Ухвала суду № 123852317, 18.12.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/229/1740/2024

ЄУН 229/7162/24

У Х В А Л А

Іменем України

17.12.2024 року м. Дружківка

Дружківський міськийсудДонецькоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дружківка Донецькоїобласті кримінальнепровадження заобвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 Кримінального кодексу України(далі -КК України),

встановив:

У провадженніДружківського міськогосуду Донецькоїобласті перебуваєкримінальне провадженняза №22024050000002617за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі ОСОБА_6 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.115 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацію майна, у зв`язку із чим є достатні підстави вважати, що ризики, передбаченіст.177Кримінального процесуальногокодексу України (далі КПК України),продовжують існуватина цейчас,а саме:можливість переховуваннявід органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду на окуповану територію,вчинення іншого кримінального правопорушення та можливість обвинуваченого перебуваючи на волі, фактично спілкуватись зі свідками та фігурантами у цьому кримінальному провадженні, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку з представником іноземної організації ОСОБА_8 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, що об`єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, оскільки останній причетні до його вчинення.

Захисник ОСОБА_7 , якого підтримав обвинувачений, проти продовження строків тримання під вартою заперечував, посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора та недоведеність існування ризиків, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного у відношенні ОСОБА_6 , з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання батьків останнього: АДРЕСА_1 . Обвинувачений додатково повідомив, що має поганий стан здоров`я, погано спить, бачить галюцинації.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов висновку про таке.

Установлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31.07.2024 року щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений до 21.12.2024 року. Слідчий суддя, обираючи такий запобіжний захід і продовжуючи його дію, дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ст.111КК України, доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: 1) ризику ухилення від суду, оскільки останній підозрюється/обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, а також враховує воєнний стан на території України може намагатись уникнути досудового розслідування, тим паче на початкових його етапах, коли розкриття злочину найбільш ефективне; 2) знищення або спотворення переписки в мережі Телеграмм через доступ до свого акаунту з будь-якого пристрою, та повідомлення осіб, яким він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним; 3) ризик продовження злочинної діяльності, оскільки злочин, в якому підозрюється/обвинувачується ОСОБА_6 може бути продовжено в умовах воєнного стану з огляду на його характер.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження (підготовче судове засідання), тому колегія суддів зауважує, що стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на цій стадії, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Водночас, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже,розглядаючи питанняпропродовженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_6 строків тримання під вартою, суд ураховує, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану, максимальне покарання за яке передбачено у вигляді довічного позбавлення волі.

Також суд приймає до уваги те, що обвинувачений неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має місце реєстрації та проживання на території м. Дружківка Донецької області, раніше не судимий.

Вищевказане свідчить про те, що на теперішній час наявні ризики, враховані слідчим суддею та судом при обранні та продовженні дії запобіжного заходу, які на даний час не зменшились, зокрема переховування обвинуваченого від суду, знищення або спотворення будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенн; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.

Отже, суд вважає за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 безвизначення розмірузастави згідноположень ч.4ст.183КПК Україниз урахуванням наявності встановлених судом ризиків, суті обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111КК України, вчиненого в умовах воєнного стану і широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

З урахуванням вищевикладеного, а також на підставі положень ч.6 ст. 176 КПК України у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

На підставівищевикладеного,керуючисьст. 177, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 14.02.2025 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

18 грудня 2024 р.