Рішення № 12386083, 12.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2010 р. Справа № 15/286-10

вх. № 8150/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О. позивача - Ткаченко В.І Марченко М.С.. відповідача - Волкова С.О.

розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в особі Харківська міська рада, м. Харків, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство"Вода" м.Харків

до АК "Харківобленерго" м. Харків

про визнання недійсним договору в частині

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог від 11.10.2010 року заступник прокура м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" просить суд визнати недійсним абз. 5-8 п. 6.1.3 договору № 1.01/178 про постачання електричної енергії, а саме :

невиконання погодженого графіка погашення боргу ;

несплата рахунків за перевищення договірних величин електричної енергії та електричної потужності,за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3 % річних,індексу інфляції;

несплати за недовраховану електричну енергію,визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення;

невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади.

Позивач позовні вимоги обгрунтовує виходячи з того, що забезпечення електропостачання об*єктів водопостачання та водовідведення є одним із принципів державної політики відповідно до ст.6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".,. а пункти договору, а саме: абз. 5-8 п. 6.1.3 договору № 1.01/178 про постачання електричної енергії суперечать положенням ст. 6 вищезазначеного Закону України.

Одночасно позивачем надана до суду заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АК"Харківобленерго" припиняти або обмежувати енергопостачання будь-яких об*єктів КП "ВТП"Вода". ( а.с.28-30).

Ухвалою суду від 14.09.2010 року заява КП "ВТП"Вода" була задоволена про що винесена ухвала у відповідності до якої з метою забезпечення позову заборонено Акціонерній компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954), вчиняти дії по відключенню, обмеженню від енергопостачання усіх об’єктів КП «ВТП «Вода» (61052, м.Харків,вул. Червоножовтнева, 90, п/р 2600810035 у ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 33206804).( а.с.35-36).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року апеляційна скарга залишена без задоволення. Ухвала господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року залишена без змін.

Відповідач з заявленим позовом не погоджується та просить суд в задоволені позову відмовити та винести окрему ухвалу про порушення Закону України "Про електроенергетику" в частині несплати за спожиту електричну енергію на адресу КП "ВТП"Вода" та Харківської міської ради. ( а.с.63-66).

У відповідності до ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Отже, окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу

Судом розглянуте дане клопотання та визнане таким, що не підлягає задоволенню, оскільки судом не виявлено при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода".

На клопотаня відповідача до участі у розгляді справи була залучена в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна комісія регулювання електроенергетики України м.Київ.

Харківська міська рада надала додаткові пояснення на позов та просить суд задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.( а.с.107-111).

Згідно пояснення прокурор вважає, що ним подано позовну заяву відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно яких підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р, № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом териториальності.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" -згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України.

Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"-належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісних послугах з водопостачання при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надані послуги з водопостачання призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", не може виконувати зобов'язань з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

Стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Враховуючи той факт, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява за ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отримані послуги з водовідведення спричиняють загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення, тому в зазначеній позовній заяві правильно визначений орган, на який покладений державою обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

По суті заявлених вимог судом встановлено наступне, 03.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії за № 1.01/178 ( а.с.7-17).

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.2.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.3.3 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

У відповідності до п.8 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 1.01/178 від 03.01.2008 року " У разі несплати нарахувань, передбачених договором, Постачальник має право повністю або частково припинити постачання електричної енергії Споживачу, попередивши його про це письмово телефонограмою не пізніше ніж за 3 робочих дні. Поновлення енергопостачання здійснюється протягом 5 робочих дні з дня погашення заборгованості по оплаті послуг з відновлення електропостачання за винятком об*єктів з водопостачання, як об*єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення.( а.с. 7).

Крім того, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (із змінами) .

Згідно з положеннями пункту 6.11 Правил ,остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії,поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Водночас судом встановлено, що відповідно до положень пункту 7.5 Правил, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний,попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, зокрема, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Так в обгрунтування своїх позовних вимог позивач надає ряд повідомлень відповідача про припинення подачі електроенегії від 08.09.2010 року з переліком об*єктів які підлягають відключенню ( а.с.19-20). від 20.04.2010 року ( а.с.21). від 22.06.2010 року ( а.с.23), від 23.07.2010 року ( а.с.34), від 20.08.2010 року ( а.с.26).

Закон України "Про електроенерегтику " регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

У відповідності до ст. 26 Закон України "Про електроенергетику N 982-IV ( 982-15 ) від 19.06.2003 ) За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Екологічна броня електропостачання споживача - мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім населення), який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, але відповідач оплату за використану електричну енергію здійснював несвоєчасно, в порушення п. 2.3.3. Договору, п. 6.1 Правил та п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, згідно з якими споживач зобов'язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до діючих тарифів в передбачені договором строки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електроенергетику" принципами, на яких базується державна політика в електроенергетиці є забезпечення стабільності фінансового стану електроенергетики та забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" одним з принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання є заборона відключення об*єктів водопостачання від систем енерго- газ-, теплопостачання як об*єків життєдіяльності і стратегічного значення.

Якщо проаналізувати вказані норми матеріального права то слід зазначити, що існують протиріччя між умовами спірного договору та положеннями зазначених актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником.

Цей договір не виключає можливості розширення прав споживача у порівнянні з тим, які передбачені ст. 25 Закону. Проте, він не може звільнити споживача від обов*язків,які покладені на нього та обмежувати права енергопостачальника,якими він наділений у відповідності до ст. 24 Закону України " Про електроенергетику".

Звертаючись з даним позовом позивач не дотримався " Порядку постачання електричної енергії споживачам" затвердженого постановою КМУ № 441 від 24.03.99 року, Правил користування електричною енергією, заверджених постановою НКРЕ від 31.07.06 року № 28 зі змінами від 17.10.2005 року, а тому суд не може обмежити право енергопостачальника при невиконанні споживачем ( позивачем по справі) своїх обв*язків, шляхом визнанання недійсними абз. 5-8 п.6.1.3 договору " 1.01/178 про постачання електричної енергії.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами1,-3, 5-6 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом ,що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі ( ст. 68 ГПК Укпраїни).

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,22,33,68,82-85 ГПК України, 203 215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відносно визнання недійсними абз. 5-8 п.6.1.3. договору № 1.01/178 про постачання електричної енергії - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову прийняті ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року у справі за № 15/286-10.

Суддя

повний текст рішення підписаний 12.11.2010 року.