Рішення № 12386324, 15.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2010 р. Справа № 60/244-10

вх. № 7842/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Антонюка В.М., довіреність №181 від 08.10.2010р.

відповідача - Бєлєвцової О.С., довіреність б/н від 01.06.2010р.

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Приватного підприємства "Торгівельний будинок Аркада", смт. Високий

про стягнення 6263,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Торгівельний будинок Аркада" неустойки в сумі 6263,40 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач після припинення строку дії договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р., на виконання умов якого позивачем передано відповідачу майно - вантажний майданчик, загальною площею 605,0 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Іванчуковка, ст. Закомельська, що знаходиться на балансі Основ`янського будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці продовжував фактично користуватися державним майном, у зв`язку з чим за період з дати закінчення терміну договору оренди - 18.05.2009 року до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна - 24.09.2009 р. відповідачу було нараховано неустойку у розмірі подвійної орендної плати в сумі 6263,40 грн., розмір якої визначено сторонами в угоді про припинення договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р., укладеної 24 вересня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 жовтня 2010 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2010 року клопотання позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів задоволено, продовжено строк розгляду спору до 16 листопада 2010 року, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №60/244-10 відкладено на "03" листопада 2010 р. о 10:40.

У судовому засіданні 03 листопада 2010 року судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 10 листопада 2010 року о 12:00 для надання сторонами витребуваних судом документів та письмових заперечень позивача на відзив відповідача.

У судовому засіданні 10 листопада 2010 року судом було оголошено перерву до 15 листопада 2010 року о 12:40 для надання позивачем додаткових доказів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав клопотання (вх. №29727 від 15.11.2010р.) про долучення до матеріалів справи копії листа від 22.09.2009р., копії листа від 25.09.2009р., копії листа №06-830 від 02.02.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення та копії пропозиції про розірвання договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р.

Суд задовольняє дане клопотання та відповідно долучає до матеріалів справи надані документи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №29176), зокрема зазначає про сплив строку позовної давності за позовними вимогами про стягнення неустойки, сторонами у договорі не було встановлено строк для передачі орендарем майна, майно повинно бути передане за договором не позивачу, а Балансоутримувачу, що не є позивачем у справі, майно 24.09.2009р. було повернуто балансоутримувачу, який не має претензій до відповідача, сторони не встановили відповідальність за порушення умов договору щодо повернення орендованого майна, позивач не повідомляв відповідача про припинення дії договору, а відповідач звертався до позивача із листом від 22.09.2009р., який отримано позивачем 24.09.2009р. щодо підписання актів приймання - передачі майна, що свідчить про належне виконання відповідачем умов договору, ст. 67 Закону України "Про Державний бюджету України на 2010 рік" не може застосовуватись до спору, позивач та Балансоутримувач не здійснювали контроль наявності, стану, напряму та ефективності використання майна, доказів використання відповідачем майна позивача до справи не надано, оскільки відповідач фактично не використовував майно з 18.05.2009р. та відповідач сплатив орендну плату та експлуатаційні витрати за виставленими рахунками балансоутримувача з 18.05.2009р. по 30.08.2009р. В поясненнях (вх. №22860) відповідач зазначає про нікчемність п.1 та п.3 Угоди про припинення договору оренди з огляду на ст. 228 Цивільного кодексу України. В поясненнях (вх. 29726) відповідач вказує на те, що вимоги позивача про сплату неустойки є безпідставними з огляду на сплату орендної плати за спірний період та відповідачем доведено відсутність факту порушення зобов`язання та вини. До пояснень (вх. №29726) відповідач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача. Суд долучає пояснення (вх. №29726) з додатком до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 22 вересня 2005 року було укладено договір оренди №1831-Н.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вантажний майданчик, загальною площею 605,0 кв.м., розміщене за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Іванчуковка, ст. Закомельська, що знаходиться на балансі Основ`янського будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно п.2.2. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Як вбачається із матеріалів справи, за актом приймання - передачі орендованого майна від 22 вересня 2005 року позивач передав відповідачу вищезазначені приміщення.

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 22 вересня 2005 року до 21 серпня 2006 року включно.

Додатковою угодою №2 до спірного договору сторони пролонгували строк дії договору до 19.06.2008р.

Додатковою угодою №3 до спірного договору сторони пролонгували строк дії договору на 11 місяців до 18.05.2009р.

Згідно п.10.8. Договору строк дії договору може подовжуватись за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном.

