Постанова № 12386828, 05.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2010 № 02/1217

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача не зявилися;

відповідача 1 не зявилися;

відповідача 2 - не зявилися;

відповідача 3 - не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2010

у справі № 02/1217 ( )

за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Черкаської філії ПАТ "Брокбізнесбанк"

до ТОВ "Аква-Рось"

Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

Приватного підприємства "Валмак-2002"

про стягнення 609 158, 91 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі Черкаської філії «Енергозбут Київенерго» (далі позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА - РОСЬ» (далі відповідач 1), Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач 2) та Приватного підприємства «ВАЛМАК-2002» (далі відповідач 3) про стягнення з відповідачів солідарно кошти в сумі 609158,91 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.06.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 02/1217.

Заявою від 14.07.2010 позивач частково змінив предмет позову та просить стягнути з відповідачів кошти в сумі 609 158 грн. 91 коп. на користь позивача наступним чином: з ТОВ “АКВА-РОСЬ” стягнути борг коштами в сумі 609 158 грн. 91 коп.; з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягнути борг в сумі 609 158 грн. 91 коп. шляхом реалізації майна, наданого в заставу позивачу згідно договору застави № Дз2-14-2008 від 11.03.2008; з приватного підприємства “ВАЛМАК-2002” стягнути борг в сумі 609 158 грн. 91 коп. шляхом реалізації майна, наданого в іпотеку гідно іпотечного договору № Ді1-14-2008 від 11 березня 2008 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 у справі № 02/1217 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “АКВА-РОСЬ” на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК”, Черкаської філії 550000 грн. боргу по кредиту, 59158 грн. 91 коп. боргу по процентах, 2 436 грн. 64 коп. державного мита, 94 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК”, Черкаської філії 550000 грн. боргу по кредиту, 59158 грн. 91 коп. боргу по процентах, - шляхом звернення стягнення на машину для розливу ХRВ -16 2 один., інвентарні номери 00001 та 00002, видувочний апарат КТГ 1, інвентарний номер 0003, що знаходиться за адресою: м. Стеблів, вул. Чіковані, б. 24, та є предметом застави за договором застави № Дз2-14-2008 від 11.03.2008 між АБ “Брокбізнесбанк”та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1; стягнуто з ПП “ВАЛМАК-2002” на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК”, Черкаської філії 550000 грн. боргу по кредиту, 59158 грн. 91 коп. боргу по процентах - шляхом звернення стягнення на обєкт незавершеного будівництва хлібопекарні готовністю 56 % (літ. А-2) загальною площою 918,5 кв. м., підвал (літ.пд.), ганок (1-3), що знаходиться в м. Городище, Черкаської обл., пров. Робочий, 2 а, та є предметом іпотечного договору № ді1-14-2008 від 11.03.2008 року, між АБ “Брокбізнесбанк”та ПП “ВАЛМАК-2002”. Також стягнуто на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК”, Черкаської філії з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 218 грн. 30 коп. державного мита, 47 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та з ПП “ВАЛМАК-2002 - 2 436 грн. 64 коп. державного мита, 94 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 в частині розподілу судових витрат, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, скасувавши п. 5 резулютивної частини із покладення судових витрат в цій частині на відповідача 1.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 02/1217.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між позивачем (Банк) та відповідачем (позивальник) 01 липня 2005 року укладено кредитний договір № 14-2008 року від 11.03.2008 року, за умовами якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 550000 грн. терміном користування до 05 березня 2010 року з процентною ставкою 20 відсотків річних, а Позичальник зобовязується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Додатковою угодою № 2 від 10.10.2008 до кредитного договору сторони збільшили процентну ставку за користування кредитом з 01.11.2008 та встановили у розмірі 26 % річних.

В 2.5. договору вказано, що проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2 договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів в році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Згідно п. 2.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 01 по 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок, при повному погашенні Кредиту до дня погашення (не включно). За умовами пункту 2.7. договору перший відповідач зобовязався сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця до 30 (31) числа поточного місяця, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Правовідносини, що виникають з кредитних договорів регулюються, зокрема, § 2 глави 71 ЦК України та відповідними положеннями § 1 глави 35 ГК України

Зокрема, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивач відкрив позичальнику кредитну лінію, за якою останній фактично отримав кредитні кошти в сумі 550000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «АКВА-РОСЬ» та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, відповідач 1 зобовязання зі сплати процентів за кредитом та з погашення кредиту належним чином не виконує. Як підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахунку ТОВ «АКВА-РОСЬ», останнє не сплачує суму кредит та з січня 2010 року не сплачує проценти за користування кредитом в установлених договором сумах та строки. За поданим позивачем розрахунком, з яким погодися суд першої інстанції позичальником не сплачені кредит в сумі 550 000 грн. та прострочені проценти за користування кредитом в сумі 59158 грн. 91 коп.

Оскільки ТОВ «АКВА-РОСЬ» обставин наведених позивачем в обґрунтування своїх вимог належними та допустимими доказами не спростував, зокрема не подав доказів на підтвердження сплати заборгованості по кредиту в сумі 550 000 грн. та прострочених процентів за користування кредитом в сумі 59158 грн. 91 коп., колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача1 заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами в сумі 609158 грн. 91 коп.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції про задоволення вимог до відповідача 2 та відповідача 3, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Другий відповідач - фізична особи - підприємець ОСОБА_1 відповідно до договору застави №Дз2-14-2008 від 11.03.2008 року є майновим поручителем за виконання Позичальником ТОВ «АКВА-РОСЬ» своїх зобовязань за кредитним договором № 14-2008 року від 11.03. 2008 року.

Відповідно до п. 1.4. договору застави, в забезпечення виконання Основного зобовязання за кредитним договором Заставодавець надає Заставодержателю належні йому на праві власності основні засоби, а саме: машину для розливу ХRВ - 16 2 один., інвентарний номер 00001 та 00002 загальною вартістю 103333 грн. 33 коп.; та видувочний апарат КТГ1, інвентарний номер 0003, вартістю 50500 грн., загальною вартістю 153 833 грн. 33 коп.

Задовольняючи позовні вимоги до відповідача2 суд першої інстанції виходив з того що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави відповідає його праву, встановленому пунктом 3.1.1. договору застави та статтею 589 ЦК України.

Третій відповідач - ПП «ВАЛМАК-2002» відповідно до іпотечного договору № Ді1-14-2008 від 11.03.2008 року є майновим поручителем за виконання Позичальником - ТОВ «АКВА-РОСЬ» - своїх зобовязань за кредитним договором № 14-2008 року від 11.03. 2008 року.

Відповідно до названого договору предметом іпотеки є обєкт незавершеного будівництва хлібопекарні готовністю 56 % (літ. А-2) загальною площею 918,5 кв. м., підвал (літ.пд.), ганок (1-3), що знаходиться в м. Городище, Черкаської обл.., пров. Робочий, 2 а.

Задовольняючи позовні вимоги до відповідача3 суд першої інстанції виходив з того, що позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає його праву, встановленому пунктом 3.1.1. іпотечного договору та Законом України «Про іпотеку».

Задовольняючи позові вимоги як до боржника так і до майнових поручителів, суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає обмеження щодо можливості одночасного стягнення боргу з усіх зобов'язаних осіб в повній сумі боргу. В такому випадку контроль по запобіганню подвійному стягненню суми боргу покладається на всіх відповідачів та на позивача в рівній мірі.

Проте, судом залишено поза увагою наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач 2 та відповідач 3 відповідно до укладених договорів застави та іпотеки (відповідно) є майновими поручителями перед позивачем за виконання відповідачем зобовязань за договором кредиту.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Проте, оскільки поручителі (відповідач 2 та відповідач 3) поручились шляхом укладення з позивачем окремих договорів поруки, тобто не дали спільної поруки, позивач мав право або заявити позов до кожного поручителя окремо на підставі відповідного договору поруки (застави чи іпотеки) солідарно з боржником на підставі кредитного договору, або до кожного поручителя окремо на підставі відповідного договору поруки.

Отже, фактично поєднавши в позовній заяві вимоги до відповідача 2 та відповідача 3, підставами для яких є різні не повязані між собою обставини (укладення окремих договорів поруки з різними поручителями) позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки за правилами ч. 1 ст. 543 ЦК України відповідач 2 та відповідач 3 (окремо один від одного) мають відповідати солідарно з відповідачем 1, до якого також заявлено позов.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість покладення відповідальності за невиконання зобовязань за кредитним договором на всіх відповідачів окремо, а за таких обставин позовні вимоги до відповідача 2 та відповідача 3 задоволенню не підлягають

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що не зважаючи на задоволення вимог до боржника за кредитним договором (відповідача 1) позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом до кожного з поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були зясовані не в повному обсязі, порушено норми процесуального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 20.07.2010 підлягає частковому скасуванню з новим розподілом судових витрат відповідно до правил ст.. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2010 у справі № 02/1217 скасувати в частині задоволення позовних вимог до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємства «ВАЛМАК-2002», виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА - РОСЬ» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА - РОСЬ» (18016, м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 68, кв. 39, ідентифікаційний код 33536242) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Черкаської філії (18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, ідентифікаційний код 26155993) 550000,00 грн. (пятсот пятдесят тисяч гривень 00 коп.) боргу по кредиту, 59158,91 грн. (пятдесят девять тисяч сто пятдесят вісім гривень 91 коп.) боргу по процентах, 6091,59 грн. (шість тисяч девяносто одну гривню 59 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В позові до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства «ВАЛМАК-2002» відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Черкаської філії (18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, ідентифікаційний код 26155993) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (18016, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 51,00 грн. (пятдесят одну гривню 00 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови суду доручити господарському суду Черкаської області.

5. Справу № 02/1217 повернути до господарського суду Черкаської області.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді