Постанова № 12384248, 01.11.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а- 8508/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року

15год.45хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: Ганчев І.В. за довіреністю б/н від 25.08.2010р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»приватного підприємства, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одесн щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»приватного підприємства (код ЄДРПОУ 31435140) за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларації по прибутку за І півріччя 2010 року з додатками; зобов'язати ДПІ у Малиновському районі м.Одеси визнати податкові декларації ВКФ «Солтіс»ПП з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, та декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками - податковою звітністю з дня їх подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ВКФ «Солтіс»ПП неодноразово направлялись до ДПІ у Малиновському районі м.Одесн податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками, проте, відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства та без встановлених на те підстав, не було прийнято вказану податкову звітність, подану в електронному вигляді та у звязку з відмовою ДПІ у прийнятті подано повторно поштою згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідач у судові засідання не з'явився двічі, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені позовні вимоги у повному обсязі.

Судом відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на повторне звернення з таким клопотанням та ненадання з клопотаннями відповідних доказів в підтвердження поважності причин неявки до судового засідання, а також приймаючи до уваги відсутність письмово оформлених заперечень проти позову з доказами, які у нього є.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ВКФ «Солтіс»ПП знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одесн за №897, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії довідки ДПІ у Малиновському районі м.Одесн про взяття на облік платника податків від 04.08.2003р. №19-04/11/897. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії від 15.04.2003р. №22309068, індивідуальний податковий номер 314351415520.

25.07.2008р. між ДПІ у Малиновському районі м.Одесн та ВКФ «Солтіс»ПП був укладений Договір №924 про визнання електронних документів, згідно якого позивач отримав право надсилати до органу ДПС документи податкової звітності в електронному вигляді, які згідно п.1 договору визнаються як оригінал. В обовязки платника податків входить надсилання податкових документів в електронному вигляді у форматі та стандарті, затвердженому ДПА України. Відповідно до п.3 вказаного договору орган ДПС зобовязаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді. 04.07.2010р. позивачем було отримано посилений сертифікат відкритого ключа.

21.06.2010р. ВКФ «Солтіс»ПП в електронному вигляді (Бест-Звіт) подало до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси за травень 2010 року: декларацію по ПДВ; додаток 1 розрахунок коригування сум ПДВ; додаток 5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Про що відповідно до умов договору №924 було отримано від відповідача відповідні квитанції, на кожній з яких стоїть запис, що документ не прийнято, для організації заборонено прийом звітності в електронній формі

Підстави неприйняття податкових документів відповідачем не зазначені.

16.07.2010р. позивачем було направлено зазначені вище документи за травень 2010 року поштою рекомендованим цінним листом з описом вкладення, про що було отримано повідомлення про вручення поштового відправлення 20.07.2010р. з підписом працівника ДПІ Молчанова за довіреністю.

Як пояснив представник позивача, ВКФ «Солтіс»ПП 20.07.2010р. звернулось безпосередньо до відділу приймання звітів в документарній формі ДПІ в Малиновському районі м.Одеси для надання декларації по ПДВ та додатку №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року, але в прийнятті податкової звітності було відмовлено без пояснення причин відмови.

У звязку з викладеним, 20.07.2010р. декларація по ПДВ, додаток №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року позивачем були направлені на адресу відповідача поштою рекомендованим цінним листом з описом та з повідомленням, про що було отримано повідомлення про вручення поштового відправлення 22.07.2010р. працівнику ДПІ Молчанову за довіреністю за його підписом.

У звязку з неприйняттям звітності 12.08.2010року ВКФ «Солтіс»ПП рекомендованими цінними листами з описами направило на адресу відповідача декларації з ПДВ (з відповідними додатками та дискетами) за травень 2010 року, червень 2010 року та по прибутку за І півріччя 2010р., про що також складено листи, підписані трьома свідками. Вказані відправлення були отримані відповідачем 16.08.2010р., про що свідчать наявні у матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштового відправлення з відповідними підписами.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»форми декларацій та податкових розрахунків з ПДВ встановлюються відповідно до закону.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.4, 5 розділу ІІ Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженого наказом ДПА України від 10 квітня 2008 р. №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів. У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Згідно з п.1 розділу ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. Відповідно до підпунктів 7.4, 7.5 розділу ІІІ Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»від 22 травня 2003 року №852-IV електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Згідно з п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, з вищевикладеної норми Закону слід дійти висновків, що, по-перше, можливою підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушеннями вимог законодавства або не зазначення обовязкових реквізитів; по-друге, про невизнання отриманого податковою декларацією податковим органом приймається рішення, яке може бути оскаржено, проте, в порядку апеляційного узгодження.

Аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства.

Подані позивачем податкові декларації по ПДВ за травень 2010р., червень 2010р., декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року містили всі обовязкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків, що підтверджується копіями зазначеної звітності, наданими позивачем.

Від відповідача письмових заперечень та пояснень в спростування фактів, викладених позивачем, та його правової позиції, до суду не надійшло.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(далі Порядок), податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до п.п. 4.1.1 Порядку декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку

Достовірність даних підтверджується підписами керівника та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п.3 Наказу).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827, податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності (за необхідності, в останній день строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів) без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності (п.4.2).

Як зазначено в Законі №2181, відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно з п. 4.3 вказаних Методичних рекомендацій податкова звітність має бути: - надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; - повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; - документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; - без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; - підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

Згідно з п. 4.4 цих Методичних рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: - підписів посадових осіб; - печатки платника податків; - обов'язкових реквізитів; - обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; - прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період; - назва платника податків; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; - ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; - місцезнаходження платника податків; - назва ОДПС, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: - звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; - ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; - код виду економічної діяльності (КВЕД); - код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; - індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 4.5 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ. У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181. Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "Отримано, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

Як встановлено судом, не спростовано та не заперечено відповідачем, подана ВКФ «Солтіс»ПП податкова звітність за травень 2010р., червень 2010р. та за І півріччя 2010 року відповідає викладеним вище вимогам законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій щодо неприйняття від позивача податкової звітності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ВКФ «Солтіс»ПП обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»Приватного підприємства (код ЄДРПОУ 31435140) за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками.

Зобов'язати ДПІ у Малиновському районі м.Одеси визнати податкові декларації Виробничо-комерційної фірми «Солтіс»Приватного підприємства з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, та декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками - податковою звітністю з дня їх подання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВКФ «Солтіс»ПП судовий збір у сумі 3(три)грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2010р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

Адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми «Солтіс» приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість Виробничо-комерційної фірми «Солтіс» Приватного підприємства (код ЄДРПОУ 31435140) за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками.

Зобов'язати ДПІ у Малиновському районі м.Одеси визнати податкові декларації Виробничо-комерційної фірми «Солтіс» Приватного підприємства з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, та декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з додатками - податковою звітністю з дня їх подання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВКФ «Солтіс» ПП судовий збір у сумі 3(три)грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

01 листопада 2010 року