Листом від 22 вересня 2009 року відповідачем було направлено позивачу двосторонній і тристоронній акт прийому - передачі за договором оренди №1831-Н від 22.09.2005р. для подальшої роботи з розірвання договору. Даний лист позивачем було отримано 24 вересня 2009 року, що підтверджується відповідним штампом.

Згідно угоди про припинення договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р. від 24 вересня 2009 року, укладеного між сторонами, визнано припиненим договір оренди №1831-Н від 22.09.2005р. - 18 травня 2009 року (п.1 угоди), зазначено, що майно повернуто згідно акту приймання - передачі майна 24.09.2009р. (п. 2 угоди) та відповідач зобов`язався сплатити в шестимісячний термін з дати підписання угоди неустойку в розмірі подвійної облікової ставки за час прострочення в сумі 6263,40 грн., за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну договору оренди 18.05.2009р. до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна від 24.09.2009р. (п.3 угоди).

За актом прийому - передачі орендованого майна нежитлового приміщення від 24.09.2009р. відповідач повернув балансоутримувачу спірне майно відповідно до п. 5.7 договору оренди зі змінами внесеними додатковою угодою № 4 від 07 липня 2008 року до вищезазначеного договору оренди.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позов про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 6263,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Таким чином, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивачем в якості підтвердження заперечень проти продовження строку дії договору надано листи №06-830 від 02.02.2009р. та №06-2491 від 30.03.2009р.

В листі №06-830 від 02.02.2009р. позивач запропонував відповідачу у разі волевиявлення на подальше орендування державного майна за договором №1831-Н від 22.09.2005р. за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди надати до позивача заяву про передачу цього майна в оренду на конкурсних засадах та лист - згоду балансоутримувача. У разі відсутності заяви про передачу цього майна в оренду на конкурсних засадах договір оренди припиняється по закінченню терміну його дії. В цьому листі позивач обгрунтував свої пропозиції, посилаючись на ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 р.".

Суд не приймає вищезазначений лист в якості належного доказу заперечення орендодавця проти продовження дії спірного договору, оскільки він не містить чіткого волевиявлення щодо бажання позивача припинити дію договору №1831-Н від 22.09.2005р.

У листі №06-2491 від 30.03.2009р. позивач інформує, що у відповідності до листа - роз`яснення Фонду державного майна України від 23.02.2009р. №10-16-2371 договори оренди, строк дії яких закінчується у 2009 році продовжені не будуть. Орендарі, які належним чином виконували свої обов`язки і бажають продовжувати користуватись раніше орендованим майном беруть участь у конкурсі на право оренди на подальший період. В разі, якщо переможцем стане колишній орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, з ним укладається новий договір оренди державного майна. Тому, позивач зазначив про направлення трьох примірників акту приймання - передачі нерухомого майна по договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р., які необхідно підписати також у балансоутримувача та у 20-ти денний термін з дати отримання цього листа повернути до регіонального відділення для припинення по закінчення терміну дії договору оренди.

У вищезазначеному листі позивач також посилається на ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 р.", відповідно до якої після закінчення договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна.

Суд зазначає, що статтею 73 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" дійсно встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам; тощо. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки. Розмір преференційної поправки встановлюється Кабінетом Міністрів України і не може бути меншим 0,8.

При цьому, слід зазначити, що пунктом 5.4 рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі №1-28/2008 визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому зазначеним законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Підстави для оголошення конкурсу на оренду державного майна регулюються ст.7 та ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

У відповідності з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Таким чином, статтею 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не скасовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що регулюють підстави для оголошення конкурсу на оренду державного майна та надання переважного права на укладення договору оренди на новий термін, наказу № 2149 Фонду державного майна України "Про порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна".

Згідно ч.1, ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в період з 18.05.2009 року по 24.09.2009 року продовжував користуватися майном та сплачував орендні платежі за користування орендованим приміщенням за вказаний період, що підтверджується платіжними дорученнями №256 від 26.05.2009р., №318 від 25.06.2009р., №559 від 02.09.2009р., №286 від 09.06.2009р., №558 від 02.09.2009р. та актами виконаних робіт від 17.08.2009р., 15.07.2009р., 15.06.2009р. та 15.05.2009р., підписаних відповідачем та балансоутримувачем.

Заперечень з боку позивача щодо користування відповідачем орендованим майном протягом згаданого періоду не надходило, як і вимог повернути це майно.

Наведене вище свідчить про те, що строк дії договору оренди № 1831-Н від 22.09.2005 року було пролонговано на 11 місяців до 17.04.2010р.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як свідчить акт приймання-передачі майна, відповідач повернув орендоване майно 24.09.2009р. Отже договір № 1831-Н від 22.09.2005 року припинив свою дію 24.09.2009 року.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, право наймодавця вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати обумовлене припиненням договору оренди та невиконанням з боку орендаря обов`язку з повернення майна у разі припинення договору оренди.

Позивачем не доведено факту припинення дії договору оренди № 1831-Н від 22.09.2005 року до 24.09.2009р. (дати повернення орендованого майна позивачеві за актом приймання-передачі).

В матеріалах справи міститься угода про припинення договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р. від 24 вересня 2009 року, розглянувши яку, суд встановив наступне.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 764 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачена можливість автоматичної пролонгації договору найму за відсутності заперечень, зокрема наймодавця, отже підставою для продовження відносин найму є мовчазна згода наймодавця, що виражається у відсутності заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За приписами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ч.3 та ч.4 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами було укладено угоду про припинення договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р. від 24 вересня 2009 року, пункти 1 та 3 якої суперечать вимогам закону, а саме ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764, ст. 785 Цивільного кодексу України, ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, а також моральним засадам суспільства, оскільки договір оренди № 1831-Н від 22.09.2005 року припинив свою дію 24 вересня 2009 року, а не як зазначено в угоді 18.05.2009 року.

Позивач не спростував належними та допустими доказами неправомірності укладення вищезазначеної угоди від 24.09.2009 року в частині визнання договору оренди припиненим 18.05.2009 року та обов`язку відповідача сплатити неустойку в сумі 6263,40 грн., в той час як відповідач заперечував дійсність п.1 та п. 3 цього правочину (угоди про припинення Договору оренди № 1831-Н від 22.09.2005 року від 24 вересня 2009 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За таких обставин, та враховуючи те, що відповідач у відзиві та додаткових письмових поясненнях заперечує проти дійсності п.1 та п. 3 угоди про припинення Договору оренди № 1831-Н від 22.09.2005 року від 24 вересня 2009 року, суд вважає про необхідність застосування п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення даного позову.

Аналогічної правової позиції щодо необхідності суду з власної ініціативи згідно з п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визнавати недійсним повністю або у певній частині договор, якщо його зміст суперечить чинному законодавству дотримується Верховний Суд України (Постанова від 25 лютого 2002 року у справі за позовом спортивного об`єднання громадян "Стимул" до відділу освіти Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про повернення майна та стягнення суми; Постанов Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.01.2004р. у справі за позовом ТОВ "Торговельно - виробнича компанія "Віс - Альянс" до Миколаївської міської ради, Управління майном комунальної власності Миколаївської міської ради за участі третіх осіб: ТОВ "Трудовий колектив готелю "Миколаїв", організації орендарів орендного підприємства готельного господарства, про визнання частково недійсним рішення Миколаївської міської ради від 29 травня 2001 року №30/27, зобов`язання прийняти рішення про приватизацію позивачем шляхом викупу частини майнового комплексу готелю "Миколаїв" та затвердити договір купівлі - продажу комунального майна у редакції позивача; Постанова Верховного Суду України від 19.08.2003р. по справі №4449/1-27 за позовом Державної податкової адміністрації у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", Приватного підприємства "Металобрухт" про визнання угоди недійсною).

При таких обставинах, суд вважає занеобхідне з власної ініціативи визнати недійсними пункти 1 та 3 Угоди про припинення договору оренди №1831-Н від 22.09.2005р. від 24 вересня 2009 року.

З огляду на наведене вище, нарахування позивачем неустойки у сумі 6263,40 грн. за період з 18.05.2009 року по 24.09.2009 року, є безпідставним та необгрунтованим. А тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 47 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі 102,00 грн. згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року за № 1258, що становить 236,00 грн. не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 14, 203, 215, 509, 525, 526, 530, 625, 759, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 9, 13, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Визнати недійсними пункти 1 та 3 Угоди про припинення договору оренди №1831-Н від 22 вересня 2005 року, укладеної між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337) та Приватним підприємством "Торгівельний будинок Аркада" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, 52, ідентифікаційний код 32548751) 24 вересня 2009 року.

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/244-10 підписано 19 листопада 2010 року.