Рішення № 123852433, 18.12.2024, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1266/24

Провадження № 2/936/269/2024

18.12.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 43728,14грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 43 728,14 грн.

Позивач зазначає, що 15.02.2022 між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 4106696, згідно з умовами якого відповідач отримала 10 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання електронного підпису та одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Маніфою» умови договору позики виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві позику на потрібну суму. Відповідачем не виконано умови договору позики щодо здійснення оплат, відповідно до розрахунків заборгованості.

02.11.2022 між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено договір факторингу № 02-11/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передало позивачу належні права вимоги відповідачу за плату, а останній прийняв ці права, вказані у реєстрах.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-11/2022 від 02.11.2022 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 43 728,14 грн,з якої : заборгованість за тілом кредиту становить 5200,00 грн, заборгованість за відсотками становить 38 528,14 грн, які позивач вважає заборгованістю за договором позики, визначеною станом на 08.11.2024.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконав, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за вказаним договором та понесені судові витрати в розмірі 2422,40грн, понесені по оплаті судового збору.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак у позовній заяві зазначили про розгляд позовної заяви без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач до суду повторно не з`явилась, про день та час розгляду справи булла повідомлена належним чином у передбаченому законом порядку, відомості про час та місце проведення судових засідань були опубліковані на офіційномусайті «Судова Влада» у автоматичному режимі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розглядуу порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 05.12.2024, у зв`язку із неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 18.12.2024.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою судового засідання від 18.12.2024, з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву не подав, на підставі статей 280-282 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

15.02.2022 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4106696, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефону відповідачки, про що свідчить п. 9 договору позики, реквізити та підпис сторін.

Згідно із п.2.1 договору позики ТОВ «Маніфою» передає позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Пунктом 2.3.3-2.3.6 договору передбачено, що сума позики 10000,00 грн, строк позики 2 дні, тобто з 15.02.2022 до 17.02.2022. Порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами передбачений п.2.4. договору кредиту, а умови нарахування процентів за договором та сплати заборгованостіРозділом 3 цього ж договору.

Згідно із п.2.5 договору позики, позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки), зареєстрований позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.

Таким чином, відповідачці ОСОБА_1 ТОВ «Маніфою» було надано кредитні кошти в сумі 10000,00 грн, які позичальник зобов`язалась повернути, а також сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору позики.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості в розмірі 43728, 14 грн, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» зазначили, що неодноразово вживали заходи, щодо досудового врегулювання спору між сторонами, відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачаєтьсяз наданихматеріалів,між ТОВ«Маніфою» та ОСОБА_1 було укладенодоговір позики№ 4106696від 15.02.2022,договір укладенов електронномувигляді,із застосуваннямелектронного підпису. Позивачем надано докази ідентифікації відповідачки ОСОБА_1 шляхом направлення на її телефонний номер одноразового ідентифікатора.

Відповідачем відповідно до розрахунків заборгованості за договором позики не здійснено оплат.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що з підписанням зазначених договорів між сторонами виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

ТОВ «Маніфою» взяті на себе за договором позики зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачу. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала, чим допустила заборгованість перед позивачем.

Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору та договору позики, у передбачені ним строки заборгованість не погашена.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення позики та сплати процентів, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача за договором позики №4106696 від 15.02.2022 в розмірі 43 728,14 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту становить 5200,00грн, заборгованість за відсотками становить 38 528,14 грн.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуте судом за його заявою, поданою у процесуальним законом строк (продовж тридцяти днів з дня його проголошення).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін протии України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук протиУкраїни", no. 4241/03, від 28.10.2010).

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі. Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) суму заборгованості за договором позики №6103335 від 15.02.2022 в розмірі 43 728 (сорок три тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 14 копійок та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданною протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочнерішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Суха Н.І.