Ухвала суду № 123859334, 16.12.2024, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/153/16-ц

Провадження 2-р/574/1/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції заяву АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів по депозитному вкладу, пені та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшла заяву АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року, яким стягнуто з ПАТ КБ Приватбанк на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу в розмірі 31 900,00 доларів США, відсотки за вкладом в розмірі 7 419,40 доларів США та 3% річних в сумі 1 405,80 доларів США, а всього 40 725,25 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 02 лютого 2018 року складає 1 134 989,41 грн.

В обґрунтування поданої заяви представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначила, що, приймаючи вказане рішення Буринський районний суд Сумської області не врахував положення Податкового Кодексу, згідно яких суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, а також присудженні судом відшкодування будь-яких витрат платника податків, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.

Аналогічні роз`яснення надані АТ КБ "ПриватБанк" в індивідуальній податковій консультації Державної податкової служби України від 13.09.2024 року, де, зокрема, зазначено: "Враховуючи викладене, доходи, наведені у вашому зверненні, які нараховуються (оплачуються) юридичною особою на користь фізичних осіб на підставі рішення суду, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковуються на загальних підставах.

При цьому АК КБ "ПриватБанк" як юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за рахунок доходів, нарахованих на підставі рішення суду, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду, зокрема у вигляді безспірного списання або при добровільному виконанні судового рішення."

Тобто, якщо юридична особа виплачує будь-які доходи фізичній особі, то вона зобов`язана із сум доходу вирахувати податки, сплатити їх до бюджету, а суму, яка залишилась, виплатити такій фізичній особі. І саме у такий спосіб (в даному випадку) виконується конституційний обов`язок фізичних осіб зі сплати податків та зборів.

У даній ситуації у АТ КБ «ПриватБанк» виникло зобов`язання з однієї сторони виконати рішення суду в повній відповідності до вказаних в них відомостей. З іншої сторони, якщо суми, які підлягають виплаті у відповідності до вимог ПК України, є доходом фізичної особи, то АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний виконати вимоги пп. 168.1.1 ст. 168 ПК України та з доходів, які підлягають виплаті фізичній особі, утримати та сплатити від імені такої особи податки, а решту коштів виплатити позивачу за рішенням суду.

Тобто, оскільки фізична особа, при отриманні доходу у відповідності до ст. 67 Конституції України зобов`язана сплатити податки, а фактичним платником таких податків є АТ КБ «ПриватБанк», то саме АТ КБ «ПриватБанк» і має утримати та сплатити податки із сум, які підлягають виплаті фізичній особі за рішенням суду.

У даному випадку, суд своїм рішенням захистив право позивача на стягнення грошових коштів з АТ КБ «ПриватБанк», однак під час ухвалення рішення не врахував, що суми, які підлягають виплаті позивачу, є його доходом. Відповідно до імперативних норм ПК України, податки з цих сум АТ КБ «ПриватБанк» (як податковий агент) зобов`язаний сплатити в момент виплати таких доходів, при цьому ці податки сплачуються за рахунок сум, які підлягають виплаті.

З наведенихпідстав АТКБ «ПриватБанк»просило роз`яснитирішення Буринськогорайонного судуСумської областівід 02.02.2018по справі№ 574/153/16-ц,а саме: 1)чи маютьсуми,зазначені урезолютивній частинірішення суду,бути виплаченіATКБ «ПриватБанк»позивачу зурахуванням податківта зборів,якщо такісуми підлягаютьобов`язковомуоподаткуванню відповіднодо вимогПодаткового кодексуУкраїни; 2) за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник заявника Кобзар Ю.Б. підтримала заяву з підстав викладених у ній та просила задовольнити.

ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, заяву про розгляд справи без її участі не подавала.

Суд,заслухавши доводипредставника заявниката дослідившиматеріали справи, дійшовдо такихвисновків.

Судом встановлено, що рішенням Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу в розмірі 31 900,00 доларів США, відсотки за вкладом в розмірі 7 419,40 доларів США та 3% річних в сумі 1 405,80 доларів США, а всього 40 725,25 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 02.02.2018 року складає 1 134 989,41 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 10.04.2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 03.04.2019 року рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 10.04.2018 року залишено без змін.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявоюучасників справи,державного виконавця,приватного виконавцясуд роз`яснюєсудове рішення,яке набралозаконної сили,не змінюючизмісту судовогорішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Як встановлено судом, заявник просить роз`яснити питання щодо оподаткування стягнутих сум з метою виконання відповідачем своїх обов`язків як податкового агента при їх виплаті на користь позивача.

Податковий кодексУкраїни (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 18ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з підпунктом 162.1.3пункту 162.1статті 162ПК України платником податку є податкові агенти.

Відповідно до підпункту 164.1.1пункту 164.1статті 164ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 170.4.1пункту 170.4статті 170ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу платника податку, якій нараховані такі доходи (підпункт 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 ПК України).

Відповідно до пункту 167.1статті 167ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 171.2статті 171ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначено у статті 165 ПК України.

Положення ПК України визначають поняття «пасивні доходи», яке означає, зокрема, такі доходи, як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, а також встановлюють ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 164.2.8пункту 164.2статті 164ПК України до загального оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи особи.

У підпункті 14.1.268пункту 14.1статті 14ПК України наведено перелік визначених законодавцем видів пасивного доходу. Одним із видів такого доходу є, зокрема, проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інші проценти (у тому числі дисконтні доходи).

Визначення терміну «проценти» міститься у підпункті 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого проценти дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит.

Ураховуючи положення підпунктів 170.4.1 і 170.4.2 пункту 170.4статті 170ПК України та Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, банк або інша фінансова установа виступає у ролі податкового агента і автоматично здійснює нарахування та стягнення процентів за депозитом.

Отже, законом визначено імперативний порядок сплати податків та інших обов`язкових платежів на проценти за депозитним вкладом. Саме податковий агент здійснює нарахування та сплату цих платежів і є відповідальною за ці дії особою.

Однак, рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року з підстав не врахування судом положень Податкового Кодексу, щодо необхідності оподаткування суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти, стягнутих на підставі судового рішення, на що покликається представник банку у заяві про роз`яснення вказаного рішення, АТ КБ «ПриватБанк» не оскаржувалось.

Разом з тим, тлумачення статті 265 ЦПК України дає підстави для висновку, що її положення не містять імперативної вказівки щодо додаткової деталізації суми, яка на підставі рішення суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, із вказівкою про утримання податків та інших обов`язкових платежів.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зроблено такі висновки: «Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) зроблено висновок, що: «У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення».

Отже, перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Предметом грошового зобов`язання є грошові кошти, виражені у відповідній валюті. Сплата (перерахування) коштів у розмірі меншому, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення принципу належного виконання в частині належного предмету виконання.

Аналогічного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22 (провадження № 61-10834сво22).

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року слід роз`яснити, зазначивши, що суми, зазначені в резолютивній частині рішенні суду, мають бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі без вирахування з них податків та зборів, в зв`язку з чим заява про роз`яснення рішення в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення, за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, то підстави для роз`яснення судового рішення в цій частині відсутні, оскільки порядок нарахування і сплати АТ КБ «ПриватБанк», як податковим агентом позивача, податків та зборів не були предметом розгляду у справі №574/153/16-ц і такі питання судом при ухваленні рішення не вирішувались.

Керуючись ст.ст.258, 260, 271, 353 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення рішення суду задовольнити частково.

Роз`яснити рішення Буринського районного суду Сумської області від 02.02.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів по депозитному вкладу, пені та моральної шкоди, а саме, що суми, зазначені в резолютивній частині рішенні суду, мають бути виплачені АТ КБ«ПриватБанк» ОСОБА_2 в повному обсязі без вирахування з них податків та зборів.

В задоволенні іншої частини заяви про роз`яснення рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 18.12.2024 року.

Суддя: Т.Р. Гук