Рішення № 12385850, 18.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.10                                                                                           Справа№ 11/179 (2010)

Суддя Салдо І.А. розгляшувши матеріали справи за позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів

До відповідача: Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», м.Львів

Про стягнення 5768,00грн.

Представники:

Від позивача –Петришин А.Ю.-предст.

Від відповідача - Сирко І.Й. –адв.

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Державною екологічною інспекцією в Львівській області до Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист»про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 5768,00грн.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2010року порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 16.11.2010року судом оголошувалась перерва до 18.11.2010року з метою надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав відповідно до позовної заяви та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач позов заперечує повністю з підстав викладених відзиві на позовну заяву.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне: Державна екологічна інспекція в Львівській області (далі - Інспекція) відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007р. № 55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань серед яких державний контроль за:

- додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

- додержання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; виконує інші функції. Інспекція має право:

- обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

- складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;

- уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

02.07.2010року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТЛК «Арніка»Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист».

В ході перевірки (акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства №55 від 02.07.2010року) встановлено, що ТЛК «Арніка»Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист»має на балансі і експлуатує водозабір прісних підземних вод із свердловини, яка знаходиться на території бази. Водозабір є джерелом господарсько-побутових потреб водопостачання. Підприємством за період з 01.05.2010року по 26.06.2010року здійснювалося самовільне водокористування із свердловини без дозволу на спеціальне водопостачання. За цей період підприємством відібрано і використано 220м.куб. підземних прісних вод. Дані дії є порушення вимог ст. ст. 44,48,49 Водного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 5768грн.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровувалась претензія про добровільне відшкодування завданих державі збитків (№ 03 - 3315 від 02.08.10р.) на суму 5768грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до п. 49 ст. 6 та п. 7 ст.47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до місцевого та державного бюджету. В зв'язку з тим, що шкода заподіяна на території с.Дубно Сколівського району Львівської області, відповідач зобов'язаний відшкодувати її на спеціальний рахунок місцевого бюджету с. Верхнє Синьовидне.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, природних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища

Матеріалами справи, зокрема актом перевірки відповідача №55 від 02.07.2010року встановлено, що всупереч ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, відповідачем не дотримано вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, відповідно ч.2 ст.111 Водного кодексу України, до абзацу 2 п.3 “Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства.

Відповідач позовні вимоги заперечує. Заперечення відповідача обґрунтоване з огляду на наступне:

Розрахунок збитків заподіяних державі проведено посадовою особою ДЕІ у Л/о відповідно до формули 23 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»(затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009року)

В п.7.3 роз»яснення Президії ВГСУ № 04-5/609 від 27.06.2001року вказується на необхідність застосування господарськими судами України приписів ст. ст. 440,453 ЦК УРСР, ст. 111 Водного кодексу України та «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995року № 37.

Проте, п.3 вищезазначеного наказу Мінохорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009року «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»(№ 389 від 20.07.2009року) визнано такою, що втратила чинність Методику № 37 від 18.05.1995року.

Згідно приписів п.1.2 Методики № 389 від 20.07.2009року вказаний нормативно-правовий акт встановлює лише порядок визначення розмірів відшкодування збитків, що призвели до забруднення водних об»єктів або поверхневих підземних вод і обумовлені винятково спец водовикористанням без оформлення належного дозволу чи порушення умов водокористування.

Отже, наявний у матеріалах справи письмовий розрахунок розмірів збитків проведено відповідно до Методики № 389 від 20.07.2009року, що не може бути застосованою у відповідних правовідносинах.

Оскільки на момент виявлення порушень постановою КМУ № 836 від 18.05.1999року «Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування»(із змінами та доповненнями) норматив збору за спец водокористування по Львівській області складає 14,62коп./куб.м., а не 0,2007грн./м.куб, як вказано у розрахунку розмірів збитків заподіяних ТЛК «Арніка»ЗАТ «Львівтурист», то сума заподіяних державі збитків складає 2924,00грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем не подані докази, які б свідчили про правильність нарахування заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 109 Водного кодексу України та п.27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993р. № 7-93 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного кодексу України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49,69, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути із Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», м.Львів, вул. Є Коновальця, 103 (код ЄДРПОУ 02594021) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки в розмірі 2924,00грн. на спеціальний рахунок с.Верхнє Синьовидне (р/р 33110331700507 в УДК у Сколівському районі, ЄДРПОУ - 23968514, МФО 825014, код платежу 24062100) в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.

3.Стягнути із Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», м.Львів, вул. Є Коновальця, 103 (код ЄДРПОУ 02594021) в дохід державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.В рештій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           Сало І.А.