Ухвала суду № 12386061, 04.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"04" серпня 2010 р. Справа № 29/190-10

вх. № 6224/5-29

Суддя господарського суду Харківської області

(без виклику представників сторін)

розглянувши матеріали справи за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Альма М", м. Харків;

до Харківської міської ради, м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Інспеція ДАБК у Харківській області, м. Харків;

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області 19 липня 2010 року по справі 29/190-10 було прийнято рішення, яким позов було задоволено повністю та, відповідно до резолютивної частини рішення, судом було вирішено:

"Визнати за Товаристом з обмеженою відповідальністю "АЛЬМА М” (61099, м. Харків, вул. Ощепкова, 14/22, кв. 109.код 31234735) право приватної власності на:

-нежитлову будівлю літ. “ЕА-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-5, загальною плошею 23,9 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕВ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 88,2 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕГ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-.-5, загальною площею 94,8 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕД-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 78,9 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕЖ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1, загальною площею 37,2 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “Д-1” по вул. Фабрика-Кухня,5, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-6, загальною площею 142,7 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “3-1” по вул. Фабрика-Кухня, 5 в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-4, загальною площею 39,6 кв. м."

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що при виготовлені тексту рішення у справі 29/190-10 від 19.07.2010р. були допущені технічні описки в мотивувальній частині рішення.

Враховуючи, що, відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення, суд вважає необхідним виправити технічні описки допущені в мотивувальній частині рішення у справі 29/190-10 від 19.07.2010р.

Керуючись статтями 86, 89 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Виправити технічні описки допущені в мотивувальній частині рішення у справі 29/190-10 від 19.07.2010р.

Викласти мотивувальну частину рішення у справі 29/190-10 від 19.07.2010р. в наступній редакції:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Альма М" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд скасувати реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам №2297 від 05.05.2001р. за ТОВ “АЛЬМА М”; визнати за Товаристом з обмеженою відповідальністю "АЛЬМА М” (м. Харків, вул. Ощепкова, 14/22, кв. 109.код 31234735) право приватної власності на:

-нежитлову будівлю літ. “ЕА-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-5, загальною плошею 23,9 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕВ-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 88,2 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕГ-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-.-5, загальною площею 94,8 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕД-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 78,9 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “ЕЖ-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1, загальною площею 37,2 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “Д-1”по вул. Фабрика-Кухня,5, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-6, загальною площею 142,7 кв. м.;

-нежитлову будівлю літ. “3-1”по вул. Фабрика-Кухня, 5 в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-4, загальною площею 39,6 кв. м.; судові витрати залишити за позивачем.

Ухвалою суду від 12.07.10 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.07.10р.

19 липня 2010 року від третьої особи до канцелярії суду надійшли пояснення (вих.б/н від 19.07.2010р.), в яких представник Інспекції ДАБК у Х.обл. просить суд розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника Інспекції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечував, але відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 3-ої особи у судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача 1, суд встановив наступне.

Згідно договорів оренди земельних ділянок №8272/05 від 17.06.2005р., та №740667100006 від 13.02.2006р., укладених між ТОВ "АЛЬМА М" (позивач) та Харківською міською радою (відповідач), позивачу надано в оренду земельні ділянки для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові.

Позивачем, у зв'язку з виробничою необхідністю було самочинно збудовано нежитлові будівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою технічної інвентаризації збудованих нежитлових будівель, позивачем було замовлено та виконано у КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” технічні паспорти.

Відповідно до технічних паспортів:

- нежитлова будівля літ. “ЕА-1”по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-5, загальною площею 23,9 кв. м.;

- нежитлова будівля літ. “ЕВ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 88,2 кв. м.;

- нежитлова будівля літ. “ЕГ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-5, загальною площею 94,8 кв. м.;

- нежитлова будівля літ. “ЕД-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-3, загальною площею 78,9 кв. м.;

- нежитлова будівля літ. “ЕЖ-1” по вул. Плиткова, 12, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1, загальною площею 37,2 кв. м.

Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна які належать юридичним особам №2297 від 05.05.2001р. позивачу належать нежитлові будівлі літ. “Д-1” загальною площею 119,2 кв.м., та літ. “3-1”загальною площею 40,1 кв.м., по вул. Фабрика-Кухня в м. Харкові.

Згідно договору оренди земельної ділянки №8241/05 від 11.04.2005 укладений між позивачем та Харківською міською радою, та подовжений рішенням 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання №279/09 від 25.11.2009р., позивачу надано в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Фабрика-Кухня у м.Харкові.

Згідно рішення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради №131 від 02.06.2009р. про упорядкування поштових адрес, нежитловим будівлям розташованим по вул. Фабрика-Кухня, присвоєно поштовий адрес - вул. Фабрика-Кухня, 5.

Але відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002р., реєстраційні посвідчення більш не є документом що посвідчує право власності

Позивачем, у зв'язку з виробничою необхідністю, була самочинно реконструйована нежитлова будівля літ. “Д-1”.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою нової технічної інвентаризації нежитлових будівель, позивачем було замовлено та виконано у КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” технічні паспорти. Відповідно до технічних паспортів:

- нежитлова будівля літ. “Д-1” по вул. Фабрика-Кухня,5, в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-6, загальною площею 142,7 кв. м.;

- нежитлова будівля літ. “3-1” по вул. Фабрика-Кухня, 5 в м. Харкові, складається з приміщень №№ 1-:-4, загальною площею 39,6 кв. м.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатащї зазначених нежитлових будівель, відповідності їх вимогам СНіП та ДБН, позивачем було замовлено у ТОВ “НТК Енерго-тайм” (ліцензія: серія АВ № 458970) технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість подальшої експлуатації самочинно збудованих та реконструйованих нежитлових будівель.

Відповідно до розділу “Висновки та рекомендації” технічного висновку технічний стан будівельних конструкцій на момент обстеження забезпечує несучу здатність достатню для експлуатації будівель.

Позивач вказує на те, що у зв'язку з тим, що будівництво було проведено без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, не виявляється за можливе зареєструвати право власності на вищезазначені нежитлові будівлі у встановленому порядку.

Але відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”№ 1952-ІУ від 01.07.2004 р. обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Згідно п. 5 ст. 376 ЦК України суд може визнати за користувачем земельної ділянки право власності на нерухоме майно, самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи те, що позивач у позовній заяві просить суд судові витрати залишити за позивачем, суд покладає судові витрати у справі на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 319, 321, 328, 331, 376 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - "

Суддя