Постанова № 12386762, 05.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2010                                                                                           № 6/164

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників сторін:

від прокурора – Чипова О.В.,

від позивача-1 – Курінська І.С.,

від позивача-2 – Молодюк А.Л.,

від відповідача – Поліщук Р.М., Лозянко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2010

у справі № 6/164 ( .....)

за позовом                               Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах           держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»

про                                                   стягнення 603990,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» про стягнення 603990,32 грн. за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 у справі № 6/164 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованість за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006 по простроченому кредиту в сумі 400200,00 грн., по простроченим відсоткам в сумі 149471,97 грн., пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 40688,83 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом в розмірі 13629,52 грн. Присуджено до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» в доход Державного бюджету України 6039,90 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та залишити позов без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначено її розгляд на 21.09.2010.

Представник позивача-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2010 у зв’язку з неявкою у судове засідання заступника прокурора, представника відповідача та надходженням від нього клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 05.10.2010 представником відповідача заявлено клопотання про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» надіслати Акт звірки взаєморозрахунків за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006, обґрунтоване тим, що множинність методів розрахунку нарахованих штрафних санкцій за кредитним договором призвели до істотних розбіжностей в розрахунках заборгованості відповідача та позивача.

Розглянувши доводи заявленого клопотання, колегія суддів з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ч. 1 ст. 102 ГПК України, відмовила в задоволенні клопотання з тих підстав, що кожна із сторін надала свій розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, а розбіжності в розрахунках виникли не у зв’язку з множинністю методів розрахунку, а у зв’язку з різними вихідними даними, які були взяті сторонами за основу.

Згідно з ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

26.05.2006 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ») як кредитодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» як позичальником укладено кредитний договір № 59/06 (а.с. 7-12).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № К-47-2-05 від 26.05.2006 у розмірі 800200,00 грн. зі строком користування кредитом з 26 травня 2006 року по 25 травня 2007 року під 20 % річних.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредитодавець здійснює перерахування кредиту за реквізитами, вказаними позичальником, не пізніше, ніж через три банківські дні з моменту одержання письмової заявки позичальника при умові виконання вимог пункту 3 цього договору. Перерахування коштів здійснюється в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативним документами НБУ.

Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту на рахунок № 20682000629506, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

Відповідно до п. 4.4.9 кредитного договору позичальник зобов’язався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця.

24.05.2007 між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору (а.с.13), відповідно до якої пункт 2.1 кредитного договору викладено в такій редакції: «кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № К-47-2-05 від 26.05.2006 у розмірі 800200,00 грн. зі строком користування кредитом з 26 травня 2006 року по 23 травня 2008 року під 20 % річних».

17.08.2007 між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору (а.с.14), відповідно до якої сторони домовились викласти пункт4.4.9 кредитного договору в такій редакції: «нараховані проценти за користування перераховувати у такому порядку:

- за період з 01.08.2007 по 31.12.2007 в строк до 01.01.2008;

- починаючи з 01.01.2008 нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок кредитора щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця, згідно договору».

25.01.2007 між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору (а.с.15), якою сторони змінили п. 4.4.9 договору та встановили, що нараховані проценти за користування кредитом перераховуються в кінці терміну дії кредитного договору.

23.05.2008 між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору (а.с.16), якою змінено строк користування кредиту, а саме з 26 травня 2006 року по 21 травня 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Акціонерний комерційний банк «Київ» перерахувавши кредитні кошти на позичковий рахунок позичальника № 20626000629506, свої зобов’язання щодо надання кредиту у розмірі 800200,00 грн. виконав належним чином.

Відповідач, надані кредитні кошти згідно договору № 59/06 від 26.05.2006, використав, перерахувавши їх з позичкового рахунку на свій поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.05.2006 (а.с.17).

Проте, відповідач свої зобов’язання зі своєчасного повернення кредиту виконав неналежним чином, так як 13.02.2008 перерахував банку лише 400000,00 грн.

Таким чином, сума неповернутих кредитних коштів після закінчення строку користування кредитом (21.05.2009) становила 400200,00 грн.

