день подання позову) становив 789 грн. за 100 доларів, а відтак сплачена позивачем сума державного мита в розмірі 3 230 грн., що в еквіваленті складає 25484, 70 грн. свідчить про несплату державного мита за розгляд позовних вимог у встановленому розмірі.

Окрім цього, доказом сплати мита є оригінал платіжного документу.

          Згідно пункту 14 Наказу Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» від 22.04.1993 року № 15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

На доказ сплати державного мита апелянтом подано довідку Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» від 11.05.2010 року за № 153-1/2-661.

Якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на пункт 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України зобов‘язаний повернути її заявникові без розгляду. З цих же підстав повертаються позовні заяви з платіжними дорученнями на перерахування державного мита не до державного бюджету України. Про повернення позовної заяви виноситься ухвала.

Щодо Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, то вона визначає період чинності розрахункового документу про сплату мита – на протязі одного року. Проте розмір державного мита має відповідати на день подання позову.

Апелянт підтвердив, що на виконання вимог суду /ухвала господарського суду міста Києва від 28.07.2010 року за №05-5-54/8472/ він помилку щодо сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу виправив, зазначена ухвала у встановленому законодавством порядку не оскаржувалась. Тільки в разі її скасування Позивач міг би застосувати розмір державного мита, раніше сплаченого.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року за № 05-5-22/10505 відсутні.

Доводи наведені в апеляційній скарзі «Спейс-Комюнікейшн Лтд.» (Space-Communication LTD) колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року за № 05-5-22/10505 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали за № 05-5-22/10505 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

04.11.10 (відправлено)