Рішення № 123863368, 17.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року справа №640/15815/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 на підставі Довідки від 04.06.2021 №22/6-2358, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, у розмірі 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.03.2020 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення - 98601,30 грн., вказаного в Довідці МВС України про розмір грошового забезпечення від 04.06.2021 №22/6-2358, перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2020 здійснити без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску та без обмеження пенсії її максимальним розміром, а виплату загальної недоотриманої з 01.03.2020 щомісячної суми пенсійного боргу (різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумами пенсії, станом на дату виплати за даним рішенням суду) здійснити Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до ч.18 ст.43, ч.2, 3 ст.51 та ч.2 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з 18.03.2010 він отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), розмір якої становив на момент призначення 90% сум грошового забезпечення (вислуга років - 37 років).

Позивач вказує, що з 01.06.2016 його пенсійне забезпечення стало регулюватись постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі - Постанова №304), із змінами, внесеними постановою КМУ від 27.07.2016 №493, що стало підставою для перерахунку його пенсії з 01.06.2016. Відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.06.2016, проте безпідставно змінено під час перерахунку основний розмір пенсії з 90% до 70% та застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.

У подальшому, 22.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304», якою змінено (збільшено) посадовий оклад заступника міністра, що є підставою для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.03.2020 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). У зв`язку з чим, Департаментом персоналу МВС України складено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 04.06.2021 №22/6-2358 для проведення перерахунку його пенсії з 01.03.2020.

Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії з 01.03.2020 на підставі вказаної довідки у розмірі 90% сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 (суддя Головань О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

01.09.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 27.02.2023 №03-19/16026/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/15815/22.

01.09.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2024 прийнято адміністративну справу №640/17520/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву. Запропоновано позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Витребувано докази у справі від відповідача: копії всіх матеріалів пенсійної справи позивача; письмові пояснення про підстави та дату, з якої позивачу зменшено основний розмір пенсії з 90% до 70%;письмові пояснення, яким документом підтверджується зменшення розміру пенсії позивача з 90% до 70% та чи було повідомлено позивача про зменшення основного розміру пенсії; копію супровідного листа Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про направлення довідки від 04.06.2021 №22/6-2358, із датою отримання відповідачем довідки та копію самої довідки; письмові пояснення про підстави не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 №22/6-2358;письмові пояснення про розмір пенсії позивача, всі складові грошового забезпечення, з якого обчислена і виплачується пенсія, докази застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску та обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2020;довідку про суму пенсії, яка виплачується позивачу з моменту призначення помісячно.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 була надіслана Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві до його електронного кабінету 19.09.2023 о 20:42 год, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

03.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла копія матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером МВС, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 18.03.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 90% грошового забезпечення (вислуга років - 37).На час звільнення зі служби позивач обіймав посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного штабу.

З 01.06.2016 позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі - Постанова №304) на підставі відповідної довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 04.08.2017 №22/6-70766 за нормами, чинними станом на 01.05.2016 (всього грошове забезпечення на суму 40750,00 грн), при цьому основний розмір пенсії зменшено з 90% до 70% сум грошового забезпечення та застосовано обмеження розміру грошового забезпечення (сумою у розмірі 36250,00 грн ) та виплати пенсії максимальним розміром.

Так, згідно з розрахунком пенсії по пенсійній справі позивача за №2603010099 - МВС (станом на 01.06.2016), підсумок пенсії (з надбавками) з основним розміром 70% сум грошового забезпечення (яке зменшено з 40750,00 грн до 36250,00 грн) та складає 25980 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 16048,99 грн.

У подальшому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304», Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України видано довідку від 04.06.2021 №22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01 травня 2021 року ОСОБА_1 за посадою Заступника Міністра внутрішніх справ України.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 01.09.2022 про перерахунок пенсії з 01.03.2020 відповідно до оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 №22/6-2358, із збереженням 90% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, однак листом від 15.09.2022 №2600-0310-8/116722 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймались акти, які визначають механізм перерахунку пенсій військовослужбовців, грошове забезпечення яких визначається Постановою №304.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено частиною третьою щодо перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII (набрав чинності 29.12.2015), яким також доповнено пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» абзацом другим такого змісту: за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

За нормами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про Державну службу», згідно з якою з 01.03.2020 змінилось грошове забезпечення по посаді Заступника Міністра внутрішніх справ України.

За змістом пунктів 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) - МВС.

У Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Із матеріалів справи слідує, що 04.06.2021 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України на ім`я ОСОБА_1 видано довідку №22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304»).

Як видно із зазначеної довідки розмір грошового забезпечення позивача за посадою Заступник Міністра внутрішніх справ України станом на 01.05.2021 збільшився та складає 98601,30 грн, з яких: посадовий оклад - 49527,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 3000,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 26263,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (40%) - 19810,80 грн.

Як вже встановлено судом, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про Державну службу», згідно з якою з 01.03.2020 змінилось грошове забезпечення по посаді Заступника Міністра внутрішніх справ України.

Проте, суд звертає увагу, що 04.06.2021 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України на ім`я ОСОБА_1 видано довідку №22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304»).

Таким чином, станом на 01.05.2021 у позивача має місце збільшення грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, із урахуванням якого позивач має право на перерахунок його пенсії.

У листі від 15.09.2022 №2600-0310-8/116722 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 №22/6-2358 з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймались акти, які визначають механізм перерахунку пенсій військовослужбовців, грошове забезпечення яких визначається Постановою №304.

За правилами пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене, з 01.06.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) позивач має право на перерахунок пенсії відповідності до вимог статей 43, 63 Закону 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»», постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», з грошового забезпечення, визначеного у довідці № 22/6-2358 від 04.06.2021.

Судом встановлено, що довідка № 22/6-2358 від 04.06.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача видана уповноваженим органом - Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.

За нормами пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.

Одночасно суд констатує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, виданої станом на 01.05.2021, починаючи з 01.03.2020 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі вказаної довідки Департаменту персоналу МВС України від 04.06.2021 №22/6-2358, починаючи з 01.03.2020.

У той же час, як було зазначено судом вище, довідка № 22/6-2358 від 04.06.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача видана Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.05.2021, визначеного відповідно до Постанови № 304 (з урахуванням змін до Постанови № 107).

Отже з 01.06.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) позивач має право на перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.05.2021 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2021.

Щодо права позивача на здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Як було встановлено судом, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 90% грошового забезпечення (вислуга років 37).

З 01.06.2016 здійснено перерахунок пенсії позивача, при цьому основний розмір пенсії зменшено з 90% до 70% грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною другою статті 13 Закону №2262 (у редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме: у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80". Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011.

27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Між тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку та, до того ж, не має зворотної дії у часі.

Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін, у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала.

Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 № 3668 та від 27.03.2014 № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Отже, зміна максимального розміру пенсії за ч .2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, в тому числі, на підставі відповідних довідок.

Щодо постанови КМ України № 103 від 21.02.2018, слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, яке залишено без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 та з цієї дати набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103"Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

У свою чергу, судом встановлено, що 10.04.2011 набрав чинності Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI, яким визначено організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України та відповідно до якого усі міністерства є центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» посади Міністра, першого заступника та заступників Міністра віднесені до політичних посад на яких не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» умови оплати праці державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх матеріального і побутового забезпечення визначаються законами України та актами Кабінету Міністрів України.

Надалі, 01.05.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», якою затверджені розміри посадових окладів посадових осіб, керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

З аналізу вказаної вище постанови судом встановлено, що постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2016 № 304 було збільшено оклад за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ, збільшено надбавку за вислугу років до 50 % та введено новий додатковий вид грошового забезпечення - надбавку за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу.

Таким чином, на переконання суду, починаючи з 01.05.2016 було збільшено грошове забезпечення за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ.

У зв`язку з тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304набрала чинності з 01.05.2016, у позивача відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виникло право на перерахунок його пенсії, починаючи з 01.06.2016 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, з 01.06.2016 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови №304 на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 04.08.2017 №22/6-70766 (наявна в матеріалах справи) за нормами чинними станом на 01.05.2016, при цьому основний розмір пенсії зменшено з 90% до 70% грошового забезпечення.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.06.2016.

Щодо права позивача на здійснення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

З огляду на вищевказане, суд у цій справі дійшов висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.

Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема: від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21; від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21; від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21; від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18; від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.

Щодо права позивача на здійснення виплати пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії позивачу без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску позивач вказує, що відповідачем протиправно застосовано максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, що діяла на дату, з якої перерахована пенсія, в сумі 36250,00 грн. при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 на виконання вимог постанови КМУ №304. При цьому позивач вказує, що в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04.08.2017 №22/6-70766 загальний розмір грошового забезпечення становить 40750,00 грн, у той час як сума грошового забезпечення для обчислення пенсії протиправно обмежена відповідачем до 36250,00 грн., хоча жодних обмежень для цього Закон №2262 не містить.