Крім того, у відповідача за період з 01.01.2008 до 24.01.2010 існує заборгованість по сплаті процентів на загальну суму 149471,97 грн. (розрахунок в матеріалах справи – а.с. 19-20).

За несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості по кредиту позивач за період з 29.07.2009 по 24.01.2010 нарахував пеню у розмірі 40688,83 грн. (розрахунок в матеріалах справи – а.с. 22).

За несвоєчасну сплату відповідачем відсотків за користування кредитом позивач за період з 29.07.2009 по 24.01.2010 нарахував пеню у розмірі 13629,52 грн. (розрахунок в матеріалах справи – а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі по тексту – ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання– відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено вище, строк повернення кредитних коштів настав 21.05.2009, однак відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту не виконав, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006 по простроченому кредиту у розмірі 400200,00 грн.

На підставі того, що за умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п. 2.4. договору) відповідач сплачує проценти за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, колегія суддів дійшла висновку про правомірність нарахування позивачем процентів за користування кредитом і після встановленого договором строку повернення кредиту (21.05.2009). Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 149471,97 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2008 по 24.01.2010.

Щодо стягнення пені за прострочення повернення суми кредиту та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.1 кредитного договору при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

У відповідності до ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту (а.с.22) позивач нарахував пеню у розмірі 40688,83 грн. з простроченої суми кредиту 400200,00 грн., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період з 29.07.2009 по 24.01.2010.

Проте, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяці із дня коли зобов’язання мало бути виконане.

Як встановлено вище, строк повернення кредитних коштів настав 21.05.2009, тому відповідач прострочив виконання основного зобов’язання з 22.05.2009 і пеня може бути нарахована за період з 22.05.2009 по 22.11.2009.

Оскільки згідно позовних вимоги пеня нарахована починаючи з 29.07.2009, тому колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерахунок пені за період з 29.07.2009 по 22.11.2009. Тому, розмір пені визначається згідно такого розрахунку:

1) 400200,00 грн. х 22,0% / 100% / 365 дн. х 14 дн. (за період 29.07.2009 по 11.08.2009) = 3377,03 грн.;

2) 400200,00 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 103 дн. (за період 12.08.2009 по 22.11.2009) = 23151,29 грн.;

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення повернення кредиту є обґрунтованим на суму 26528,32 грн. (3377,03 грн. + 23151,29 грн. = 26528,32 грн.).

Як вбачається із розрахунку пені за несвоєчасне повернення процентів (а.с.21) позивач нарахував пеню у розмірі 13629,52 грн. з простроченої суми сплачених відсотків, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період з 29.07.2009 по 24.01.2010.

Відповідач же надав свій розрахунок пені до апеляційної скарги, з якого вбачається, що пеня нарахована за період з 31.01.2008 по 31.07.2008 відповідно із суми, яка існувала в цей період.

Колегія суддів не може прийняти до уваги розрахунок пені, наданий відповідачем, оскільки відповідач не врахував положення кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 25.01.2007, згідно якої нараховані проценти за користування кредитом перераховуються в кінці терміну дії кредитного договору, тобто строк сплати нарахованих процентів за період з 1 січня 2008 р. по 21 травня 2009 р. настав лише 21.05.2009.

Крім того, доводи відповідача про те, що позивач пропустив строки звернення до суду (позовну давність) з вимогами про стягнення пені, колегія суддів вважає необґрунтованими в силу того, що, по-перше, згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідач заяви не подавав, і по-друге, пеня нарахована з 21.05.2009, а прокурор звернувся до суду з позовом 9 березня 2010 р.

Сума процентів за користування кредитом є змінною величиною, оскільки їх нарахування здійснюється щомісячно за період фактичного користування фактичною сумою кредиту аж до повного повернення кредиту.

Тобто зобов’язання сплатити проценти за користування кредитом у відповідача виникло не лише 21.05.2009, а виникало кожного місяця в останній робочий день після 21.05.2009 в залежності від сплати/несплати суми процентів за користування кредитом.

Як вбачається із розрахунку (а.с. 21), позивач помилково визначив вихідні дані сум процентів, з яких має нараховуватись пеня. Адже, визначивши суму процентів за користування кредитом за певний місяць, позивач нараховував пеню, починаючи з першого числа цього ж місяця, тоді як у відповідності до п. 2.4 кредитного договору повинен був нараховувати після останнього робочого дня місяця.

За перерахунком колегії суддів, розмір пені за несвоєчасну сплату процентів визначено наступним чином:

1) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.01.2008 по 21.05.2009 становить 120358,47 грн., з яких 115753,43 грн. за період з 01.01.2008 по 30.04.2009, і 4605,04 грн. за період з 01.05.2009 по 21.05.2009.

Тому, сплата 120358,47 грн. є простроченою з 22.05.2009, а згідно з ч. 6 ст.232 ГК України нарахування пені має бути припинено 22.11.2009. При цьому, судом враховується часткова сплата процентів відповідачем 22.06.2009 – 21000,00 грн.; 13.07.2009 – 2000,00 грн.; 19.11.2009 – 2260,00 грн. Оскільки позивач нараховує пеню з 29.07.2009, колегія суддів, враховуючи межі позовних вимог, нарахування також здійснює саме з цієї дати:

- 120358,47 грн. – 21000,00 грн. - 2000,00 грн. = 97358,47 грн.; 97358,47 грн. х 22,0% / 100% х / 365 дн. х 14 дн. (за період 29.07.2009 по 11.08.2009) = 821,54 грн.;

- 97358,47 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 99 дн. (за період 12.08.2009 по 18.11.2009) = 5413,40 грн.;

- 97358,47 грн. – 2260,00 грн. = 95098,47 грн.; 95098,47 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 4 дн. (за період 19.11.2009 по 22.11.2009) = 213,64 грн.;

2) розмір процентів за користування кредитом за період з 22.05.2009 по 31.05.2009 становить 2192,88 грн., останній робочий день – 29.05.2009, тому строк прострочення з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України визначається періодом з 30.05.2009 по 30.11.2009. Оскільки позивач нараховує пеню з 29.07.2009, колегія суддів, враховуючи межі позовних вимог, нарахування також здійснює саме з цієї дати:

- 2192,88 грн. х 22,0% / 100% / 365 дн. х 14 дн. (за період 29.07.2009 по 11.08.2009) = 18,50 грн.;

- 2192,88 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 111 дн. (за період 12.08.2009 по 30.11.2009) = 136,71 грн.;

3) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.06.2009 по 30.06.2009 становить 6578,63 грн., останній робочий день – 30.06.2009, тому строк прострочення з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України визначається періодом з 01.07.2009 по 01.01.2010 з урахуванням здійсненої відповідачем проплати 17.12.2009 у розмірі 9,84 грн. Оскільки позивач нараховує пеню з 29.07.2009, колегія суддів, враховуючи межі позовних вимог, нарахування також здійснює саме з цієї дати:

- 6578,63 грн. х 22,0% / 100% / 365 дн. х 14 дн. (за період з 29.07.2009 по 11.08.2009) = 55,51 грн.;

- 6578,63 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 127 дн. (за період з 12.08.2009 по 16.12.2009) = 469,24 грн.;

- 6578,63 грн. – 9,84 грн. = 6568,79 грн.; 6568,79 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 16 дн. (за період з 17.12.2009 по 01.01.2010) = 59,03 грн.;

4) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.07.2009 по 31.07.2009 становить 6797,92 грн., останній робочий день – 31.07.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 01.08.2009 по 24.01.2010:

- 6797,92 грн. х 22,0% / 100% / 365 дн. х 11 дн. (за період з 01.08.2009 по 11.08.2010) = 45,07 грн.;

- 6797,92 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 166 дн. (за період з 12.08.2009 по 24.01.2010) = 633,79 грн.;

5) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 становить 6797,92 грн., останній робочий день – 31.08.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 01.09.2009 по 24.01.2010:

- 6797,92 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 146 дн. (за період з 01.09.2009 по 24.01.2010) = 557,43 грн.;

6) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.09.2009 по 30.09.2009 становить 6578,63 грн., останній робочий день – 30.09.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 01.10.2009 по 24.01.2010:

- 6578,63 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 116 дн. (за період з 01.10.2009 по 24.01.2010) = 428,60 грн.;

7) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.10.2009 по 31.10.2009 становить 6797,92 грн., останній робочий день – 30.10.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 31.10.2009 по 24.01.2010:

