Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 680/566/24
№2/680/308/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2024 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Яцини О.І.,
з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та про встановлення факту спільного постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
установив:
Позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав разом зі своїм сином ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який проживав разом зі свої братом ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належний йому державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №804007, а після смерті ОСОБА_4 - на право на земельну частку (пай), яку він успадкував після смерті батька.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який є батьком позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай), яку він успадкував після смерті свого брата, однак не встиг оформити свої спадкові права, а також право на земельну частку (пай), що належала йому та посвідчувалась сертифікатом серії ХМ №0170597.
Позивачка спадщину прийняла, оскільки на момент відкриття спадщини проживала разом із батьком.
Окрім того, після смерті батька була заведена спадкова справа 195-2019 за заявою ОСОБА_2 , однак вона не змогла оформити спадщину, оскільки являлась родичкою подальшого ступеня споріднення.
Під час оформлення позивачкою спадкових прав, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтв про право на спадщину, у зв`язку із тим, що вона не змогла довести факт спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_4 , а також у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_5 .
Підставами для відмови стало те, що ОСОБА_4 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проте фактично до дня своєї смерті проживав разом із ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , оскільки потребував стороннього догляду та підтримки з боку рідної людини.
Також, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0170597, який було видано ОСОБА_5 , є втраченим, тому вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за даним позовом, призначено підготовче засідання, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позову.
Відповідачка ОСОБА_6 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та визнання позову.
Від відповідача Новоушицької селищної ради Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та визнання позову.
Інших заяв чи клопотань не надходило.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд, згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, ухвалює рішення без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
Згідно із повідомленням відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №804007 загальною площею 1,56 га зареєстровано 16.10.2002 року за № 703 (а.с.32).
Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №804007 видано на ім`я ОСОБА_3 (а.с.33).
На день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом із ним був зареєстрований та проживав його син ОСОБА_4 (а.с.19, 20).
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.21, 22).
Із матеріалів спадкової справи №413/2007 видно, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_5 . Заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_5 подав ОСОБА_4 (а.с.71-75).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заведена (а.с.49).
ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований але не проживав в АДРЕСА_1 (а.с.23, 24).
З 2012 року до дня смерті ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_5 (а.с.25, 26).
Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно, у зв`язку із тим, що вона не може довести факт спільного проживання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).
У судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили доводи позивачки, що ОСОБА_4 фактично з 2012 року до дня своєї смерті проживав разом із ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , оскільки потребував стороннього догляду та підтримки з боку рідної людини.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).
Позивачка є дочкою ОСОБА_5 (а.с.34, 35).
ОСОБА_5 до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Разом із ним проживала та була зареєстрована позивачка (а.с.27, 28).
У списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0015, виданого 22 червня 1995 року КСП «Дністер» с. Березівка, прізвище ОСОБА_5 прописано за № 68 (а.с.10-15).
ОСОБА_5 було видано сертифікат ХМ №0170597 на право на земельну частку (пай) розміром 2,49 умовних кадастрових гектарах (а.с.9).
Згідно із оголошенням в газеті Наддністрянська правда, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0170597 втрачений (а.с.37).
Із матеріалів спадкової справи №195-2019 видно, що ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно, у зв`язку із тим, що не було пред`явлено правовстановлюючого документа на право на земельну ділянку (пай), що належав спадкодавцеві ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.30).
Відповідно до повідомлення відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_5 не видавався. Було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0170597. Розмір земельної частки (паю) становить 2,49 в умовних кадастрових гектарах (а.с.31).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Нормами статей 1217, 1218, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Зважаючи на викладене, суд вважає, що встановлені обставини по справі дають право позивачці на спадкування за законом право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_5 , оскільки останній був включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю та набув права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Відсутність у спадкодавця оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай) не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно зі ст.16 ЦК України способом захисту свого права є, зокрема, визнання права.
Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Досліджена у судовому засіданні копія спадкової справи №413/2007 підтверджує те, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 відмовився від спадщини на користь брата (а.с.71-75).
Отже, подавши заяву про відмову від спадщини ОСОБА_4 підтвердив те, що не претендує на спадкове майно після смерті свого батька. За таких обставин, спадкоємці після смерті ОСОБА_4 втратили право на спадкування майна, яке він прийняв після смерті ОСОБА_3 . Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 за життя був власником якогось майна, до суду не надано.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що від встановлення юридичного факту, про який просить позивачка, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав. Окрім того, під час судового розгляду не доведено порушення спадкових прав позивачки при винесенні нотаріусом постанови №123/02-31 від 26 липня 2024 року (а.с.29).
Враховуючи зазначене та усі встановлені обставини у сукупності, суд дійшов до висновку, що вимога щодо встановлення факту спільного постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволенню не підлягає.
Разом з тим, визнання позову відповідачами, у вказаній частині, за змістом ч.4 ст. 206 ЦПК України підлягає перевірці судом на предмет відповідності закону та дотримання прав, свобод, чи інтересів інших осіб.
Визнання відповідачами позову, в частині встановлення юридичного факту, суперечить зазначеним нормам законодавства та встановленим у справі обставинам, тому не приймається до уваги судом.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та про встановлення факту спільного постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Дністер с.Березівка, Новоушицького району, Хмельницької області розміром 2,49 в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , яка належала йому на підставі втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0170597.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 18 грудня 2024 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Новоушицька селищна рада Хмельницької області, місцезнаходження: селище Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.
Відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя О. І. Яцина
Судове рішення № 123855147, Новоушицький районний суд Хмельницької області було прийнято 10.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 680/566/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: