Постанова № 12386977, 06.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2010                                                                                           № 42/52

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник – Кондратенко Д.А. – за довіреністю,

від відповідача: представник – Каменчук В.О. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2010

у справі № 42/52 ( .....)

за позовом                               ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 14321292,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” (надалі – ВАТ „Дніпрогаз”, позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” (надалі – ЗАТ „Укргаз-Енерго”, відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 13939625, 76 грн., 278792,52 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 102874,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч умов укладених між ним і відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 183/77/Г від 22 червня 2006 р., додаткових угод №№ 1 від 22 червня 2006 р., 2 від 29 червня 2006 р., 3 від 28 липня 2006 р., 4 від 28 серпня 2006 р. та 5 від 29 вересня 2006 р. до цього договору, відповідач після одержання попередньої оплати за поставку природного газу у листопаді –грудні 2006 року у загальному розмірі 13939625,76 грн. не виконав прийняте зобов’язання та не передав йому протягом листопада-грудня 2006 року природного газу на суму попередньої оплати.

У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на недоведеність заявлених вимог, а також на сплив позовної давності на звернення позивача в суд з даним позовом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.06.2010 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, крім доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема, вимоги ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом та вимоги ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2010 року - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2006 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 183/77/Г (надалі - Договір), згідно з яким відповідач зобов’язався передати позивачу протягом червня-грудня 2006 року газ в обсязі до 40650000 м3, зокрема, у червні 3300 тис.м3, липні та серпні 3350 м3, вересні 3900 м3, жовтні 5500 м3, листопаді 9250 м3 та грудні 12000 м3 за цінами визначеними додатковими угодами № 1 від 22 червня 2006 р., №2 від 29 червня 2006 р., №3 від 28 липня 2006 р., №4 від 28 серпня 2006 р. та №5 від 29 вересня 2006 р., які є невід’ємними частинами договору, а позивач – прийняти та оплатити його вартість шляхом сплати попередньої оплати не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, остаточно розрахуватися до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1 договору в частині постачання природного газу встановлений з моменту підписання договору до 31 грудня 2006 року включно, а в частині розрахунків за газ –до повного їх здійснення.

Як встановлено судовою колегією, позивач здійснив на користь відповідача попередню оплату за поставку природного газу за договором у листопаді-грудні 2006 року у розмірі 13 939 625,76 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2006 р., від 10.11.2006 року, від 22.11.2006 року, від 27.11.2006 року від 30.11.2006 року, від 11.12.2006 р., від 22.12.2006 р. та не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази передачі природного газу за договором на суму попередньої оплати в установлений строк (до 1 січня 2007 року) або повернення відповідачем одержаних коштів.

Дослідивши всі матеріали справи, всі обставини у їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Договору передбачені умови передачі газу. Зокрема, п. 3.2 Договору встановлено, що покупець зобов’язується не пізніше ніж 5 днів до початку місяця поставки надати продавцю розподіл планового обсягу поставки по споживачах.

За умовами п. 3.3. після виконання покупцем вимог п.п.3.1, 3.2, 6.2 та 6.7 цього Договору продавець надає філії „Об’єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” заявку на включення планового обсягу поставки (з розподілом по споживачах) до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим продавцем з моменту включення заявки до планового розподілу газу „Об’єднаним диспетчерським управлінням” ДК „Укртрансгаз” на місяць поставки. Протягом місяця поставки плановий обсяг поставки вважається підтвердженим продавцем в межах фактично здійсненої покупцем попередньої оплати газу (п.3.3 Договору).

Як встановлено вище, позивачем були перераховані відповідачу кошти у сумі 13 939 625,76 грн. в рахунок попередньої оплати за договором купівлі-продажу природного газу від 22.06.2006 р. № 183/77/Г (надалі - Договір).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач (покупець) надав відповідачу (продавцю) розподіл планового обсягу поставки по споживачах та заявку на включення планового обсягу поставки (з розподілом по споживачах) до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки, а відповідач (продавець) підтвердив плановий обсяг поставки, шляхом включення заявки позивача до планового розподілу газу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або суми попередньої оплати.

За умовами пункту 11.1 Договору, останній припинив свою дію 31 грудня 2006 року. Отже, договірне зобов'язання відповідача по передачі товару в натурі припинилося 31 грудня 2006 року.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2007 року у позивача виникло передбачене ч. 2 ст. 693 ЦК України право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати у сумі 13 939 625,76 грн.

Ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як встановлено вище, право вимоги на повернення попередньої оплати в сумі 13 939 625,76 грн. виникло у позивача з 01.01.2007 р., однак, з даним позовом позивач звернувся 09.02.2010 року, тобто після спливу трирічного строку, встановленого для звернення з даним позовом.

Статтею 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 13 939 625,76 грн. слід відмовити, у зв’язку зі спливом позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

В статті 266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, не підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо стягнення 278792,52 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 102874,44 грн.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Натомість рішення Господарського суду від 08.06.2010 року у справі № 42/52 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Позивачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2010 р. у даній справі – скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2010 року у справі №42/52 – скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄРДПОУ 34003224) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи №42/52 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

11.10.10 (відправлено)