- 6797,92 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 86 дн. (за період з 31.10.2009 по 24.01.2010) = 328,35 грн.;

8) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.11.2009 по 30.11.2009 становить 6578,63 грн., останній робочий день – 30.11.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 01.12.2009 по 24.01.2010:

- 6578,63 грн. х 20,5% / 100 % / 365 дн. х 55 дн. (за період з 01.12.2009 по 24.01.2010) = 203,22 грн.;

9) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 становить 6797,91 грн., останній робочий день – 31.12.2009, тому строк прострочення з урахуванням позовних вимог визначається періодом з 01.01.2010 по 24.01.2010:

- 6797,91 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 24 дн. (за період з 01.01.2010 по 24.01.2010) = 91,63 грн.;

10) розмір процентів за користування кредитом за період з 01.01.2010 по 24.01.2010 становить 5262,90 грн., останній робочий день – 29.01.2009, тому строк прострочення відраховувався б 30.01.2009. Проте, позивачем помилково нараховано пеню за період з 01.01.2010 по 24.01.2010. Оскільки позивач не нараховував пеню за несплату процентів за користування кредитом у січні 2010 р. з 30.01.2009, у колегії суддів, з урахуванням меж позовних вимог, відсутні підстави для здійснення перерахунку пені за цей період.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування є обґрунтованими на суму 9475,66 грн. (821,54 грн. + 5413,40 грн. + 213,64 грн. +18,50 грн. + 136,71 грн. + 55,51 грн. +469,24 грн. + 59,03 грн. + 45,07 грн. + 633,79 грн. + 557,43 грн. + 428,60 грн. +328,35 грн. +203,22 грн. + 91,63 грн. = 9475,66 грн.).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позовна заява підписана неуповноваженою особою, оскільки прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» 603990,32 грн. за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006.

З наведеними доводами колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою даної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

При цьому, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. «Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступником прокурора Шевченківського району м. Києва в позовній заяві було зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 за №566 Акціонерний комерційний банк «Київ» капіталізовано шляхом придбання 99,9 % акцій державою в особі Міністерства фінансів України, у зв’язку із чим позов пред’явлено в інтересах зазначеного Міністерства та банку.

Крім того, в обґрунтування порушення інтересів держави у позовній заяві також зазначено, що порушення позичальниками кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому. Водночас, відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає банку виконувати свої зобов’язання по виплаті вкладникам (фізичним та юридичним особам) нарахованих відсотків по депозитам, що призводить до порушення прав та інтересів останніх.

Таким чином, звернення до суду з даним позовом обумовлене необхідністю захисту інтересів держави, громадян та юридичних осіб – вкладників банку.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 у справі №6/164 - зміні.

У відповідності до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на суму 585675,95 грн., а ціна позову склала 603990,32 грн., з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 5856,75 грн. державного мита за подання позову, 228,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, відповідачу за рахунок позивача підлягають відшкодуванню витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 91,57 грн., виходячи із суми безпідставно заявлених та незадоволених позовних вимог згідно такого розрахунку: 603990,32 грн. - 585675,95 грн. = 18314,37 грн.; 18314,37 грн. х 3019,95 грн. / 603990,32 грн. = 91,57 грн.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 у справі №6/164 змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код 32961593) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код 14371869) заборгованість за кредитним договором №59/06 від 26.05.2006 по простроченому кредиту в сумі 400200,00 грн. (чотириста тисяч двісті гривень 00 коп.), по простроченим відсоткам в сумі 149471,97 грн. (сто сорок дев’ять чотириста сімдесят одну гривню 97 коп.), пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 26528,32 грн. (двадцять шість тисяч п’ятсот двадцять вісім гривень 32 коп.), пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом в розмірі 9475,66 грн. (дев’ять тисяч чотириста сімдесят п’ять гривень 66 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код 32961593) в доход Державного бюджету України 5856,75 грн. (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість гривень 75 коп.) державного мита, 228,84 грн. (двісті двадцять вісім гривень 84 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код 32961593) 91,57 грн. (дев’яносто одну гривню 57 коп.) відшкодування витрат із сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №6/164 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді