Постанова № 12386772, 29.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2010                                                                                           № 6/266

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Колесник М.М. – довіреність №1-30/8 від 30.10.2010 р.

від відповідача - Шевченко Є.В. – довіреність №507/11.5.2 від 30.07.2010 р.

третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ ВТБ Банк

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.05.2010

у справі № 6/266 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Центр"

до                                                   ВАТ ВТБ Банк

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради

про                                                   визнання частково недійсним іпотечного договору та визнання відсутності права

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. у справі №6/266 було частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер центр” та:

- наклаено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю торгово-розважального комплексу «Мега Центр», загальною площею 17523,3кв. м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»;

- заборонено Комунальному підприємству «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради здійснювати будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі торгово-розважального комплексу «Мега Центр», загальною площею 17523,3 кв. м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що пов’язані із видачею витягів із Реєстру прав власності на вказане нерухоме майно, реєстрації переходу прав власності на вказане майно, а також будь-яких інших дій, що пов’язані із відчуженням вказаного майна.

Також, у вказаній ухвалі зазначено, що:

“Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 17.05.2010 р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред’явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття.

Стягувачем за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр».

Боржником за даною ухвалою є: комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласнойради.”

Не погодившись з ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд вказану ухвалу скасувати.

В скарзі зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що не ґрунтується на всебічному, повному з’ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує, що як вбачається з позовної заяви та поданого клопотання про забезпечення позову, предметом позову є вимога про визнання недійсним пункту іпотечного договору, а заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи. За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову в господарському процесі застосовується з метою забезпечення гарантії виконання судового рішення. Оскільки, предметом спору у справі є вимоги немайнового характеру, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони третій особі вчиняти будь-які стосовно нерухомого майна, яке не є предметом спору, виходить за межі судового спору.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу суду не надали. В судовому засіданні представник позивача апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою від 29.06.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 27.07.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/17 від 27.07.2010 р. в зв’язку з перебуванням судді КондесЛ.О. у відпустці, для розгляду справи №6/266 призначено колегію у складі: головуючого-судді Куровського С.В. (суддя-доповідач), суддів НєсвєтовоїН.М., Рєпіної Л.О.

27.07.2010 р. розгляд справи відкладений на 29.09.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/10 від 29.09.2010 р. в зв’язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи №6/266 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів КуровськогоС.В. (суддя-доповідач), НєсвєтовоїН.М.

29.09.2010 р. в судове засідання з’явились представники сторін. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. В зв’язку з викладеним, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника третьої особи.

29.09.2010 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про здійснення заміни відповідача Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “ВТБ Банк”, в зв’язку зі зміною назви, про що суду надані докази.

Судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, відповідач Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” має бути змінено його правонаступником Публічним акціонерним товариством “ВТБ Банк”.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Майстер центр” до публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про:

- визнання недійсним в частині, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Майстер Центр” та відкритим акціонерним товариством “ВТБ Банк” іпотечного договору від 04.04.2007 р. (із наступними змінами та доповненнями), що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Байдик Т.М., та зареєстрований в реєстрі за №2042, а саме: п.п.5.2.2 наступного змісту: “5.2.2. Шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Вартість продажу предмету іпотеки визначається сторонами, як зазначено в п. 5.2.1. Договору. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за Договором кредиту менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб’єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту набуття у власність Предмета іпотеки. Для реалізації іпотекодержателем права звернути стягнення на предмет іпотеки зазначеним способом, іпотекодавець, керуючись ст. 237-239 Цивільного кодексу України, доручає іпотекодержателю отримувати витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо предмета іпотеки, а також представляти інтереси іпотекодавця в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації, установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми їх власності, у відносинах із будь-якими фізичними та юридичними особами (незалежно від їх форм власності) з питань, пов’язаних із предметом іпотеки, підписувати відповідні заяви та запити, а також отримувати будь-які документи відносно предмета іпотеки. При цьому іпотекодавцець свідчить, що для виконання іпотекодержателем вищезазначених дій, будь-якої окремої довіреності не вимагається”;

-          визнання відсутності у відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” права на продаж предмета іпотеки відповідно до умов п.п. 5.2.2. іпотечного договору.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами:

04.04.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/99к-07 (далі – іпотечний договір), який за своєю правовою суттю є змішаним договором, який містить ознаки двох договорів – іпотечного та договору доручення.

Нормами чинного законодавства передбачено, що довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Таким чином, зміст іпотечного договору щодо відсутності вимоги про наявність окремої довіреності не відповідає нормам діючого законодавства України.

Крім того, позивач листом від 11.05.2010 р. відмовився від договору доручення, що міститься в п.п. 5.2.2 іпотечного договору, відтак, на думку позивача, у відповідача відсутнє право продажу предмета іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/266, залучено до участі у справі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради.

Одночасно із подачею позову позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

-          накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Майстер Центр”;

-          заборони комунальному підприємству “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради здійснювати будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що пов’язані із видачею витягів із Реєстру прав власності на вказане нерухоме майно, реєстрації переходу прав власності на вказане майно, а також будь-яких інших дій, що пов’язані із відчуженням вказаного майна;

-          заборони відкритому акціонерному товариству “ВТБ Банк” здійснювати будь-які дії щодо набуття права власності на предмет іпотеки, продажу предмета іпотеки, визначеного відповідно до іпотечного договору.

За твердженням позивача, відповідач може здійснити заходи щодо протиправного отримання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що належить позивачу та здійснити дії щодо відчуження майна, підтвердженням чого є лист відповідача від 12 квітня 2010 року, якій доданий до позовної заяви.

Таким чином, на думку позивача, у випадку прийняття рішення судом про задоволення позовних вимог щодо визнання частково недійсним іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 04 квітня 2007 року та визнання відсутності у відповідача права на продаж предмета іпотеки, можливі дії відповідача щодо отримання документів та здійснення продажу майна, що є предметом іпотечного договору, будуть незаконними. На думку позивача, у разі відчуження відповідачем нерухомого майна, вказаного в іпотечному договорі, позивач буде змушений звертатися до суду із вимогами щодо визнання недійсними правочинів, на підставі яких було здійснено таке відчуження та оскарження державної реєстрації такого переходу права власності на предмет іпотеки, що зробить виконання можливого рішення суду утрудненим або взагалі неможливим.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судова колегія погоджується з ухвалою суду першої інстанції і також вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Аналогічна позиція викладена і в роз’яснені президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 p.

Враховуючи доводи позивача, пов’язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, та заборони комунальному підприємству “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради здійснювати будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме:нежитлової будівлі Торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3 кв. м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що пов’язані із видачею витягів із Реєстру прав власності на вказане нерухоме майно, реєстрації переходу прав власності на вказане майно, а також будь-яких інших дій, що пов’язані із відчуженням вказаного майна.

Клопотання в частині забезпечення позову шляхом заборони відкритому акціонерному товариству “ВТБ Банк” здійснювати будь-які дії щодо набуття права власності на предмет іпотеки, продажу предмета іпотеки, визначеного відповідно до іпотечного договору, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зокрема, підстави позову пов’язані з недійсністю умов договору щодо представництва відповідачем позивача в ході звернення стягнення на майно, що є в іпотеці, і відсутності даних (представницьких) правовідносин між сторонами.

Таким чином, позивач не оскаржує право відповідача звернути стягнення на майно, що є в іпотеці, а тому відсутні підстави для заборони відповідачу здійснювати будь-які дії щодо набуття прав на предмет іпотеки.

За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав до скасування винесеної судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову, тому апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Однак, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали не врахував вимоги статті 68 ГПК України, а саме: “питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі” та не зазначив до якого саме часу мають діяти заходи забезпечення позову.

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає частковій зміні і доповненні першого та другого абзаців резолютивної частини словами: “до прийняття рішення у справі №6/266”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. в справі №6/266 змінити.

Викласти перший та другий абзац резолютивної частини в наступній редакції:

“Накласти, до прийняття рішення у справі №6/266, арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3 кв. м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Майстер Центр” (14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49, код 32284515).

Заборонити, до прийняття рішення у справі №6/266, Комунальному підприємству “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради (14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 33, код 03358162) здійснювати будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі торгово-розважального комплексу “Мега Центр”, загальною площею 17523,3 кв. м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), буд. 49, що пов’язані із видачею витягів із Реєстру прав власності на вказане нерухоме майно, реєстрації переходу прав власності на вказане майно, а також будь-яких інших дій, що пов’язані із відчуженням вказаного майна.”

В решті – ухвалу залишити без змін.

Справу №6/266 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.10.10 (відправлено)