Рішення № 123875834, 19.12.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3488/24

2/583/935/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Якубович В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії та абонентське обслуговування,

УСТАНОВИВ:

09.07.2024 представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 49110,26 грн, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 602,58 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є абонентами (споживачами) ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» по споживанню послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у їх спільній частковій власності. За вищевказаною адресою відкрито особовий рахунок (абонентський номер) № НОМЕР_1 . Між ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» та відповідачами договір про надання послуг з централізованого опалення та надання послуги постачання теплової енергії до 31.10.2021 не укладався, але житлово - комунальні послуги відповідачам надавались. Представник позивача вказує на те, що споживачі не проводять в належному обсязі оплату за спожиту теплову енергію, в зв`язку з чим за ними за період із жовтня 2021 року по червень 2024 року в сумі 31706,50 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 661,38 грн. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.11.2023 скасовано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію. Представник відповідача вказує на те, що станом на подачу позову зазначений борг відповідачами не погашено та за ними рахується заборгованість в сумі 32367,88 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.07.2024 р. провадження у справі відкрито.

09.08.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Цуркана В.І. надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено про часткове визнання заявлених позовних вимог із огляду на те, що сума заборгованості визначена не правильно. Наданий позивачем розрахунок відрізняється від того, який був наданий до матеріалів за судовим наказом, який в подальшому був скасований. Так, за заявою про видачу судового наказу від 17.07.2023 р. (реєстрація в суді 18.07.2023 р.) за жовтень 2021 року враховано та зазначено про сплату 20.33 грн., тоді як розрахунком до позову від 9.07.2024 р. даний показник зведений до 00.00 грн. (відсутність оплати), за заявою про видачу судового наказу за листопад 2021 року враховано та зазначено про сплату 205.00 грн., тоді як розрахунком до позову даний показник зведений до 00.00 грн. (відсутність оплати), за заявою про видачу судового наказу за грудень 2021 року враховано та зазначено про сплату 956.13 грн., тоді як розрахунком до позову даний показник зведений до 00.00 грн. (відсутність оплати), за заявою про видачу судового наказу за січень 2022 року враховано та зазначено про сплату 1258.49 грн., тоді як розрахунком до позову даний показник зведений до 00.00 грн. (відсутність оплати), за заявою про видачу судового наказу за лютий 2022 року враховано та зазначено про сплату 1472.68 грн., тоді як розрахунком до позову даний показник зведений до 1096.98 грн. (занижено на 375.70 грн.). Станом на 2024 рік на відмінність від 2023 року заборгованість завищена на 2815.65 грн. Позовні вимоги щодо заборгованості за теплопостачання з урахуванням наведених обставин можливі не більш в сумі 28890.85 грн. Дольова відповідальність ОСОБА_2 у такому випадку за даною позовною вимогою складає не більш ніж 14445.43 грн. Представник відповідача зазначає про те, що відповідач ОСОБА_2 починаючи із часу розірвання шлюбу житло не використовує взагалі. Ним користується інший відповідач, що підтверджується, у точу числі, судовими рішеннями за якими встановлений порядок зустрічей та спілкування їхніх спільних дітей за вказаною адресою. Позовна вимога про абонентське обслуговування у сумі за період з грудня 2021 року по червень 2024 року не визнається. Договірних відносин із цього приводу ОСОБА_2 із позивачем не має.

15.08.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому зазначено про безпідставність доводів представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири у рівних долях за адресою: АДРЕСА_1 , і кожному з них належить по 1/2 частки квартири, тому оплату за спожиті послуги мають здійснювати у рівних частках.

З наданого до матеріалів справи розрахунку борг за послугу з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року включно, виникла заборгованість за надані послуги з теплопостачання у сумі - 31706 грн. 50 коп. Що заборгованість є меншою від заявленої до стягнення відповідачкою не доведено, жодного доказу про сплату не надано, що підтверджувало сплату заборгованості із зазначенням призначення платежу. Водночас, абз. 2 п. 36 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії передбачено, що «під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.». Підтверджень, а саме банківських виписок, квитанцій, платіжних інструкцій відповідачка ОСОБА_2 в яких остання визначила розрахунковий період та платника ОСОБА_2 не надано. Отже підтвердження із зазначенням розрахункових періодів та підтвердження здійснених платежів саме відповідачкою ОСОБА_2 з листопада 2021 по лютий 2022 в сумі 205,00 грн., 956,13 грн., 1258,49 грн., 1472,68 грн. не підтверджено. ___

Щодо плати за абонентське обслуговування, за якими здійснювалось нарахування відповідачу. Розмір плати за абонентське обслуговування позивач визначив на підставі наказів ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» від 17.11.2021 №175 та від 16.05.2023 №131. Порядок надання рахунків на оплату урегульовано у п. 33 публічного договору, згідно яких рахунок надається споживачу на паперовому носії або в електронній формі. При цьому, порядок надання рахунків не визначено.

Текст публічного «ТИПОВОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОГОВОРУ про надання послуги з постачання теплової енергії», оприлюднено офіційному веб-сайті ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» 01.11.2021.

П. 13 абз. 5 Постанови КМУ № 830 від 21 серпня 2019 року « Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Факт неотримання послуги з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_2 , у спірні період відповідачкою не підтверджено.

Тому позивач вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачами були урегульовані публічним договором про надання послуг з постачання теплової енергії.___

19.08.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив про те, що позивач так і не навів належних аргументів того, чому відрізняються розрахунки сум заборгованості у матеріалах за скасованим судовим наказом та наявному у матеріалах цивільної справи.

30.08.2024 представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Савочкою А.М. був поданий відзив на позовну заяву згідно якого з 11.05.2021 року квартира за адресою АДРЕСА_1 , перебуває в спільній частковій власності по частині ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . _У вказаному контексті просить врахувати при винесенні рішення, що ОСОБА_3 за період з серпня 2021 року по даний час самостійно сплачено вартість послуг з теплопостачання на суму 2526,93 грн. - 30.07.2021 року 205,00 грн. - 21.11.2021 року 956,13 грн. - 15.12.2021 року 1242,98 грн. - 18.01.2022 року 15,51 грн. - 18.01.2022 року 1457,17 грн. - 15.02.0222 року Всього на суму 6403,72 грн. В зв?язку з вищевикладеним, при обчисленні розміру заборгованості кожного зі співвласників на вказану суму має бути зменшене дольове зобов`язання ОСОБА_3 перед ТОВ «Брок - Енергія» як фактично виконане.

18.11.2024 від позивача надійшла заява про відмову від позову у частині вимог, яку мотивують наступним.

Співвідповідачем (представником співвідповідача) ОСОБА_3 до матеріалів справи було подано платіжні доручення (квитанції), - 1) про часткову сплату заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, нарахованої за жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022 в загальному розмірі 3 861 грн. 68 коп. від загальної нарахованої суму за період жовтень 2021 - січень 2022. 2) про сплату за абонентське обслуговування, нараховане за грудень 2021 року у розмірі 15 грн. 51 коп. та з урахуванням наявності та подачі співвідповідачем заяв від 25.11.2021, 16.12.2021,18.01.2022,15.02.2022, якими останній підтвердив цільове призначення платежів у розмірі ? частини нарахувань за період жовтень 2021 - січень 2022, ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» заявляє про відмову, з урахуванням положень п.1 ч.1 ст. 49 ЦПКУ, в частині позовних вимог, а саме стягнення 2 764 грн. 30 коп. за надані послуги з постачання теплової енергії, та 15 грн. 51 коп. за абонентське обслуговування, нараховане за грудень 2021 . Водночас, просимо врахувати, що оплата здійснена співвідповідачем ОСОБА_3 у розрахунку боргу була частково відображена та врахована. Сума, яка була врахована в рахунку від 100 % сплати в розмірі 1457 грн. 17 коп. (квитанція № 0.0.2458756283 від 15.02.2022) становила 1096 грн. 98 коп. Окремо хочемо зазначити, що платником вказаних вище платежів є співвідповідач ОСОБА_3 про що не заперечує співвідповідачка ОСОБА_2 та підтверджує її представник адвокат Цуркан В.І.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та поданої заяви про відмову від частини позовних вимог, ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» просить: 1. Стягнути з відповідачів, з урахуванням часток власності кожного, за послугу з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року в сумі - 28942 грн. 20 коп. та за абонентське обслуговування за період з січня 2021 року по червень 2024 року в сумі - 645 грн. 87 коп. та понесені позивачем судові витрати. 2. Провадження у справі в цій частині, а саме стягнення 2 764 грн. 30 коп. за надані послуги теплопостачання та стягнення 15 грн. 51 коп. за абонентське обслуговування закрити.

Згідно ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Оскільки позивач перед судом ставить питання про зменшення загальної суми стягнення з відповідачів, то дану заяву суд розцінює як таку, що спрямована на зменшення позовних вимог в частині розміру відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги з визнала повністю.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників процесу, дійшов такого висновку.

На виконання своїх зобов`язань, ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» надавало послуги з централізованого опалення (послуги з постачання теплової енергії) за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами є громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є абонентами (Споживачами) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРОКЕНЕРГІЯ» - енергопостачальної організації, по споживанню послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії, розрахунки за які проводилися відповідно до тарифів встановлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та рішеннями виконавчого комітету Охтирської міської ради.

За адресою: АДРЕСА_1 , користувачем, якої є відповідачі, рахується особовий рахунок (абонентський номер) за № НОМЕР_1 . Як було з`ясовано у судовому засіданні, відповідачі до позивача із заявами про розподіл рахунків, як між співвласниками житла, не звертались.

Вказана квартира (приміщення) перебуває у спільній частковій власності, де частина квартири належить ОСОБА_2 за рішенням суду, серія та номер: справа 583/4813/20 2/583/201/21, виданий 03.03.2021, видавник: Охтирський міськрайонний суд Сумської області (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58985425 від 29.06.2021), частина квартири належить ОСОБА_3 за рішенням суду, серія та номер: справа 583/4813/20 2/583/201/21, виданий 03.03.2021, видавник: Охтирський міськрайонний суд Сумської області (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу) індексний номер:58042365 від 11.05.2021). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2354312859102.

Відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку за абонентським номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість становить за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року за спожиту теплову енергію становить 28942 грн. 20 коп., заборгованість за абонентське обслуговування становить 645,87 грн. (а.с. 192 на звороті)

Відповідачем ОСОБА_3 були надані квитанції про часткову сплату заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, нарахованої за жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022 в загальному розмірі 3 861 грн. 68 коп. від загальної нарахованої суму за період жовтень 2021 - січень 2022, та про сплату за абонентське обслуговування, нараховане за грудень 2021 року у розмірі 15 грн. 51 коп.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Положеннями ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктами 33-35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року за №830, передбачено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; - плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; - плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 №630, що діяли на момент виникнення правовідносин, (далі - Правила №630), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Нормою ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Установлено, що ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» надавало відповідачам, послуги з централізованого опалення. Розрахунки за спожиті комунальні послуги проводилися відповідно до тарифів встановлених рішеннями виконавчого комітету Охтирської міської ради.

Таким чином, зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що між позивачем і відповідачкою, що є власником житлових кімнат, склалися договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого опалення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 162 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 39 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року за №830, споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що відповідачі належним чином не виконали свого обов`язку своєчасно і в повній мірі оплачувати отримані послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого за ними виникла заборгованість за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року в розмірі 32367,88 грн. Належних та допустимих доказів того, що послуги відповідачам не надавались, або споживачі ними не користувалися і потреби в таких послугах не мали, суду не надано.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, підстави сумніватися у їх достовірності відсутні.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У зав`язку із задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 322, 358, 526 ЦК України, ст. 162 Житлового кодексу Української РСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року за №830 ст.ст. 12, 13, 77-81, 95, 141, 164, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року за послуги з постачання теплової енергії в сумі 16401 гривню 74 копійки, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 338 грн, 45 коп. та 1514 грн. судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору, а всього 18254 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕНЕРГІЯ» заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року за послуги з постачання теплової енергії в сумі 12540 гривень 46 копійок, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 307 грн, 43 коп. та 1514 грн. судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору, а всього 35395,88 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 88 копійки, що становить по 14361 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят одну) гривню 89 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРОКЕНЕРГІЯ», код ЄДРПОУ 40050036, юридична адреса: Україна, 42704, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко