Постанова № 12386970, 29.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2010                                                                                           № 15/206

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Іващенко М.М. дов. №02/10-Д від 15.04.2010 року

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 15/206 ( .....)

за позовом                               ТОВ "П"ятий елемент"

до                                                   ТОВ "ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН"

про                                                   стягнення 1410,76 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “П’ятий елемент” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” про стягнення з відповідача 1410,76грн. заборгованості за Договором №327/11-09РР від 06.11.2009 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №327/11-09РР від 6.11.2009року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “П’ятий елемент” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН”, останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2010 р. у справі №15/206 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “П’ятий елемент” 1410,765 грн. основного боргу, державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що Відповідачем було порушено умови договору №327/11-09РР від 06.11.2009 року, а саме відповідач не розрахувався за товар, який не повернено, у зв’язку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1410,76 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2010 р. у справі №15/206 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що відповідно до п. 7.1 Договору №327/11-09РР від 06.11.2009 року зобов’язання по оплаті товару у відповідача не виникло.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 14.09.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятістю суддів Пашкіна С.А.,, Моторного О.А. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №15/206 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданова С.О., Чорна Л.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 року прийнято справу №15/206 для здійснення апеляційного провадження у наступному складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданова С.О., Чорна Л.В.

У зв’язку з нез’явленням у судове засідання 15.09.2010 року представника відповідача та витребування у позивача нових доказів, розгляд справі відповідно до приписів ст. 77 ГПК України відкладено на 29.09.2010 року.

29.09.2009 року представником позивача у судовому засіданні було подано лист, в якому останній повідомив, що між сторонами було підписано Протокол зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.06.2010 р. Згідно вказаного Протоколу позивач та відповідач прийшли до згоди погасити зустрічні однорідні вимоги в сумі 1 410,76 грн. Таким чином, станом на день прийняття рішення судом першої інстанції зобов’язання було припинено.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2010 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 29.09.2010року за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "П’ятий елемент" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” (покупець) уклали Договір №327/11-09РР(далі-Договір).

Відповідно до умов Договору №327/11-09РР Позивач зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки непродовольчу продукцію (далі-товар) у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язується приймати Товар у власність і сплачувати його на умовах даного Договору.

Пунктом 3 додатку №1 до Договору, який є невід’ємною частиною Договору, встановлено строк оплати за отриманий Товар -7 днів з дня продажу.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 33172,18грн., що підтверджується видатковою накладною №РН2-001114 від 09.12.2009 (копія наявна у матеріалах справи).

Відповідач повернув Позивачу залишки нереалізованого товару на суму 31761,42грн, що підтверджується накладною повернення постачальнику №13414 від 14.01.2010 року (копія наявна матеріалах справи).

Між сторонам підписано акт звірки розрахунків за період з 01.01.2009-01.02.2010р., відповідно до якого станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1410,76 грн.

Позивач стверджує, що магазин закрито, відповідачем було реалізовано товару на суму 1410,76 грн. Проте, відповідач повністю заперечує факт реалізації товару.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось вище, пунктом 3 додатку №1 до Договору, який є невід’ємною частиною Договору, встановлено строк оплати за отриманий Товар -7 днів з дня продажу.

Позивач не надав суду, а матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем товару.

Саме з настанням цієї події договором передбачено виконання відповідачем зобов’язання (сплата коштів після реалізації товару). Тому, зобов’язання сплатити кошти за товар у відповідача не виникло.

Судом першої інстанції залишено цей факт поза увагою.

Крім того з’ясовано, що 20.06.2010 року сторонами підписано Протокол зарахування зустрічних однорідних вимог. Сторони згідно ст.203 Господарського Кодексу України прийшли до згоди погасити взаємні заборгованості між ними шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: заборгованість ТОВ “П'ятий елемент” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” за надані послуги на суму 1410,76 грн. по Додатку №5 від 01 червня 2010 року до Договору 327/11-09РР від 01 грудня 2009 року, та заборгованість ТОВ “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” перед ТОВ “П'ятий елемент” за поставлений товар на суму 1410,76 грн. по Договору 327/11-09РР від 01 грудня 2009 року, всього на загальну суму 2821,52 грн. (Дві тисячі вісімсот двадцять одна грн. 52 коп.).

Відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 ст. 601 ЦК України.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. (Інформаційний лист Вищий господарський суд, від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України")

Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних однорідних вимог з предмета зобов'язань одна - менша за сумою - погашається повністю, а інша - більша за сумою - припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.

Таким чином, станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції зобов’язання яке виникло з договору №327/11-09РР між сторонами було припинено на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Але, враховуючи те, що позивач не довів суду факту порушення відповідачем своїх зобов’язань по договору (строк виконання зобов’язання не настав), то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 року у справі № 15/206 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача. У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 51 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. у справі №15/206 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким:

1) В позові відмовити повністю.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “П’ятий елемент” (03680 м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 32160607, р/р 26007301362607 в Філії “Залізничне відділення ПАТ “Промінвестбанк в м. Києві”, МФО 322153), а за відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН” (юридична адреса: 04210, м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, 27, поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 36567247, р/р 26003242311100 в АКБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи №15/206 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді