Постанова № 12385119, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.11.10Справа №2а-2236/10/2770 17 листопада 2010 року (13 год. 06 хв.)справа №2а-2236/10/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

при секретарі Носатові М.С.

за участю представників:

позивача Мірошниченка В.Є.,

відповідача Лінніка О.В.,

прокурора Цуркана С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатера-Трейд” до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сатера Трейд” звернулося до суду з зазначеним позовом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2007 № 0000582310/0, № 0000592310/0.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем вимог законодавства при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення проти позову, зазначаючи, що із договорів, у виконання яких позивачем здійснені витрати, не вбачається звязку з господарською діяльністю позивача; при наявності у позивача автоматизованого полоскання пляшок, підстави для укладення договору на миття пляшок з іншим субєктом господарювання, відсутні; амортизаційні відрахування не повинні включатися до видатків, оскільки придбане майно не використовувалося, а обсяг виробництва та реалізації продукції позивача знизилися, що суперечить меті діяльності субєкту господарювання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Прокурор в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що співробітниками відповідача здійснена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007.

За наслідками перевірки складений акт №362/10/23-123/31267300/93 від 20.06.2007 з висновками перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.07.2007 №0000582310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 790943,77 грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 613945,52 грн. та №0000592310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 445226,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 222613 грн.

Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати, крім тих, що підлягають амортизації, повязані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, повязаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Як зазначено в пункті 3.1.2.1 акту перевірки, позивачем безпідставно завищена сума валових витрат стосовно реєстрації знаку для товарів та послуг Ессе” в Україні, „Масандра”, послуги по доробці зразків розроблення та затвердження технологічних інструкцій на вина Масандра та Херес на загальну суму 20830 грн., які були надані ГПКТІ „Плодмашпроект” за договорами від 20.01.2006 №15 та №34 від 04.04.2006. Послуги на суму 17650 грн. перевіряючими, з посиланням на пункт 4П(С)БУ 8 „Нематеріальні активи”, виключені із валових витрат з кваліфікацією як нематеріальні активи.

Однак, технологічною інструкцією є внутрішній документ субєкта господарювання, який відноситься до категорії виробничих інструкцій, в якій визначені технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативні виробництва продукції, методи контролю, встановлені якісні та кількісні показники продукції, їх допустимі межі, вимоги до упаковки, маркуванню, умов зберігання, строку придатності.

Після впровадження передбачених інструкцією методів, способів, засобів, норм і контролю за відповідними особами (винороб-технолог, завідуючий лабораторією, купажист, інші) подальше використання інструкції в межах того ж підприємства неможливе. Тобто технологічна інструкція призначена для постановки процесу першого операційного циклу.

Таким чином технологічна інструкція не може використовуватися більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) та не підпадає під визначення нематеріального активу, ї вартість не може амортизуватися та має бути віднесена до валових витрат.

Стосовно завищення на суми витрат на знак для товарів та послуг „Ессе” за договором послуг №89 від 12.12.2005 то відповідно до пункту 9 П(С)БУ 8 - не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Перевіркою встановлено, що позивач укладав договори з фізичними особами-підприємцями на одержання консультаційних послуг по вивченню документообігу, виробничого та фінансового циклів, розробці стратегії розвитку компанії, постановки документообігу в управлінському обліку, розрахунку потреби підприємства в запасах , підбору постачальників, оптимізації виробничого процесу, розробці бізнес-плану з метою залучення додаткових засобів, послуги по мийці пляшок та інше. Так позивачем укладено:

договір про надання послуг №4/06 від 04.04.2006, виконавець ОСОБА_3, послуг надано на суму 1695000 грн.;

договір про надання послуг №2/05 від 01.10.2005, виконавець ОСОБА_4, послуг надано на суму 400000 грн.;

договір про надання послуг №3/01 від 11.01.2007, виконавець ОСОБА_4, послуг надано на суму 534000 грн.;

договір про надання послуг №12/06 від 29.12.2006, виконавець ОСОБА_5, послуг надано на суму 284400 грн.

Вказаними договорами передбачено, що факт виконаних послуг підтверджується оформленими актами здачі - приймання виконаних послуг.

Судом установлено, що акти здачі приймання виконаних послуг сторонами за договорами підписані, також наявні платіжні доручення про перерахування коштів як оплати наданих послуг.

Відповідач вважає безпідставним віднесення до складу валових витрат витрати, понесені позивачем за договірними зобовязаннями з зазначеними фізичними особами-підприємцями.

Однак, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у позивача відсутні будь-які документи з яких передбачається можливість підтвердження того, що фактичні послуги за зазначеними договорами здійснювались, безпідставні, так як надані для перевірки документи є первісними документами та відповідають вимогам законодавства.

Зі змісту акту перевірки за період з 3 кварталу 2006 року по 1 квартал 2007 року вбачається, що позивач завищив амортизаційні відрахування на суму 232729,05 грн., чим порушив підпункт 8.1.1 пункту 8.1, підпункт 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств” і пункту 4 П (с)БО 7, оскільки позивачем неправомірно включено в розрахунок амортизаційних відрахувань витрати на придбання комплексу з обробки вина холодом, який фактично не використовується у господарській діяльності та не піддавався зносу.

Даний аргумент суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” комплекс з обробки вина холодом відноситься до 3 групи основних фондів.

Згідно з підпункту 8.3.5 пункту 8.3 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2.3.4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Відповідно до підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Тому з кварталу, наступного за кварталом придбання комплексу, слідує нараховувати амортизацію нової балансової вартості 3 групи, в яку був включений даний обєкт.

Посилання відповідача на вимоги Положень (стандартів) бухгалтерського обліку суд вважає необґрунтованими, оскільки Положенням (стандартів) бухгалтерського обліку визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Стосовно податку на додану вартість, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яке виразилося в заниженні цього податку в сумах: за січень 2006 року 36261 грн., лютий 2006 року 58409 грн., березень 2006 року 44437 грн., квітень 2006 року 192832 грн., травень 2006 року 113287 грн., а саме, позивачем не надані документи, що спростовують включення податкових накладних за період з 01.07.2005 по 31.12.2005, спірні податкові накладні не підтверджені первісними документами, відсутність спірних податкових накладних у реєстрі отриманих податкових накладних за попередній період (у реєстрах за липень-грудень 2005 року) не підтверджено, не встановлена дата отримання спірних податкових накладних позивачем, а також не підтверджено отримання позивачем цих накладних у 2006 році.

Разом з тим, суд вважає неправомірною вимогу відповідача щодо підтвердження первісними документами податкових накладних. Податкові накладні і є первісними документами, які є підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту і не вимагають додаткового підтвердження. Діючим законодавством не передбачений окремий порядок фіксування дати отримання податкової накладної.

Пунктом 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244 у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Постанова складена у повному обсязі 22.11.2010.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 2 липня 2007 року №0000582310/0, №0000592310/0.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Дудкіна