Постанова № 123878429, 18.12.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/7599/24

Провадження № 3/552/2279/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2024 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., за участю секретаря судового засідання Пасинок К.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Калько В.В., потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Гудзь Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 28.03.2000,

встановив:

01.11.2024 до Київського районного суду м. Полтави з УПП в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Айдаєва Р.З.

З протоколу від 29.10.2024 серії ВАВ № 211719 (а.с. 1, 2), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, вбачається наступне.

29.10.2024 о 16 год 04 хв в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру та фізичного характеру, а саме погрози фізичною розправою, обзивав, штовхав, намагався вчинити бійку, чим могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 . Домашнє насильство відбулось у присутності дитини ОСОБА_3 . Особа була притягнута Київським районним судом м. Полтави протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 29.08.2024, справа № 552/4679/24.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 29.10.2024 приїхав додому поголитися, однак не було гарячої води оскільки ОСОБА_2 витягла з колонки батарейки, усі події фіксував на відеокамеру. Батарейки придбавав він, як і все у будинку. Двері у кімнату не вибивав. Коли ОСОБА_2 заходила до кімнати, вона закривала двері та вдарила його ногу з усієї сили, тому пошкодилися і двері. У даний будинок він має право заходити в будь-який час, є ключі та даний будинок є їхньою спільною сумісною власністю. Події фіксував на відео, щоб уникнути спекуляцій, щодо вчинення ним домашнього насильства. Жодного психологічного чи фізичного насильства відносно ОСОБА_2 не вчинялося.

Представник ОСОБА_1 адвокат Калько В.В. просила суд провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 судом досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211719 від 29.10.2024 (а.с. 1, 2), письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 3), письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с. 4), терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 5), форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 6), терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 7), форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 8-9), копію постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2024, справа № 552/4679/24 (а.с. 10-11), копію постанови Полтавського апеляційного суду від 22.10.2024 (а.с. 12-13) та відеозапис (а.с. 14).

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 не проживає разом з нею з весни 2024 року, однак кожного понеділку о 16 год приїжджає до будинку. На думку потерпілої саме провокація конфлікту та психологічний тиск є метою щотижневого відвідування ОСОБА_1 свого колишнього місця проживання, оскільки останній має іншу сім`ю, будинок і його приїзд кожного тижня поголитись та помитись є більш ніж «дивним».

29.10.2024він приїхавраніше о13год 30хв таміж нимивиник конфліктчерез образи ОСОБА_1 ,завжди коливін приїжджаєпровокує насварку тазнімає всена телефон,свідком чогоє їхсин. ОСОБА_2 сховалась відпереслідування колишньогочоловіка укімнаті сина.Однак. ОСОБА_1 почав вибиватидвері,намагаючись потрапити у кімнату до сина. На гуркіт вийшли її мати та син. ОСОБА_4 забрала її мати. Зазначила, що ОСОБА_1 родині не допомагає, з якою метою він один раз в тиждень приїжджає додому їй не відомо. Вважає, що було саме психологічне насильство відносно неї, оскільки постійно вживає заспокійливі.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 , пояснила, що ОСОБА_1 є її колишнім зятем. 29.10.2024 свідок прийшла додому, де вже перебував ОСОБА_1 . У цей час свідок почула сварку у будинку та розмови підвищеним тоном, будь-які слова остання не чула. Після того як відбувся сильний удар ОСОБА_5 вийшла з кімнати пересвідчитись чи усе добре з дочкою та онуком і побачила ОСОБА_6 , який знімає усе на свій телефон. Потім дочка ОСОБА_2 вийшла з будинку на подвір`я та викликала працівників поліції. Увесь час до приїзду працівників поліції Голоднюк ходив на подвір`ї з телефоном слідом за потерпілою ОСОБА_2 , провокував її та знімав на телефон, що тривало не менше 40 хв. Після кожного візиту ОСОБА_6 , так і в цей день, потерпіла ОСОБА_2 перебувала у стресовому стані, на межі нервового зриву, просила останнього припинити його незаконні дії та «відчепитись». Пояснила, що саме вона витягнула батарейки із колонки, оскільки вони є її власністю та придбані за особисті кошти.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , пояснив що його батько ОСОБА_1 з матір`ю та ним не спілкується, приїхавши у цей день додому відразу почав ображати матір. Близько 13:30-14:00 год повернулась додому бабуся ОСОБА_5 .

Батько, зайшовши до вбиральні, почав ображати і скандалити із матір`ю, через відсутність батарейок. Після образ, розмов підвищеним голосом та «чіплянь» до матері, батько узяв телефон та почав знімати на нього ОСОБА_2 та інших членів родини. Мати намагались уникнути спілкування із батьком та сховалась від його переслідування у кімнаті ОСОБА_3 . Однак, батько почав туди силою заходити та пошкодив двері, вибивши двері ногою. Свідок не заперечив, що у цей час інші члени родини, з метою захисту та у відповідь, висловлювались нецензурно у бік ОСОБА_3 , як наслідок його чергових провокацій. Після цього, матір вибігла на вулицю та викликала працівників поліції і до їх приїзду ОСОБА_1 ходив з телефоном за нею домогосподарством та знімав на телефон.

Досліджений у судовому засіданні відеозапис здійснений ОСОБА_1 має тривалість 3 хв 51 сек, мітить лише незначну частину конфлікту, повністю узгоджується із поясненнями наданими учасниками події. На ньому зафіксований факт переслідування ОСОБА_1 своєї колишньої дружини у приміщенні будинку, психологічний тиск, примус до спілкування та надання відповідей на запитання, фізичне проникнення до кімнат у яких ОСОБА_2 переховується від ОСОБА_1 з метою уникнення психологічного тиску та спілкування, відеозйомка переслідування потерпілої за межами приміщення будинку та врешті-решт пошкодження майна у виді дверей.

Отже, досліджені докази у своїй сукупності свідчать, що вчинені дії ОСОБА_1 містять ознаки домашнього насильства, як діяння у формі психологічного насильства, що вчинене між колишнім подружжям, та полягало у словесних образах, приниженні, переслідуванні потерпілої ОСОБА_2 .

Психологічне насильство вчинене ОСОБА_1 пов`язується з його почуттям зневаги, що, окрім неповаги до особи ОСОБА_2 , окреслюється також презирством, байдужістю, нечемністю і водночас почуттям переваги, яке він демонструє. Указане психологічне насильство було спрямоване на обмеження її волевиявлення, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдало шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Суд дійшов висновку, що враховуючи на встановлену ст. 307 ЦК України імперативну заборону на здійснення будь-якого відеозапису фізичної особи без її згоди, такі тривалі дії з переслідування та зйомки на мобільний пристрій потерпілої фактично є харасментом форми дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя, зневажання чужих особистих меж без згоди людини та сталкінгу небажаного переслідування когось, нав`язування себе комусь, домагання, психічний тиск.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення показані із вчиненням домашнього насильства, йому було достеменно відомо про правила та обмеження у такій чутливій для суспільства сфері відносин. Між ним та колишньою дружиною були відсутні будь-які соціальні зв`язки та відносини, бажання до спілкування та вирішення проблемних питань, а отже доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Калько В.В. про те, що 29.10.2024 відбулася звичайна сварка між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 є неспроможними, оскільки будь-яких раціональних підстав для сварки між ними не було та потерпіла ОСОБА_2 більш ніж достатньо зрозумілій у формі неодноразово усно та конклюдентними діями, своєю поведінкою, довела до ОСОБА_1 своє тверде небажання до спілкування та порушення її особистого простору, припинення психологічного тиску, та як наслідок виклик з метою свого захисту працівників поліції, що також підтверджено доказами дослідженими у судовому засіданні, зокрема поясненнями потерпілої, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є доведеною повністю.

При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин.

Враховуючи викладене, дані про особу, відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повторно протягом року за вчинення такого ж правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ступінь вини особи, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1,276-280, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Р.З.Айдаєв