Рішення № 123851473, 18.12.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1623/24

Провадження № 2/131/420/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що в селі Шабельня ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача ОСОБА_2 у віці 55 років, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 02 березня 2017 року виконавчим комітетом Дашівської селищної ради Іллінецького району Вінницької області, про що складений відповідний запис №41.

Про те що покійний ОСОБА_2 був батьком Позивача, свідчить свідоцтво про народження Позивача серії НОМЕР_2 , що видане 17 червня 2015 року виконавчим комітетом Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області де у графі «батько» зазначено « ОСОБА_2 ».

Про зміну прізвища Позивача на ОСОБА_3 із дівочого прізвища Форостян Позивач зазначає наступне.

27 липня 2000 року було укладено шлюб із ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 , що видане 27 липня 2000 року Кальницькою сільською радою у Вінницькій області та про що в книзі актів зроблено запис №5.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Після смерті Позивач звернулася до приватного нотаріуса Таранюка Т.Є. подавши відповідну заяву про прийняття спадщини, який завів спадкову справу №66/2017, про що свідчить витяг про реєстрацію спадкової справи №648221974 від 27.06.2017 року.

Спадкодавець за свого життя заповіту не склав, отже, має місце спадкування за законом.

Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину, про що свідчить довідка про склад спадкоємців №159/01-16 від 02.04.2024 року видана Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

До майна покійного ОСОБА_2 належить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 не виготовив правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Дашівської селищної ради №295 від 04.03.2020 року, в результаті пожежі 04.02.2014 року було знищено всі архівні документи Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області в тому числі погосподарські книги, тому відомостей про адресу проживання, відношення господарства до суспільної групи та склад сім`ї громадян на 15.04.1991 року.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання Позивач наразі проживає та зареєстрована з 11.10.2000 року у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі продажу жилого будинку від 04 липня 1984 року посвідченого Горобець Р.О. секретарем виконавчого комітету Кальницької сільської ради народних депутатів Баніг Антоніна Гнатівна продала ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією №021911 від 04.07.1984 року.

Як ще один доказ належності ОСОБА_2 житлового будинку є те, що саму йому у 13.11.1997 році рішенням Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області передавалася у приватну власність земельна ділянка площею 0,45 га для обслуговування житлового будинку про що свідчить витяг з рішення 14 сесії 22 скликання.

Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Т.Є. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 вересня 2024 року за вих. № 451/02-31 повідомив що:«(...) Враховуючи відсутність документів, що підтверджують право власності на спадкове майно, яке належало на час смерті ОСОБА_2 , на підставі вимог Цивільно-процесуального кодексу України та керуючись статтею 49, Закону України «Про нотаріат», та постановив: «Відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ».

Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 Позивач виготовила для оформлення права власності в порядку спадкування.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 житловий будинок з господарськими будівлями належав склад двору. Таким чином, після смерті члена колгоспного двору відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів або наявністю розбіжностей в таких документах, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Таким чином, для реалізації набуття Позивачем права власності щодо вказаного нерухомого майна необхідно визнати право власності на нього у порядку, визначеному ст. 392 ЦК України.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, натомість подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Дашівської селищної ради Вінницької області у підготовче судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову не заперечує.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим частиною 3 статті 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з частин 3-4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 02 березня 2017 року виконавчим комітетом Дашівської селищної ради Іллінецького району Вінницької області, про що складений відповідний запис №41 (а.с. 8).

Про те що покійний ОСОБА_2 був батьком Позивача, свідчить свідоцтво про народження Позивача серії НОМЕР_2 , що видане 17 червня 2015 року виконавчим комітетом Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області де у графі «батько» зазначено « ОСОБА_2 »(а.с.9).

Щодо зміни прізвища Позивача на ОСОБА_3 із дівочого прізвища Форостян судом встановлено, що 27 липня 2000 року ОСОБА_5 було укладено шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , що видане 27 липня 2000 року Кальницькою сільською радою у Вінницькій області та про що в книзі актів зроблено запис №5(а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 . Позивач звернулася до приватного нотаріуса Таранюка Т.Є. подавши відповідну заяву про прийняття спадщини, який завів спадкову справу №66/2017, про що свідчить витяг про реєстрацію спадкової справи №648221974 від 27.06.2017 року(а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку за законом прийняла ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №159/01-16 від 02.04.2024 року, виданою Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області(а.с.12).

До майна покійного ОСОБА_2 належить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі продажу(а.с.14) жилого будинку від 04 липня 1984 року посвідченого Горобець Р.О. секретарем виконавчого комітету Кальницької сільської ради народних депутатів Баніг Антоніна Гнатівна продала ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією №021911 від 04.07.1984 року(а.с.15). Дане підтверджується також архівним витягом 14 сесії 22 скликання з рішення Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 13.11.1997 році(а.с.16), де ОСОБА_2 передавалася у приватну власність земельна ділянка площею 0,45 га для обслуговування житлового будинку.

За життя ОСОБА_2 не виготовив правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Дашівської селищної ради №295 від 04.03.2020 року(а.с.13), в результаті пожежі 04.02.2014 року було знищено всі архівні документи Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області в тому числі погосподарські книги, тому відомостей про адресу проживання, відношення господарства до суспільної групи та склад сім`ї громадян на 15.04.1991 року.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання(а.с.7) Позивач ОСОБА_1 наразі проживає та зареєстрована з 11.10.2000 року у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюка Т.Є. із відповідною заявою щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 451/02-31 від 20.09.2024 року (а.с.17), оскільки у неї відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, що належало на час смерті спадкодавцю ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з наступними змінами, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за №5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року №69.

Згідно зі змістом Вказівок №112/5 і №69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу другого пункту 20 Вказівок №112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працюють у міжгосподарських організаціях, відносяться до суспільної групи колгоспників.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 563 ЦК У країни в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадкове право» ЦК України в редакції 1963 року.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 житловий будинок з господарськими будівлями належав склад двору. Таким чином, після смерті члена колгоспного двору відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Положеннями статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.

На підставі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно з положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.16, 1216-1218, 1268-1272 ЦК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дашівська селищна рада Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326081, адреса місця знаходження: 22740, вул. Захисників України (раніше Горького), 9, с-ще Дашів, Гайсинський район, Вінницька область.

Суддя: