Вирок № 123852331, 18.12.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3079/24

Провадження № 1-кп/229/1348/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 р. м. Дружківка Донецької області

Дружківський міський суд Донецької областіу складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження№ 22024050000001125 від 15 квітня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошарище Коростишевського району Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У березні-квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12 травня 2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники псевдоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

З квітня 2014 року учасники «ЛНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ та ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ЛНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об?єктів інфраструктури на території Луганської області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, частина території Луганської області опинилась під контролем представників терористичної організації «ЛНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17 березня 2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18 січня 2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Факт створення «ЛНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12 жовтня 2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ЛНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

Ватажок «ЛНР» з метою збільшення чисельності особового складу незаконних збройних формувань, створених на тимчасово окупованих територіях, та приведення їх в повну бойову готовність, 19 лютого 2022 року підписав указ № УГ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов?язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі.

Одним з таких незаконних збройних формувань, створених на території Луганської області, є «Народна міліція ЛНР».

Вказане незаконне збройне формування, створене на тимчасово окупованих територіях має організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники незаконного збройного формування проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Луганської області, підконтрольній так званій «ЛНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову польову форму зразка ЗС РФ.

Надалі, 24 лютого 2022 року, президент РФ оголосив початок «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об?єктів по всій території України.

З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 10 листопада 2023 року № 3429-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-1X, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-1X, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-1X, Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІX, Указом від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275І-Х) та Указом від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Так, розуміючи вищевикладені обставини, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання: АДРЕСА_1 , 06 жовтня 2022 року отримав від невстановленого досудовим розслідуванням представника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку про необхідність прибути до військового комісаріату 06 жовтня 2022 року для складання за його участі мобілізаційних документів та подальшої відправки до збройних сил ЛНР.

В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, ОСОБА_7 06 жовтня 2022 року, перебуваючи в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах триваючої збройної агресії з боку Російської Федерації, керуючись ідеологічним та корисливим мотивами, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, вступивши до складу 6 бригади «Народної міліції» 2 АК ЛНР в/ч НОМЕР_1 .

ОСОБА_7 було призначено на посаду навідника МТЛБ № 656 1 мотострілкового відділення і мотострілкового взводу 5 мотострілкової роти 2 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 2 АК ЛНР в/ч НОМЕР_1 з присвоєнням військового звання «рядовий» та надано позивний « ОСОБА_8 ».

07 жовтня 2022 року у приміщенні речового складу в/ч НОМЕР_1 розташованому у АДРЕСА_2 ОСОБА_7 забезпечено камуфльованою формою одягу, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю (автомат Калашнікова АК-74) та бойовими припасами.

3 07 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року ОСОБА_7 проходив курс первинної військової підготовки на території АДРЕСА_3 в/ч НОМЕР_1 за спеціальністю «навідник МТЛБ».

3 07 листопада 2022 року по 01 грудня 2022 року ОСОБА_7 проходив службу у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 . У вказаний період займався караульно-постовою службою на території військової частини.

3 01 грудня 2022 року по 28 грудня 2022 року ОСОБА_7 у складі вище вказаного підрозділу проходив службу на території АДРЕСА_5 . У вказаний період займався облаштуванням та укріпленням базового табору 5 мотострілкової роти 2 мотострілкового

28 грудня 2022 року у складі підрозділу ОСОБА_7 був переміщений на бойові позиції біля с. Спірне Донецької області. На вказаній позиції займався укріпленням фортифікаційних споруд (бліндажів), несенням караульної служби, проведенням рейдових штурмових дій позицій ЗСУ в районі АДРЕСА_6 .

В подальшому, через реформування структури Збройних Сил Російської Федерації та ліквідацією військової частини НОМЕР_1 , 01 січня 2023 року ОСОБА_7 був переведений на аналогічну посаду «навідника МТЛБ № 656» 1 мотострілкового відділення 1 мотострілкового взводу 5 мотострілкової роти НОМЕР_3 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади південного воєнного округу ЗС РФ, в/ч НОМЕР_4 .

13 квітня 2024 року ОСОБА_7 у складі штурмової групи із застосуванням МТЛБ здійснював рух у сторону бойових позицій ЗСУ північніше АДРЕСА_6 , однак в результаті враження бронетехніки був змушений її залишити та рухатись далі пішки. 14 квітня 2024 року ОСОБА_7 у складі штурмової групи з 6 осіб, діставшись на заздалегідь визначені командуванням позицій в районі с. Спірне, здійснював їх укріплення та оборону.

14 квітня 2024 року громадянина України ОСОБА_7 , який діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі в/ч № НОМЕР_4 ЗС РФ та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході судового розгляду осіб наказ на утримання займаних бойових позицій біля с. Спірне Донецької області, було затримано військовослужбовцями Збройних Сил України.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 N? 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - від 21.12.1965 N? 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; від 24.10.1970 Л? 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від

16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав.

Цими ж міжнародними документами закріплено обов?язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є РФ.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, на виконання наказу на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України вищевказаного наказу 24 лютого 2022 року незаконно вторглись на територію України через державні кордони України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-1X, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-1X, Указом від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-1X, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання: АДРЕСА_1 , 06 жовтня 2022 року отримав від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку про необхідність прибути до військового комісаріату 06 жовтня 2022 року для складання за його участі мобілізаційних документів та подальшої відправки до збройних сил ЛНР. В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території Луганської області.

ОСОБА_7 , діючи умисно, добровільно, з метою завдання шкоди Україні, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на добровільну участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях держави-агресора - РФ у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, 06 жовтня 2022 року, перебуваючи в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах триваючої збройної агресії з боку Російської Федерації, керуючись ідеологічним та корисливим мотивами, добровільно вступив до складу 6 бригади «Народної міліції» 2 АК ЛНР в/ч НОМЕР_1 та почав приймати добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території Луганської області.

ОСОБА_7 було призначено на посаду навідника МТЛБ № 656 1 мотострілкового відділення 1 мотострілкового взводу 5 мотострілкової роти 2 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 2 АК ЛНР в/ч НОМЕР_1 з присвоєнням військового звання «рядовий» та надано позивний « ОСОБА_8 ».

07 жовтня 2022 року у приміщенні речового складу в/ч НОМЕР_1 розташованому у АДРЕСА_2 ОСОБА_7 забезпечено камуфльованою формою одягу, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю (автомат Калашнікова АК-74) та бойовими припасами.

3 07 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року проходив курс первинної військової підготовки на території АДРЕСА_3 в/ч НОМЕР_1 за фахом навідник МТЛБ.

3 07 листопада 2022 року по 01 грудня 2022 року ОСОБА_7 проходив службу у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 . У вказаний період займався караульно-постовою службою на території військової частини.

3 01 грудня 2022 року по 28 грудня 2022 року ОСОБА_7 у складі вище вказаного підрозділу проходив службу на території АДРЕСА_5 . У вказаний період займався облаштуванням та укріпленням базового табору 5 мотострілкової роти 2 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади «Народної міліції» 2 АК ЛНР.

28 грудня 2022 року у складі підрозділу ОСОБА_7 був переміщений на бойові позиції біля АДРЕСА_6 . На вказаній позиції займався укріпленням бліндажів, несенням караульної служби, проведенням рейдових штурмових дій позицій ЗСУ в районі АДРЕСА_6 .

В подальшому, через реформування структури Збройних Сил Російської Федерації та ліквідацією військової частини НОМЕР_1 , 01 січня 2023 року ОСОБА_7 був переведений на аналогічну посаду навідника МТЛБ № 656 1 мотострілкового відділення 1 мотострілкового взводу 5 мотострілкової роти НОМЕР_3 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади південного воєнного округу ЗС РФ, в/ч НОМЕР_4 .

13 квітня 2024 року ОСОБА_7 у складі штурмової групи із застосуванням МТЛБ здійснював рух у сторону бойових позицій ЗСУ північніше АДРЕСА_6 , однак в результаті враження бронетехніки був змушений її залишити та рухатись далі пішки. 14 квітня 2024 року ОСОБА_7 у складі штурмової групи з 6 осіб діставшись заздалегідь визначений командуванням позицій в районі с. Спірне здійснював їх укріплення та оборону.

14 квітня 2024 року громадянина України ОСОБА_7 , який діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі в/ч № НОМЕР_4 ЗС РФ та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на утримання займаних бойових позицій біля с. Спірне Донецької області, було затримано військовослужбовцями Збройних Сил України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів. Зокрема, обвинувачений пояснив, що 06 жовтня 2022 року його мобілізували до лав 6-го козачого полку ЛНР в м. Луганську, видали автомат АК-74, набої та магазини, форму, в подальшому перевели до 6-ї мотострілецької бригади РФ, був призначений на посаду навідника, але фактично виконував обов`язки стрільця, отримував заробітну плату в розмірі від 170 до 195 тисяч рублів. Зазначив, що під час військової служби брав безпосередню участь у бойових зіткненнях з військовослужбовцями ЗСУ, під час одного з яких був взятий в полон. Обвинувачений зауважив, що розкаявся у вчиненому та шкодує про загибель гідних чоловіків з обох боків. Просив пробачити його та суворо не карати.

Окрім показань обвинуваченого, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, з протоколу огляду від 15 квітня 2024 року вбачається, що слідчим оглянуто фотознімки паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошарище Коростишевського району Житомирської області, виданого 10 січня 1998 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області (а.с. 70-73).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет ресурсу від 15 квітня 2024 року слідчим оглянуто сторінку в мережі Інтернет, а саме публікацію, розміщену на інтернет-ресурсі «Вікіпедія», в якій міститься інформація про «6-ту окрему мотострілкову бригаду (РФ)» (а.с. 74-76).

З протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2024 року вбачається, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в присутності двох понятих впізнали за рисами обличчя та ознаками зовнішності ОСОБА_7 навідника МТЛБ № 656 1 мотострілкового відділення 1 мотострілкового взводу 5 мотострілкової роти НОМЕР_3 мотострілкового батальйону НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади ЗС РФ, якого вони 14 квітня 2024 року взяли в полон в районі АДРЕСА_6 (а.с. 77-80, 83-86).

Згідно протоколів огляду інтернет ресурсу від 15 квітня 2024 року свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказали на карті, відкритій в інтернет браузері, місце, де був взятий в полон ОСОБА_7 (а.с. 81-82. 87-88).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 16 квітня 2024 року, під час якого ОСОБА_7 , в присутності захисника, показав на відкритій Google карті місця несення ним військової служби у рядах збройних сил Російської Федерації в період з 06 жовтня 2022 року по 14 квітня 2024 року (а.с. 94-97).

В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив свою участь у проведенні слідчого експерименту та зауважив, що надавав показання та показував місця на картах добровільно, без примусу.

З копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 10 січня 1998 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, зареєстрований 19 січня 2009 року Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошарище Коростишевського району Житомирської області, зареєстрований з 22 лютого 2003 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 103-106).

Таким чином суд вважає винуватість ОСОБА_7 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 2ст. 111 КК Україниякдержавна зрада, тобто вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, та за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , обставин вчинення ним злочинів, його поведінки до, під час та після вчинення злочинів, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд дістається висновку, що його виправлення та перевиховання можливі тільки в ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинені кримінальні правопорушення, але й запобігатиме вчиненню обвинуваченим нових злочинів і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого, не обиралися та не застосовувалися.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349,368,370,374,376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі зконфіскацію всього належного йому на праві власності майна;

-за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з дати звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3