Рішення № 12385928, 16.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 листопада 2010 року справа № 5020-6/039

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»

(99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 39, кв. 47)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства «Захист-Південь»

(99059, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 38-37)

про           стягнення 50000 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Харчишина А.А., довіреність б/н від 18.08.2010;

відповідача –Рубан Ю.О., довіреність б/н від 09.10.2009;

третьої особи –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія» про стягнення 50000,00 грн.

Ухвалою від 03.09.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Ухвалою від 21.10.2010 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Захист-Південь».

Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2010 позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить у його задоволенні відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Захист-Південь», в судові засідання 04.11.2010, 16.11.2010 явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 21.10.2010 строк вирішення спору по справі був продовжений на п’ятнадцять днів –до 17.11.2010.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»(далі –Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»(далі –Замовник) був укладений договір №-02/05 (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Генпідрядник бере на себе зобов’язання розробити і погодити Проект, виготовити нестандартне обладнання і пристосування, виконати монтаж і здати в експлуатацію комплексну систему блискавкозахисту будівель і споруд, які знаходяться на території Севастопольського виноробного заводу за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8.

Вартість Проекту, з погодженнями, складає 14088,00 грн., а вартість робіт, із здачею контрольним органам складає 54287,00 грн. (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Генпідрядник зобов’язується за результатами комплексного обстеження і у відповідності з розробленим Проектом, провести монтаж комплексної системи блискавкозахисту з гарантійним строком придатності –20 місяців, при умові правильної експлуатації і регулярного обслуговування та замірів.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Генпідрядник проводить будівельні, монтажні і пуско-наладочні роботи у відповідності з Проектом протягом 60 днів з дня підписання Договору при дотриманні Замовником графіку оплати і наявності будівельних об’ємів. Після закінчення цього строку, він пред’являє об’єкт до здачі.

Пунктами 3.1-3.2. Договору сторони встановили, що Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Генпідрядника авансу в розмірі 100% від вартості Проекту і 30% від вартості виконуваних робіт. Остаточний розрахунок Замовник проводить протягом п’яти банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.1. Договору даний Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 15.12.2008.

На виконання умов Договору позивачем була проведена передоплата в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №985 від 30.07.2008, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 8).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Строк дії Договору закінчився 15.12.2008, проте відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконав, роботи до здачі не пред’явив.

В своїх запереченнях на позов відповідач пояснив, що в квітні 2008 року звернувся до Приватного підприємства «Захист-Південь» з пропозицією спільно з ним виконати роботи по створенню комплексної системи блискавкозахисту будівель і споруд, які знаходяться на території Севастопольського виноробного заводу за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8. Так як у відповідача відсутня ліцензія на такі роботи, то згідно договору, укладеному з Приватним підприємством «Захист-Південь», спеціалісти Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»повинні були виконати всі допоміжні роботи, а здачу в експлуатацію повинно було проводити Приватне підприємство «Захист-Південь».

Відповідач вважає позов необґрунтованим, оскільки позивач не забезпечив відповідача будівельними об’ємами, що і зумовило те, що до 01.01.2009 система блискавкозахисту не була до кінця змонтована.

Крім того, відповідач також пояснює, що йому довелося чекати весь кризовий 2009 рік для того, щоб виконати пуско-наладочні роботи, і тільки в березні 2010 року пересувна лабораторія охорони праці Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» провела заміри і підтвердила якість виконаних робіт, що підтверджується протоколом №108 від 01.03.2010 (арк. с. 55).

Відповідач стверджує, що всі зобов’язання перед позивачем, прийняті по договору №02/05 від 06.05.2010, були ним виконані. В березні 2010 року на адресу позивача були надіслані всі необхідні документи, що підтверджують факт виконання зобов’язання, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду копію договору №-01/08 від 15.01.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Застава», згідно якого відповідач бере на себе зобов’язання по виконанню допоміжних робіт по проектуванню систем блискавкозахисту (арк. с. 65-66), а також копію договору №-02/08 від 12.02.2008, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»і Приватним підприємством «Захист-Південь», згідно якого відповідач бере на себе зобов’язання по виконанню допоміжних робіт при створенні систем блискавкозахисту ( арк. с. 67-68).

Суд, провівши оцінку наданих відповідачем договорів, вважає, що вони не можуть бути доказами виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія», оскільки в них не зазначено на якому саме об’єкті повинні виконуватись роботи по проектуванню та створенню систем блискавкозахисту, і, крім того, вони були укладені до виникнення зобов’язань між позивачем та відповідачем по договору №-02/05 від 06.05.2010.

Доказів використання отриманих від позивача коштів на виконання робіт за договором №-02/05 від 06.05.2010 та доказів розроблення проекту за цим договором відповідач суду не надав.

Таким чином, відповідачем не надано жодних доказів того, що він виконав зобов’язання перед позивачем за договором №-02/05 від 06.05.2010.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що роботи по монтажу комплексної системи блискавкозахисту проводились на будівлі цеху розливу та обробки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8/2.

На вимогу суду надати правовстановлюючий документ на будівлю, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»і знаходиться на території Севастопольського виноробного заводу за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8, представником позивача була надана копія рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2009 у справі №5020-5/123, яким визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»на незавершене будівництвом нерухоме майно: будівлю цеху розливу та обробки, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8/2, який має 96% готовності.

Крім того, позивач надав суду копію договору №10 на монтаж комплексної системи блискавкозахисту від 05.06.2009, укладеного між Приватним підприємством «Захист-Південь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг», згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»доручило, а Приватне підприємство «Захист-Південь»взяло на себе зобов’язання у відповідності з проектом провести монтаж і здати в експлуатацію комплексну систему блискавкозахисту будівель і споруд, які знаходяться на території Севастопольського виноробного заводу за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8 (арк. с. 62).

Суд ухвалою від 21.10.2010 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Захист-Південь», проте третя особа в судові засідання 04.11.2010, 16.11.2010 явку уповноваженого представника не забезпечила.

Ухвали суду надсилались Приватному підприємству «Захист-Південь»за адресою, вказаною в договорі №-02/08 від 12.02.2008, наданому відповідачем: 99059, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 38-37. Судом встановлено, що в договорі №10 від 05.06.2009, наданому позивачем, зазначена інша адреса Приватного підприємства «Захист-Південь»: 99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, кв. 62.

Строк вирішення спору закінчується 17.11.2010. Заяв про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України від сторін не надійшло. Таким чином, суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи для виклику в судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Зобов’язання за договором №10 від 05.06.2009 були виконані сторонами (Приватним підприємством «Захист-Південь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг») в повному обсязі, що підтверджується актом №ОУ-0000037 здачі-прийому робіт (надання послуг), підписаним в серпні 2009 року (арк. с. 63).

Крім того, факт виконання робіт відповідачем не спростовується.

У суду немає підстав для сумнівів у достовірності доказів, а саме: договору №10 від 05.06.2009 та акту№ОУ-0000037 здачі-прийому робіт (надання послуг), наданих позивачем.

Отже, всі роботи по проведенню монтажу і здачі в експлуатацію комплексної системи блискавкозахисту будівлі цеху розливу та обробки, яка знаходиться на території Севастопольського виноробного заводу за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8, були виконані Приватним підприємством «Захист-Південь», а тому заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія»50000,00 грн. як безпідставно утриманих визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54, код ЄДРПОУ 32836467, р/р 26000301000108 в СФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 321267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг» (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 39, кв. 47, код ЄДРПОУ 32506285, р/р 26003010009936 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) грошову суму в розмірі 50000,00 грн. (п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная інженерная компанія» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54, код ЄДРПОУ 32836467, р/р 26000301000108 в СФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 321267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг» (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 39, кв. 47, код ЄДРПОУ 32506285, р/р 26003010009936 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) витрати по сплаті державного мита у сумі 500,00 грн. (п’ятсот грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 19.11.2010