Рішення № 12386457, 16.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 12/1805-10 Розглянувши матеріали за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ДІЯ” м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа” м. Хмельницький

про стягнення 72129грн.

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача: не з’явився

Відповідача: не з’явився

Рішення приймається 16.11.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ДІЯ" м. Київ звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" м. Хмельницький про стягнення 72 129грн. заборгованості за надані страхові послуги.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів обов'язкового страхування та додаткових угод до них.

Позивачем в судовому засіданні 09.11.2010р. подано доповнення до позовної заяви щодо стягнення судових витрат, в якому він просить суд відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України відшкодувати у складі понесених судових витрат витрати на адвоката по справі в розмірі 3500грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що підприємство неодноразово визнавало наявність боргу перед позивачем в сумі 72129грн. Через систематичну відсутність замовлень на авіаперевезення, недостатність грошових коштів, яка виникла в умовах фінансово-економічної кризи, виконати своєчасно зобов'язання неможливо. Також відповідач зазначив, що позивачем безпідставно пропущено встановлений ст.257 Цивільним кодексом України і на його поновлення відповідне клопотання не заявлено. Просить суд у позові відмовити.

Щодо заперечень відповідача про пропуск загального строку позовної давності в три роки при стягненні заборгованості позивач пояснив наступне. Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки. За договорами, вказаними у позові, заборгованість виникла починаючи з 15.01.2006р. (договір №166ЛС/05-АВ від 17.05.2005р. та дод. угода №1 від 06.07.2005р. до нього).

Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України - перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Станом на 01.07.2008 року позивач та відповідач уклали Акт звірки заборгованості страхових платежів за договорами страхування, де вказана заборгованість, щодо якої подано позов. Також 04.09.2008 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості. У відповідь на вказану претензію відповідач направив лист №1-452 від 15.09.2009., де визнав претензію на повну її суму. Таким чином до спливу трьохрічного строку позовної давності, відповідач вчиняв дії, що свідчать про визнання ним боргу. Отже, 01.07.2008р. та 15.09.2008р. строк позовної давності переривався та починався заново. Також строк позовної давності переривався 01.10.2009р., коли відповідач підписав Акт звірки заборгованості, та 21.10.2009, коли він листом № 405 від 21.10.2009. визнав наявність боргу, вказаного у акті звірці станом на 01.09.2009р.

Відповідно до ч.3 ст.263 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Такої заяви відповідачем зроблено не було.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ДІЯ” (страховик) та ВАТ „Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа” (страхувальник) укладено договори обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, завдану третім особам:

- Договір № 166ЛС/05-АВ від 17.05.2005р. та додаткова угода №1 від 06.07.2005р. до нього;

- Договір № 171П/05-АВ від 26.05.2005р. та додаткова угода №2 від 24.05.2006р. до нього;

- Договір № 172П/05-АВ від 30.05.2005р.;

- Договір № 213П/05-АВ від 08.09.2005р. та додаткова угода №2 від 22.03.2006р. до нього;

- Договір № 225ГП/05-АВ від 30.09.2005р. та додаткова угода №5 від 05.10.2006р. до нього;

- Договір № 226Т/05-АВ від 30.09.2005р. та додаткова угода №6 від 05.10.2006р. до нього;

- Договір № 227ЛС/05-АВ від 05.10.2005р. та додаткова угода №5 від 05.10.2006р. до нього;

- Договір № 243Т/05-АВ від 20.10.2005р. та додаткова угода №4 від 24.05.2006р. до нього;

- Договір № 244ЛС/05-АВ від 20.10.2005р. та додаткова угода №2 від 24.05.2006р. до нього;

- Договір № 260ГП/05-АВ від 23.11.2005р. та додаткова угода №2 від 22.03.2006р. до нього;

- Договір № 261ЛС/05-АВ від 23.11.2005р. та додаткова угода №2 від 22.03.2006. до нього;

- Договір № 048Т/06-АВ від 13.06.2006р. та додаткова угода №5 від 14.06.2007р. до нього;

- Договір №049ЛС/06-АВ від 13.06.2006р. та додаткова угода №2 від 14.06.2007р. до нього;

- Договір № 095ГП/06-АВ від 16.10.2006р. та додаткова угода №2 від 12.02.2007р. до нього;

- Договір № 102ГП/06-АВ від 24.10.2006р.;

- Договір № 177ГП/07-АВ від 08.05.2007р. та додаткова угода №1 від 20.03.2008р. до нього;

- Договір № 178Т/07-АВ від 08.06.2007р. та додаткова угода №1 від 20.03.2008р. до нього;

- Договір № 179П/07-АВ від 08.05.2007р. та додаткова угода №1 від 25.02.2008р. до нього;

- Договір № 180ЛС/07-АВ від 08.05.2007р. та додаткова угода №1 від 20.03.2008р. до нього;

- Договір № 233ГП/07-АВ від 12.10.2007р.;

- Договір № 234ГП/07-АВ від 12.10.2007р.

Позивач належним чином виконував свої обов'язки страховика. Однак відповідач своїх обов'язків по перерахуванню страхових платежів належним чином не виконав, чим порушив свої договірні обов'язки.

Згідно акту звірки станом на 01.07.2008р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач визнав заборгованість за договорами.

04.09.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованості за договорами.

Листом від 15.09.2008р. відповідач повідомив позивача, що визнає заборгованість та просить розстрочити її сплату згідно наведеного ним графіку до 30.06.2009р.

Згідно акту звірки станом на 01.10.2009р., підписаного та скріпленого печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами страхування склала 72129грн.

Листом від 21.10.2009р. відповідач знову запропонував позивачу розстрочити заборгованість згідно наведеного ним графіку до квітня 2010р.

Як вбачається зі статуту Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дія” (редакція від 06.07.2010р.), останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Дія”.

Відповідач своїх зобов’язань за договорами та додатковими угодами до них належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 13.10.2010р. у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 72129грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України було вчинено дії, що свідчать про визнання ним боргу, перебіг строку позовної давності було перервано.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 989 Цивільного кодексу України встановлено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтями 256, 257, 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Виходячи із вищенаведеного, позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ДІЯ” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа” м. Хмельницький про стягнення 72129грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Як вбачається зі свідоцтва №1670/10, виданого 28.10.1999р. гр. Чагін Сергій Миколайович має право на заняття адвокатською діяльністю.

08.06.2010р. між адвокатом Чагіним Сергієм Миколайовичем (виконавець) та ВАТ „Страхова компанія „ДІЯ” (замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг.

Відповідно до умов вказаного договору (п.1.1., п.1.2, п.3.1, п.3.2) замовник доручає, а виконавець зобов’язується протягом строку дії даного договору надати адвокатські послуги. Замовник зобов’язується оплатити надані виконавцем адвокатські послуги у порядку, передбаченому даним договором. Вартість послуг за договором складає 14000грн. Оплата послуг виконавця здійснюється наступним чином: 50% вартості послуг сплачується протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання договору; 50% вартості послуг сплачується протягом 5-ти робочих днів з моменту винесення за позовною заявою рішення.

          Згідно платіжного доручення №212 від 30.06.2010р. позивач перерахував адвокату Чагіну С.М. 7000грн. за надання правової допомоги.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача 3500грн., оскільки ним подано 2 позови до відповідача (7000грн./2=3500грн.).

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Частиною 2 статі 4 вказаного Закону визначено що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст.49 Господарсько-процесуального кодексу України державне мито покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про визначення розміру відшкодування витрат на послуги адвоката, суд з врахуванням складності справи, ціни позову вважає, що співрозмірним буде сума у розмірі -3000грн., яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача пропорційно до правомірно заявлених вимог.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

          Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ДІЯ” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа” м. Хмельницький про стягнення 72129грн. задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа” м. Хмельницький, аеропорт (код ЄДРПОУ 01130704) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ДІЯ” м. Київ, вул. Червонопартизанська, буд. 14-в (код ЄДРПОУ 21486001) –72129грн. (сімдесят дві тисячі сто двадцять дев’ять гривень) заборгованості, 3000грн. (три тисячі гривень) витрат на послуги адвоката, 721грн. 29коп. (сімсот двадцять одна гривня 29коп.) державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 3 примірниках: 1 - До справи; 2 - Позивачу; 3 –Відповідачу.

Повний текст рішення складено 22.11.2010р.