Рішення № 12385198, 29.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.10 Справа № 11/270/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія ОМК” (вул.Михайлівська, буд. 12-Б, м. Київ, 01001)

до відповідача: Мале приватне підприємство “Леон” (вул. Аваліані, буд. 11, кв.13, м. Запоріжжя, 69068)

у присутності представників:

позивача: Скуріхін О.В. –дов б/н від 10.08.2010р.;

відповідача: Шибеко Д.В. –дов № 0023 від 01.06.2001р.

про: стягнення 849459,15 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ОМК” про стягнення з малого приватного підприємства “Леон” 749459,15 грн., які складаються з 709057,31 грн. –суми основного боргу, 40924,78 грн. –втрат від інфляції та 99477,06 грн. –пені. Разом з цим, позивач просить судові витрати по справі віднести на відповідача.

31.08.2010 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

У зв’язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, розгляд справи відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог при цьому причиною виникнення заборгованості зазначає неналежне виконання відповідачем умов договору № 343 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.08.2009р. в частині поставки мазуту топочного М-100 відповідної якості. У зв’язку з тривалою затримкою поставки позивач нарахував пеню. Крім цього, позивач втратив інтерес до виконання зобов’язання внатурі, та вимагав від відповідача повернення суми передплати. Вимога про повернення суми передплати залишена відповідачем без задоволення, що обумовило звернення до суду та нарахування суми страт від інфляції.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав частково: основний борг в сумі 709057,31 грн. та витрати від інфляції в сумі 40924,78 грн. В частині стягнення 99477,06 грн. пені відповідач проти позову заперечив, обґрунтовуючи пропуском спеціального строку позовної давності для стягнення неустойки (один рік).

В судовому засіданні представник позивача погодився з доводами відповідача щодо пропуску строку давності для стягнення пені.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

03.08.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія ОМК” та малим приватним підприємством “Леон” був укладений договір № 343 купівлі-продажу нафтопродуктів.

Відповідно до умов договору, відповідач –МПП “Леон” –зобов’язався передати у власність позивача товар – мазут М-100, а позивач, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити вартість товару, відповідно до умов договору та специфікацій, що є невід’ємною частиною вказаного договору.

П. 2.1.2 договору передбачено, що після перерахунку покупцем на рахунок продавця передплати за товар у розмірі, зазначеному у специфікації, останній зобов’язаний протягом двох робочих днів здійснити поставку та передачу у власність покупцю товар, відповідно до специфікації.

Відповідно до специфікації № 1 від 03.08.2009р. відповідач був зобов’язаний здійснити постачання мазуту топочного М-100 ДСТУ 4058-2001 у кількості 330,739 тонн, вологістю до 1,0% на загальну суму 986875,56 грн., а позивач прийняти та оплатити вартість товару на таких умовах: 70% від загальної вартості товару за специфікацією –передплата, а 30% протягом 2 (двох) банківських днів після підписання акту приймання-передачі одержувачем вантажу.

На виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000001 від 03.08.2009р. позивачем перераховані 709057,31 грн. передплати, а саме: пл. доручення № 1 від 03.08.2009р. на суму 648250,29 грн. та пл. доручення № 2 від 06.08.2009р. на суму 59533,02 грн.

Відповідач направив на адресу “Старобещівська ТЕС” ВАТ “Донбасенерго” 5 цистерн з мазутом М-100, а саме: 18.08.2009р. три цистерни № 50419035, 50369875, 50435437 та 17.08.2009р. дві цистерни № 57257776, 53924007. За результатами вхідного контролю якості сертифікованої лабораторії Старобещівської ТЕС, якість поставленого мазуту не відповідає якості, замовленої продукції у специфікації № 1, паспорту якості заводу та сертифікатам відповідності № UAI.072.0053764-09 та № UAI.072.0042072-09 –показники вологості мазуту перевищували норму від 16 до 35 разів, що є значним порушенням вимог до якості, визначених у специфікації.

01.09.2009р. між сторонами був укладений та підписаний протокол невідповідності № 1, відповідно до якого вирішено постачання мазуту топочного М-100 ДСТУ 4058-2001 відповідно до специфікації № 1 від 03.08.2009р. до договору № 343 від 03.08.2009р. у кількості 330,739 тонн визнати таким, що не відбулось у зв’язку з невідповідністю якості продукції заявленим у специфікації параметрам. Покупець зобов’язався повернути товар продавцю, а продавець, в свою чергу, зобов’язався за власний рахунок здійснити заходи по поверненню неякісного товару постачальнику або його реалізації (утилізації). Крім цього постачальник був зобов’язаний здійснити постачання товару відповідно до специфікації № 1 від 03.08.2009р. та умов договору № 343 від 03.08.2009р.

Листом від 18.08.2009р. № 7 позивач запропонував відповідачу прийняти повернений (неякісний) товар, та не пізніше 21.08.2009р. здійснити фактичну заміну мазуту на такий, що відповідає стандартам якості, або повернути суму передплати 709057,31 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов’язання щодо поставки якісного товару, або повернення суми передплати відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції за порушення строків виконання грошового зобов’язання з жовтня 2009р. по липень 2010р. склала 40924,78 грн.

Розрахунок втрат від інфляції ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги про стягнення основного боргу та втрат від інфляції позивачем заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, відповідачем не оспорюються, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.3 договору № 343 від 03.08.2009р. у разі несвоєчасного постачання товару продавець сплачує покупцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період несвоєчасного постачання товару за кожен день такого прострочення від вартості непоставленого чи несвоєчасно поставленого товару.

На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 99477,06 грн.

Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, виходячи з вимог ст. 258 Цивільного кодексу України, якою встановлена спеціальна (скорочена в один рік) позовна давність для вимог про стягнення неустойки –штрафу, пені. Оскільки відповідно до листа позивача №7 від 18.08.2009р. зобов’язання щодо поставки якісного товару повинно було бути виконаним до 21.08.2009р., то початок перебігу строку позовної давності слід визначити з 22.08.2009р., його кінець – 22.08.2010р. Оскільки позивач звернувся з позовною заявою 31.08.2010р. господарський суд погоджується з доводами відповідача про пропуск строку позовної давності для вимоги про стягнення пені, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства “Леон” (вул. Аваліані, буд.11, кв.13, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 22155192) на товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ОМК” (вул.Михайлівська, буд. 12-Б, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 3670546) 709057,31 грн. основного боргу, 40924,78 грн. втрат від інфляції, 7499,82 грн. державного мита і 208,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 29.09.2010р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 01.10.2010р.