Рішення № 123846688, 03.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9636/24

Провадження № 2/752/4917/24

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Крушельницької Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в приміщенні суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, визнання права власності-

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Оболонь інвест плюс» Білоцерковець Ю.С. (ордер а.с.10) через систему «Електронний суду» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, визнання права власності, в якому просив:

- визнати недійним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 квітня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., зареєстрований в реєстрі № 1611;

- визнати протиправним та скасувати запис щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 07 травня 2012 року, підстава виникнення права власності: договір дарування від 27 квітня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М, зареєстрований в реєстрі за № 1611;

- визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 34188852 за відповідачкою ОСОБА_1 та відновити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на вказану квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

23 листопада 2006 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 743-Ф, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 346 000,00 доларів США на строк до 21 листопада 2011 року. В забезпечення зобов`язання за вказаним договором укладено між позичальником та банком іпотечний договір № 743-Ф/ІП-1 від 23 листопада 2006 року. Предметом іпотеки є майнові права інвестора на одержання у приватну власність після завершення будівництва кв. АДРЕСА_2 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх боргових зобов`язань, за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року у справі № 2601/7178/12, задоволено позов ПАТ «Сведбанк» та стягнуто на користь банку з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором з урахуванням судових витрат у розмірі у розмірі 3 206 623,55 грн.

На виконання рішення суду 15 серпня 2012 року видано виконавчий лист № 2-2469/12, виконавче провадження № НОМЕР_4 перебуває на виконанні у приватного виконавця Кісєльової В.В.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року у справі № 2601/7178/12 заміно стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

14 квітня 2023 року між «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» укладено договір факторингу та договір передачі (відступлення) прав за іпотечним договором, у результаті чого ТОВ «ФК «Морган Кепітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 листопада 2006 року № 743-Ф та іпотечним договорам від 23 листопада 2006 року № 743-Ф/ІП-1.

02 серпня 2023 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Оболонь інвест плюс».

Поряд з цим, 28 грудня 2023 року ОСОБА_3 звернулась до Печерського районного суду міста Києва до ТОВ «Оболонь інвест плюс» з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення обтяження нерухомого майна іпотекою та скасування запису про іпотеку (справа № 757/59377/23-ц). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є власником кв. АДРЕСА_2 .

Право власності на означену квартиру набула на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 жовтня 2021 року, зареєстрованим в реєстрі за №3617. Вказала, що під час проведення нотаріальної дії - 21 грудня 2023 року їй стало відомо, що спірна квартира обтяжена іпотекою, а саме записом про іпотеку №49947696, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 67221650 від 14 квітня 2023 року, Іпотекодавець: ОСОБА_4 , Іпотекодержатель: ТОВ «ФК «Морган Кепітал».

Таким чином, на думку позивача, поза розумним сумнівом вбачається недобросовісна поведінка боржника - ОСОБА_1 , яка скориставшись тією обставиною, що адреса майнових прав на недобудову, яка обтяжувалась іпотекою була відмінна від адреси введеного в експлуатацію будинку, на підставі свідоцтва про право власності від 01 серпня 2007 року зареєструвала за собою право власності на квартиру АДРЕСА_3 , (яка в силу описаних обставин не була обтяжена іпотекою) та в подальшому відчужила її ОСОБА_3 , яка на теперішній час в судовому порядку вимагає скасування обтяження іпотекою нерухомого майна, яке забезпечувало виконання зобов`язань за кредитним договором № 743-Ф/ІП-1

Вказується, що за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 стягувачем є ТОВ «ФК «Оболонь інвест плюс». Позивачу 01 травня 2024 року з інформаційної довідки з ДРРП стало відомо, що ОСОБА_1 з 23 червня 1995 року по 27 квітня 2012 року володіла квартирою АДРЕСА_4 , яку 27 квітня 2012 року подарувала своїй дочці ОСОБА_2 . Факт спорідненості ОСОБА_1 підтвердила власноруч, вказавши у графі «діти» - ОСОБА_2 .

Даний правочин вчинено ОСОБА_1 з метою уникнення виконання рішення суду та завдання шкоди кредитору, оскільки після звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості ОСОБА_1 відчужила квартиру. Договір дарування належного їй нерухомого майна має ознаки фіктивного договору (фраудаторності) з метою позбавити кредитора можливості звернути стягнення на її майно у разі задоволення позову.

Позивач вважає, що договір дарування є недійсним, що стало підставою для звернення до суду. У позові вказується попередній орієнтований розрахунок судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху (т.1 а.с.116-119).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року відкрито у праві провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.124-126).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року за заявою представника позивача забезпечено позов шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 (т.1 а.с.127-129).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення засідань в режимі відеоконференції (т.1 а.с. 223,224).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представників відповідачів про зустрічне забезпечення за позовом (т.1 а.с.230-232).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті (т.2 а.с.24-43).

Представником відповідачів адвокатом Сорокопуд О.П. (ордер від 10 червня 2024 року, свідоцтво, т.1 а.с.144,145, 153) подано відзив на позовну заяву з додатками (т1 а.с.146-215).

У відзиві вказується, що на момент розгляду справи №2601/7178/12 Голосіївським районним судом міста Києва та укладання спірного договору дарування від 27 квітня 2012 року, відповідачка ОСОБА_1 володіла ще іншою квартирою - кв. АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 01 серпня 2007 року, виданого Головним управлінням житлового управління забезпечення КМДА, на яку і могло здійснюватися стягнення заборгованості за рішенням судом. Дану квартиру було відчужено 30 жовтня 2012 року ОСОБА_5 , на момент продажу цієї квартири не існувало жодних заборон на її відчуження.

Вказується, що відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста від 11 жовтня 2013 року у справі №2601/7178/12 було замінено сторону у виконавчому провадженні з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні Ініціативи». Відповідно до відкритих даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, ТОВ «Кредитні Ініціативи» 04 листопада 2014 року подало документи на примусове стягнення боргу, отже було достатньо часу дізнатися про оспорюваний позивачем договір дарування кв. АДРЕСА_4 . Крім того, на час укладання договору дарування, судове рішення щодо стягнення кредитної заборгованості не набрало законної сили.

Крім того, на даний час позивач законно володіє іпотечним договором на кв. АДРЕСА_2 , вартість якої вистачить точно погасити всю суму заборгованості.

Повідомляє, що відповідач ОСОБА_1 виходить на зв`язок із позивачем та намагалась неодноразово вирішити питання щодо заборгованості, але позивач кожен раз хоче отримати кошти, не підписуючи жодного документа щодо їх отримання.

Пояснює, що відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, на момент укладання договору дарування у відповідача ОСОБА_1 було інше майно в іпотеці, на яке можна було здійснити стягнення, тобто відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження не єдиного свого майна.

Вказується, що 17 травня 2024 року приватним виконавцем Кісельовою В.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: земельної ділянки в АДРЕСА_5 , та 11/20 частин будинку АДРЕСА_6 , що є майном ОСОБА_1 , що у свою чергу підтверджує, що уклавши спірний договір дарування, відповідачі діяли добросовісно. Маючи інше майно, ОСОБА_1 не приймала заходів на його відчуження з метою уникнення погашення заборгованості. У зв`язку з викладеним, представник вважає, що відсутні підстави для визнання спірного договору дарування недійним та просить відмовити у задоволенні позову.

Представниками сторін подано заяви про розгляд справи без їх участі (т.2 а.с.57, 58).

Оскільки, учасники справи не з`явились в судове засідання, фіксування судового процесу не підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 листопада 2006 року між ЗАТ «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 743-Ф, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 346 000,00 доларів США на строк до 21 листопада 2011 року зі сплатою 15% річних за весь строк фактичного користування кредитом (т. 1 а.с. 14-19).

Відповідно до іпотечного договору № 743-Ф/ІП-1, укладеного 23 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Тас-Інвестбанк», на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 листопада 2006 року № 743-Ф, ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала в іпотеку майнові права іпотекодавця на нерухомість, якою є незавершене будівництво, а саме: майнові права інвестора на одержання у приватну власність квартири АДРЕСА_7 (т.1 а.с.33-38).

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (час формування довідки - 05 травня 2024 року), за рішенням приватного нотаріуса Чернелюха Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67221650 від 14 квітня 2023 року, здійснено державну реєстрацію іпотеки за записом 49947696, предметом якої є майнові права інвестора на одержання у приватну власність квартири після завершення будівництва 3-кімнатної квартири загальною площею 115,55 кв.м на 4-му поверсі блоку «Д»; строк виконання основного зобов`язання - 21 листопада 2014 року, розмір зобов`язання - 346 000,00 доларів США; іпотекодавець - ОСОБА_1 , іпотекодержатель - ТОВ «ФК «Морган Капітал» (т.1 а.с.39-43).

30 жовтня 2012 року за договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3617, ОСОБА_3 набула у власність кв. АДРЕСА_8 у ОСОБА_6 , якому квартира належала на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 07 травня 2012 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1665 (т. 1 а.с. 77-78).

Наразі у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 757/59377/23-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Оболонь інвест плюс» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні кв. АДРЕСА_2 шляхом визнання протиправним та скасування запису про іпотеку № 49947696, внесеного 19 грудня 2006 року на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором № 2187 від 04 грудня 2012 року, а також визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 67221650 від 14 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 64-71).

Судом також встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 березня 2012 року відкрито провадження у цивільній справі № 2601/7178/12 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 54-55).

Як вбачається з дослідженого у форматі повного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень, заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року у справі № 2601/7178/12 за позовом ПАТ «Сведбанк» стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 743-Ф від 23 листопада 2006 року з врахуванням суми судових витрат у розмірі 3 206 623,55 грн (т.1 а.с.56-58).

У відповідності до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини було встановлені.

Судом також досліджено постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року (справа 755/3510/21) у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, у якій було встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року у справі № 752/13968/13-ц замінено сторону виконавчого провадження, а саме ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2023 року, справа № 2601/7178/12, задоволено частково заяву ТОВ «ФК «Морган Кепітал», замінено стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з ТОВ «Кредитні ініціативи» на ТОВ «ФК «Морган Кепітал» щодо боржника ОСОБА_1 . При розгляді даної справи в судовому засіданні боржник Л.І. не заперечувала проти заміни стягувача, вказуючи, що вчиняє дії, спрямовані на погашення заборгованості.

Постановляючи дану ухвалу, судом було встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києві від 11 жовтня 2013 року справа № 2601/7178/12 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 про стягнення заборгованості за виконавчим листом № 2-2469/12 від 15 серпня 2012 року з ОСОБА_1 змінено стягувача ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи», з посиланням на укладання 14 квітня 2023 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» договору факторингу та договору передачі (відступлення) прав за іпотечними договорами, відповідно до якого останнє отримала право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 листопада 2006 року № 743-Ф та іпотечним договором від 21 листопада 2006 року № 743-Ф/ІП-1, які укладались між ОСОБА_1 та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» (т.1 а.с.48-51).

За матеріалами справи, загальними зборами учасників ТОВ «ФК «Морган Кепітал» протокол № 156 від 02 серпня 2023 року прийнято нотаріально завірене рішення про зміну назви ТОВ «ФК «Морган Кепітал» на - ТОВ «ФК «Оболонь інвест плюс» (т.1 а.с.26, 27).

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи № 40008320 зареєстровано ТОВ «Оболонь інвест плюс» (т. 1 а.с. 13).

Отже, за матеріалами справи позивач ТОВ «Оболонь інвест плюс» внаслідок заміни сторін у виконавчому провадженні набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року у цивільній справі № 2601/7178/12 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 23 листопада 2006 року № 743-Ф.

Підставу звернення до суду з цим позовом для захисту прав позивач обґрунтовує тим, що 01 травня 2024 року ТОВ «Оболонь інвест плюс» з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3766896315 стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 у період часу з 23 червня 1995 року по 27 квітня 2012 року була власником кв. АДРЕСА_4 , та 27 квітня 2012 року подарувала дану квартиру своїй дочці - відповідачу ОСОБА_2 .

Так, відповідно до інформаційної довідки № 3766896315 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 01 травня 2024 року, спірна кв. АДРЕСА_4 є власністю ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 1611 від 27 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. (т.1 а.с.28-30).

Вказана обставина також підтверджується копією договору дарування квартири від 27 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1618, відповідно до якого ОСОБА_1 відчужила квартиру своїй дочці ОСОБА_2 (т.2 а.с.52-56).

Положеннями ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Пунктом 1 частини 2статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

Під час розгляду справи суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд у постанові від 24 липня 2019 року № 405/1820/17 наголошує, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

За матеріалами справи з метою примусового виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року у цивільній справі № 2601/7178/12 за заявами стягувачів було відкрито декілька виконавчих проваджень.

Зокрема, постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року (справа № 755/3510/21), дослідженою у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено:

- « …. на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві з 13 вересня 2012 року по 24 жовтня 2014 року перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2469/12 від 15 серпня 2012 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованості за договором кредиту з урахуванням суми судових витрат у розмірі 3 206 623,55 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року у справі № 752/13968/13-ц замінено сторону виконавчого провадження, а саме, ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

24 жовтня 2014 року державний виконавець, керуючись пунктом 10 частиною першою статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на той час), виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_5, матеріали були передані до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до виконання.

04 листопада 2014 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6, про що повідомлено боржника у визначеному законом порядку, а саме статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на адресу зазначену у виконавчому документі державним виконавцем було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією за вих. № 9010.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_6 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника; з метою отримання відомостей про майновий стан боржника 12 листопада 2015 року державним виконавцем направлено вимогу за вих. № 12281 до Управління ДАІ в Київській області, Управління Держкомзему у Київській області, Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку; направлено запит до адміністрації Державної прикордонної служби України з метою отримання відомостей щодо перетину державного кордону боржником та наявності закордонного паспорта; винесено постанову про арешт коштів боржника»;

- «13 січня 2020 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, відповідно до якого 17 листопада 2020 року були проведені електронні торги, на яких була реалізована належна боржнику земельна ділянка площею 0,2422 га, кадастровий номер 3222480601:01:051:0192, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , за ціною 476 356,30 грн.» (т.2 а.с.33-36).

Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. 25 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 2-2469/12 від 15 серпня 2012 року, за яким стягується з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за договором кредиту з урахуванням судових витрат у розмірі 3 206 623,55 грн. (т.1 а.с.52).

Як вбачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. від 17 травня 2024 року у ВП № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 2-2469/12, виданого 15 серпня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва, накладено арешт на нерухоме майно: 11/20 частину житлового будинку, місцезнаходження: АДРЕСА_6 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222482001:01:008:0222, місцезнаходження: АДРЕСА_5 , що належать божнику ОСОБА_1 (т.1 а.с.173).

Отже, за матеріалами справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 було відчужено спірну квартиру за договором дарування від 27 квітня 2012 року свої дочці - відповідачу ОСОБА_2 після відкриття провадження у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належали на праві власності інші об`єкти нерухомого майна, які були або реалізовані на користь стягувача у виконавчому провадженні, як то продаж на електронних торгах у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 земельної ділянки площею 0,2422 га, кадастровий номер 3222480601:01:051:0192, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , або на які був накладений арешт, зокрема на 11/20 частину житлового будинку, місцезнаходження: АДРЕСА_6 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222482001:01:008:0222, місцезнаходження: АДРЕСА_5 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.

У свою чергу позивачем не надано доказів, які б вказували на наявність очевидної недобросовісності та зловживання правами стосовно нього під час укладення договору дарування, тож посилання на ці обставини є непідтвердженими. Посилання на те, що ОСОБА_1 відчужено належну їй квартиру на користь її дочки ОСОБА_2 , не є достатнім для висновку про очевидну недобросовісність та не є підставою для визнання договору дарування недійсним.

Водночас, як встановлено судом, оспорюваний договір дарування укладено у письмовій формі, з додержанням вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписаний обома сторонами, що підтверджує відповідність договору внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до них.

Отже, позивачами не підтверджено порушення відповідачами основних принципів цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, а також перевищення ними своїх цивільних прав.

Оскільки, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, факту порушення їх прав чи інтересів з боку відповідачів укладенням спірного договору, а також того, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) не додержано встановлених статтею 203 ЦК України вимог, враховуючи положення статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

Згідно положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст.5,12,13,81,76,77,158, 258,259 263-265, 354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, визнання права власності, залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року, якою заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна - квартири, загальною площею 60,50 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №34188852, яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору дарування №1611 від 27 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь інвест плюс", адреса: м. Київ, Харківське шосе, б. 56, прим. 757 А, код ЄДРПОУ 40008320.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Суддя А.В.Слободянюк