Частиною першою статті 43 Закону №2262-ХІІ обумовлено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464, станом на дату здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04.08.2017 №22/6-70766, а саме 01.06.2016) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.

Суд наголошує на тому, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 25.12.2015 №928-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.05.2016 складає 1450,00 грн.

Отже максимальна величина бази нарахування єдиного внеску станом на 01.05.2016 (максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок) - 36250,00 грн (1450,00 грн х25).

Грошове забезпечення позивача згідно довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2016 складається: посадовий оклад - 14000,00 грн.; оклад за військове звання - 150,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 7000,00 грн.; надбавка за інтенсивність праці (100%) - 14000,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (40%) - 5600,00 грн, що в цілому становить 40750,00 грн.

Тобто розмір грошового забезпечення позивача, визначеного у довідці Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2016 є більшим, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, яка була визначена для обрахунку максимального розміру єдиного внеску, що підлягає сплаті.

Як було встановлено судом, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2016 на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2016. При цьому, грошове забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.06.2016 на підставі довідки від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення обмежено відповідачем максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та визначено на рівні 36250,00 грн., в той час як сума грошового забезпечення згідно довідки від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення складає 40750,00 грн.

В той же час, суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі пов`язані із відмовою відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 04.06.2021 №22/6-2358, тому суд, надаючи оцінку правовідносинам, пов`язаним із відмовою здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 04.06.2021 №22/6-2358 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, зазначає таке.

Як вже встановлено судом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304», Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України видано довідку від 04.06.2021 №22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01 травня 2021 року ОСОБА_1 за посадою Заступника Міністра внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення позивача згідно довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 за № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021 складається: посадовий оклад - 49527,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням генерал поліції 1 рангу - 3000,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 26263,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (40%) - 19810,80 грн, що в цілому становить 98601,30 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 01.09.2022 про перерахунок пенсії з 01.03.2020 відповідно до оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 №22/6-2358, із збереженням 90% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, однак листом від 15.09.2022 №2600-0310-8/116722 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймались акти, які визначають механізм перерахунку пенсій військовослужбовців, грошове забезпечення яких визначається Постановою №304.

Надані відповідачем матеріали пенсійної справи свідчать про обмеження пенсійним органом бази нарахування єдиного соціального внеску максимальною величиною на час здійснення перерахунку, зокрема під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.06.2016 на підставі довідки від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення відповідачем обмежено суму грошового забезпечення у довідці максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та визначено її на рівні 36250,00 грн. (що дорівнювало двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок), в той час як сума грошового забезпечення згідно довідки від 04.08.2017 за № 22/6-70766 про розмір грошового забезпечення складав 40750,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції станом на час здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки від 04.06.2021 №22/6-2358, а саме з 01.06.2016) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, що становить 90000,00 грн.

Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.

Суд наголошує на тому, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІ1 не передбачають обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, суд вважає, що здійснення відповідачем обрахунку пенсії позивача, з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пенсія позивача як така, що була йому призначена у 2010 році на підставі Закону № 2262-ХІІ, обмеженню максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та максимальним розміром не підлягає, що обумовлює протиправність дій відповідача щодо її обмеження та наявність правових підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та десятьма мінімальними прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

У зв`язку з цим, суд вважає, що в силу положень статті 43 Закону №2262 обрахунок пенсії позивача під час здійснення перерахунку пенсії з 01.06.2016 має здійснюватись виходячи з суми грошового забезпечення позивача згідно довідки від 04.06.2021 №22/6-2358, яке становить 98601,30 грн.

Таким чином, виплата відповідачем пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом, порушує гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки законних підстав для обмеження пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, не було, то дії відповідача в цій частині є протиправними.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.06.2021 перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно з довідкою Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату загальної недоотриманої щомісячної суми пенсійного боргу (різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумами пенсії, станом на дату виплати за даним рішенням суду) з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин другої-третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку способом виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначено.

Суд зауважує, що приписами статті 55 Закону № 2262 за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.

Під час ухвалення судом рішення суд зобов`язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії та, у разі набрання законної сили рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.06.2021 згідно з довідкою Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2021 згідно з довідкою Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 № 22/6-2358 про розмір грошового забезпечення станом на 01.05.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.