Постанова № 12387796, 26.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2010                                                                                           № 36/182-3/210

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від прокуратури          Морозов В.Ю. – старший прокурор відділу

від позивача                    Купріянов Б.В. - юрист

від відповідача           1) не з’явився

                              2) Сюренко М.О. - юрист

від третьої особи          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "АФІ ДС-1"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010

у справі № 36/182-3/210 ( .....)

за позовом                               Заступник прокурора м.Києва

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Форум-ДС"

                                                  ТОВ "АФІ ДС-1"

третя особа відповідача           Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області

про                                                   визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки №931

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 36/182-3/210 позов Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС», товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області задоволено повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1194 га розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладеного 22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» реєстровий номер № 931.

Зобов‘язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» (м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) повернути Закритому акціонерному товариству «Форум-ДС» (м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) земельну ділянку площею 3,1194 на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка має цільове призначення –ведення особистого селянського господарства набутої за договором купівлі-продажу від 22.02.2008.

Зобов‘язано Закрите акціонерне товариство «Форум-ДС» (м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» (м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) кошти в сумі 2844018 (два мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімнадцять) грн. 60 коп., сплачених за договором купівлі-продажу від 22.02.2008.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС» в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 69 (шістдесят дев‘ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 69 (шістдесят дев‘ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 36/182-3/210, Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення повністю та прийняти нове рішення у справі № 36/182-3/210, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Господарським судом міста Києва були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому відповідне рішення є незаконним та необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу представник прокуратури міста Києва вважає рішення суду першої інстанції у справі № 36/182-3/210 законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце засідання суду були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідача-1 та третьої особи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги (з урахуванням заяв про уточнення та збільшення позовних вимог) Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України з земельних ресурсів про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1194 га, розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладеного 22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» реєстровий номер № 931; про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.06.2008, серії ЯЖ № 242285, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300083; про зобов‘язання відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 36/182 від 26.10.2009 провадження у справі в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.06.2008, серії ЯЖ № 242285, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300083, припинено; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 36/182 від 25.01.2010 рішення Господарського суду міста Києва № 36/182 від 26.10.2009 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 36/182 від 09.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 у справі № 36/182 в частині відмови в задоволені позовних вимог Заступника прокурора міста Києва скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині вказані рішення та постанову залишено без змін.

Під час нового розгляду прокуратура у письмових поясненнях позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» (покупець) було укладено договір купівлі – продажу земельної ділянки (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору продавець продав та передав у власність покупця земельну ділянку, визначену в пункті 2 цього договору (далі –земельна ділянка), а покупець купив і прийняв у свою власність земельну ділянку та зобов‘язується сплатити за неї грошову суму, визначену в пункті 5 цього договору.

Спір виник внаслідок того, що прокуратура вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним згідно положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України з огляду на невідповідність його вимогам чинного земельного законодавства, зокрема статей 22, 82 Земельного кодексу України.

Згідно пункту 2 договору земельна ділянка, кадастровий номер 3220880900:08:002:0042, площею 3,1194 га, яка знаходиться на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, має цільове призначення (використання) земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до пункту 5 договору продаж земельної ділянки здійснюється за ціною 2844018,60 грн., що за курсом Національного банку України становить еквівалент 563172,00 доларів США. Покупець зобов‘язується здійснити оплату в повному обсязі протягом 5-ти банківських днів з моменту укладання цього договору. Покупець сплачує продавцеві ціну цього договору у безготівковій формі на банківський рахунок продавця.

На підставі договору Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 13.06.2008 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 242285. Цей акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300083.

Відповідно до пункту 27 договору договір набуває чинності з дня його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кальною К.О., про що здійснено запис у реєстрі № 931 від 22.02.2008 та зареєстровано Великоолександрівською сільською радою 19.03.2008, про що свідчить штамп на останньому аркуші договору.

Продавець втрачає право власності на земельну ділянку з моменту отримання повної ціни, визначеної договором. Перехід права власності підтверджується договором і не потребує складання чи підписання жодного іншого документа між сторонами. Продавець передає, а покупець приймає земельну ділянку одночасно з підписанням цього договору (пункти 6, 7 договору).

Частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Частиною 3 статті 22 Земельного кодексу України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам , установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Відповідно до статті 130 Земельного кодексу України покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» є юридичною особою, яка діє згідно статуту. Ведення сільського господарства не передбачено ані статутом Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», ані довідкою статистики, де значаться види господарської діяльності підприємства, з чого можна дійти висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» є несільськогосподарським підприємством, в той час як згідно договору у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини 4 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Як вбачається з п. 3.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», редакція якого була чинною на момент укладення договору, учасниками товариства є Афі Юкрейн Лтд (юридична особа, яка належним чином зареєстрована та діє згідно із законодавством Республіки Кіпр) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінком-Україна» (юридична особа, яка належним чином зареєстрована та діє згідно із законодавством України).

При цьому частка статутного капіталу зазначеного іноземного підприємства у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» становить 60%, що складає 30900,00 грн. (пункт 11.1.1.).

Згідно абз. 48 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спільні підприємства – це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб‘єктів господарської діяльності України та іноземних суб‘єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» на момент укладення з Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2008 площею 3,1194 га було спільним підприємством, заснованим за участю іноземної юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Згідно з частиною 3 статті 82 Земельного кодексу України спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою цієї статті, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.

Тобто спільні підприємства, засновані за участю, зокрема іноземної юридичної особи, можуть набувати право власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу від 22.02.2008 земельної ділянки площею 3,1194 га укладався між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» з порушенням частини 3 статті 82 Земельного кодексу України.

Вищий Господарський суд України, скасовуючи попередні рішення у справі, в постанові № 36/182 від 09.06.2010 дійшов висновку, що договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1194 га укладався між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» з порушенням частини 3 статті 82 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, в тому числі наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідної цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки спірний договір укладений з порушенням норм земельного законодавства України, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 22.02.2008 недійсним обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд дослідивши обставини справи дійшов висновку, що на виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» отримало земельну ділянку площею 3,1194 га на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2008, а Закрите акціонерне товариство «Форум-ДС» грошові кошти в розмірі 2844018,00 грн., що останніми не заперечується.

Відповідно до пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням того, що договір визнано недійсним, позовні вимоги про зобов‘язання відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину підлягають задоволенню.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, рішення суду по даній справі є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ –ДС-1» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 36/182-3/210 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 36/182-3/210 залишити без змін.

Матеріали справи № 36/182-3/210 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді