Постанова № 12384149, 16.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16.11.2010 р. 12:51Справа № 2а-5796/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Вадан Ярдс Океан", вул. Заводська площа, 1, м.Миколаїв, 54050;

до

третя особаСпеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, вул.Чкалова, 20, м.Миколаїв, 54017;

ТОВ "Південний термінал" (код 32997359), вул.Спортивна 23, м.Миколаїв, 54000;

проскасувати податкове повідомлення-рішення №00007136/0 від 11.08.2010р.;

за участю представників:

від позивача представник 1: Блінова І.В., довіреність, від 11.02.10р.;

від позивача представник 2: Віштал Л.В., довіреність, від 18.02.10р.;

від відповідача представник: Боненко О.В., довіреність №18802/9/10-013, від 11.10.10р.;

від третьої особи: Сидоренко М.Г., довіреність від 20.05.10р.;

в засіданні приймає участь прокурор Дзюбан О.В.;

Відкритим акціонерним товариством "Вадан Ярдс Океан" предявлено позов (а.с.4-8) до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №00007136/0 від 11.08.2010р. (а.с.9).

Ухвалою від 21.10.2010 року, за клопотанням позивача, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача було залучено ТОВ "Південний термінал".

04.11.2010 року, на боці відповідача, у справу вступив прокурор (а.с.104).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень та наданих доказів (а.с.4-8, 29-30).

Представниками відповідача позовні вимоги не визнано, надано письмові заперечення (а.с.83-85) та зазначено, що податкове повідомлення-рішення №00007136/0 від 11.08.2010р. прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена у спосіб передбачений чинним законодавством, акт перевірки складено згідно відповідних нормативних актів.

Прокурор підтримав позицію відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, адміністративний суд, -

встановив:

У період з 02.08.2010р. по 04.08.2010р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Південний термінал" за період квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки №801/36/14307653 від 05.08.2010 року (а.с.10-28).

11.08.2010 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, на підставі акту №801/36/14307653 від 05.08.2010 року, було винесено податкове повідомлення - рішення за №00007136/0 згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010р. в розмірі 195 988,08 грн. (а.с.9).

Згідно повідомлення - рішення у позивача встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1., п.7.5., пп.7.7.1, пп.7.7.2, п.п.7.7.10. п.7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р №168/97-ВР (надалі Закон №168/97), п.п.5.12.2, 5.12.3, 5.12.4, п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА від 17.03.08 №159).

За наслідками перевірки, відповідачем виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 195988,08грн., на підставі того, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, податковий орган встановив у деяких ланцюгах постачання виявлено відсутність факту постачання товару.

Зазначений висновок відповідач зробив на підставі акту невиїзної перевірки від 05.08.2010р. №801/36/14307653 та від 22.07.10р. №2591/234-00/32997359.

У розділах 3 та 4 акту перевірки від 05.08.2010р. за №801/36/14307653 визначалось питання правомірності формування податкового кредиту сум ПДВ та нарахування бюджетного відшкодування у квітні 2010р. по операціям з ТОВ “Південний термінал”. Відповідно до висновків акту перевірки позивачу зменшено податковий кредит на 195988,08грн. та на цю ж суму зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Підставою для зменшення сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування став висновок акту про нікчемність (недійсність) угод з поставки товарів через фактичну відсутність поставки (тобто безтоварність), одночасно в акті вказується що цей правочин укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Вадан Ярдс Океан”, зареєстрований як юридична особа згідно свідоцтва про державну реєстрацію №450300 від 01.03.2001р. Основним видом діяльності підприємства є будування та ремонт суден (а.с.61-62).

Відкрите акціонерне товариство “Вадан Ярдс Океан” входить до переліку підприємств суднобудування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1256 “Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості”.

01.09.2005 року між ВАТ “Вадан Ярдс Океан” та ТОВ “Південний термінал” укладено договір №01/01 (а.с.56-58) за яким позивач купував у ТОВ “Південний термінал” товар відповідно до виставленого рахунку (а.с.59-60) та специфікації, в специфікації продавцем зазначається розвернутий асортимент, кількість, терміни та загальна вартість поставки, умови оплати та поставка. Відвантаження продукції здійснювалось транспортом Продавця на склад Покупця.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 02.01.2010р. термін дії договору продовжено до 01.01.2011р.

В судовому засіданні були досліджені копії відповідних видаткових накладних: від 09.04.10р. №РН-0000009, №РН-0000010, від 12.04.10р. №РН-0000011, №РН-0000012, №РН-0000013, №РН-0000014, №РН-0000015 згідно яких позивачу було поставлено електроди, сопла, завіхрителі на загальну суму 1175928,48грн. (а.с.49-55).

Вищевказаний товар поставлений по товарно-транспортним накладним №003609 та 0036910, перевезення товару було здійснено ТОВ “Південний термінал”, товар прийнятий у позивача на складі та використаний у процесі виробництва.

Зазначене також було підтверджено поясненнями третьої особи без самостійних вимог на боці позивача.

Судом встановлено, що третя особа без самостійних вимог на боці позивача, ТОВ «Південний Термінал»(код ЄДРПОУ 32997359) згідно довідки з ЄДРПОУ займається, серед інших видів діяльності, обробленням та нанесенням покриття на метали та іншими видами оптової торгівлі (а.с.119), стан юридичної особи зареєстрований, місцезнаходження відповідає зареєстрованому (а.с.181-183), зареєстрована як платник податку на додану вартість та має відповідне свідоцтво платника ПДВ, статутний фонд 200500грн., має та використовує виробниче приміщення загальною площею 72кв.м. з прилеглою територією 27,11 кв.м., використовує інші орендовані приміщення, має на балансі автомобіль OPEL (а.с.122-123).

На підтвердження товарності операцій судом також були досліджені наступні докази надані позивачем та третьою особою:

- копію листа податкової міліції ДПА у Миколаївської області №18910/10/26311 від 30.08.10р. в якому зазначено, що за матеріалами невиїзної документальної перевірки ВАТ “Вадан Ярде Океан” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Південний Термінал»за період квітень 2010 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.120);

- копію договору №03/01/06 від 03.01.2006р. між ППКФ «ЮКОН»та ТОВ «Південний Термінал»з відповідними додатками та специфікаціями на товар (а.с.147-152) та податковими накладними (а.с.153-155), накладними на товар (а.с.156-161, 164-167), товарно - транспортними накладними (а.с.162-163);

- копію договору поставки №422 від 30.04.2007р. між ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»та ТОВ «Південний Термінал»з додатками (а.с.169-173);

- копію договору оренди №01.01.09 від 01.01.2009р. між ВАТ “Вадан Ярдс Океан” та ТОВ «Південний Термінал»(а.с.174-175);

- копії податкових декларацій з податку на додану вартість та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних (а.с.176-180);

- податкові накладні с додатками (а.с.37-47), платіжне доручення №444 на суму 250000грн. (у тому числі ПДВ 41666,67грн.) (а.с.48);

- прибуткові ордери (форми для складу) (а.с.63) за формою №М-4 затвердженої Наказом Мінстату України від 21.06.96р. №193 (а.с.63-69) щодо руху товарно-матеріальних цінностей по підприємству;

- вимоги на отримання матеріальних цінностей за формою №М-10 (а.с.70-72);

- складські оборотні відомості (а.с.72-79);

Третьою особою також надано до суду довідки ДПІ у Заводському районні м.Миколаєва (а.с.127-146), які підтверджують законність господарських операцій між позивачем та ТОВ “Південний термінал”, відсутність розбіжностей у відомостях отриманих від позивача, що додатково підтверджують позицію позивача.

Так, в Довідці ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №2309/234-00/32997359 від 24.06.10р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Південний термінал»(код ЄДРПОУ 32997359) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Вадан Ярдс Океан»(код ЄДРПОУ 14307653) за квітень 2010 року (а.с.107), зазначено, що перевіркою ТОВ «Південний термінал»не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ВАТ «Вадан Ярдс Океан», яке мало правові відносини з ТОВ «Південний термінал». Перевіркою ТОВ «Південний термінал»встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Вадан Ярдс Океан», яке мало правові відносини з ТОВ «Південний термінал»(а.с.110).

Аналогічні висновки містяться в довідках ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва:

- №2827/234-00/32997359 від 19.08.2010р. (а.с.121-124);

- №1743/234-00/32997359 від 30.04.2010р. (а.с.126-128);

- №5729/23-414/32997359 від 26.11.2009р. (а.с.129-134);

- №4133/23-700/32997359 від 20.12.2007р. (а.с.135-140);

- № 714/23-700/32997359 від 03.03.2007р. (а.с.141-146);

Дослідивши зазначені докази, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та третьої особи є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини укладені між сторонами не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Висновки відповідача про фактичну відсутність поставки товару, підтверджена, відповідно до вищевказаного акту, тільки висновком іншого акту податкової, а саме - актом ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 22.07.2010р. №2591/234-00/32997359.

В той же час зазначений висновок не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та був спростований наданими позивачем та третьою особою доказами.

Таким чином, на підставі отриманих податкових накладних позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а ТОВ “Південний термінал” відобразило цю суму у складі відповідного податкового зобов'язання.

Слід також зазначити, що випадки повернення бюджетного відшкодування визначені у п.п.7.7. Закону №168/97-ВР, а саме порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України встановлено у п.п.7.7.1. та п.п.7.7.2 Закону про ПДВ.

Підпунктом 7.7.1 зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2. передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином законодавець пов'язує отримання бюджетного відшкодування тільки зі сплатою податку на адресу постачальника товарів, та не зобов'язує вимагати від усіх можливих контрагентів постачальника обов'язкового перерахування податку до бюджету.

Порядок включення сум до податкового кредиту відрегульовано у пп.7.2.1., пп.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5. п.7.4,. пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону де зазначено, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість. Усі зазначені підстави є наявними та підтверджені відповідними документами.

В той же час, відповідачем не було перевірено ланцюг постачання та використання товару, тому безпідставно до уваги не прийнято: товарно-транспортні накладні, складські документи, внутрішні розхідні документи по списанню використаних матеріалів, довіреності на отримання товару тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочинну, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнай судом недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена в Листі Вищого адміністративного суду України «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби №1112/11/13-10»від 20.07.2010р. Зазначений лист було підготовлено на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, коли для цілей оподаткування операції враховані на підставі удаваних правочинів (наприклад, у випадках невідповідності дійсному економічному змісту або не обумовленості розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). Про безпідставність вимоги щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу (наприклад, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності).

В той же час судом встановлено (доказів про інше суду не надано) що у позивача була відсутня як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, було встановлено намір здійснювати реальну підприємницьку діяльність та фактичне здійснення зазначеної діяльності.

В судовому засіданні було також встановлено, що відповідач взагалі не досліджував під час перевірки реальність та товарність операцій позивача, документів на підтвердження товарності операцій від позивача не вимагав та не досліджував. Доказів відсутності податкових накладних або доказів відсутності факту оплати вартості товарів відповідачем суду не надано.

Суд також дійшов висновку що дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

При цьому не може бути підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість або для застосування штрафних (фінансових) санкцій порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Проаналізувавши зміст складеного відповідачем акту перевірки суд встановив, що висновки про нікчемність операцій (правочинів) позивача та його контрагентів є необґрунтованим, оскільки відповідачем не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нікчемними правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження первинних документів та самих оспорюваних правочинів. Посилання відповідача на частини 1, 5 ст.203, ст.215, частину 1 ст.216 ЦКУ є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними у судовому порядку.

Доводи відповідача, що зазначені угоди укладені з метою ухилення від оподаткування, штучного створення умов для ухилення від відповідальності за несплату податків, в тому числі і при виконанні спірних господарських зобов'язань, суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

В адміністративних справах субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що дії відповідача свідчать також про порушення останнім Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за №925/11205 (надалі - Порядок), а саме підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 згідно з якими висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, а виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обовязкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. №584.

При розгляді справи, судом також встановлено, що висновки Акту перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Так, зокрема, відповідно із пунктами 1.3, 1.5, 1.6 Порядку - результати перевірки оформлюється складанням відповідного акту. Акт, це службовий документ, який не тільки підтверджує проведення перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання, але він є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, позиція відповідача щодо нікчемності договору від 01.09.2005 року між ВАТ “Вадан Ярдс Океан” та ТОВ “Південний термінал” №01/01 (а.с.85) та висновок податкового органу не ґрунтується на законодавстві. Господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку стосовно того, що оскаржуване Позивачем податкове повідомлення-рішення не було прийнято з урахуванням всіх вимог, передбачених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для його скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного суд зазначає, що згідно до ст.19 Конституції України органи податкової служби повинні діяти в межах своїх повноважень та в рамках повноважень и засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статті 79 та 86 КАС України передбачають, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, відповідачем не наведено доказів наявності спрямованості правочинів на порушення публічного порядку. Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві №00007136/0 від 11.08.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 195988,08 грн.

3. Присудити за рахунок Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Вадан Ярдс Океан" суму сплаченого судового збору в розмірі 3грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

19.11.2010 р.