Постанова № 12383467, 19.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 р. справа № 2а-21095/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Чебаненка Є.О.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської 17, адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування за 2009 Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи», що наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 9 осіб. Таким чином, згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в України» на ТОВ «Корпоративні компютерні системи» у 2009 році повинно бути працевлаштованим 1 інвалід. Фактично ж, згідно даних, наданих підприємством у працювало 0 Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» не виконало норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню Згідно розрахунку, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування у 2009 році, становить 3833,34 грн.

Відповідачем адміністративно господарські станом на 22 липня 2010 року не сплачені, тому на підставі ст. 20 Закону та п. 4 Постанови Кабінету України 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності в України», порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка станом на 22 липня 2010 року складає 112,70 грн.

Загальна сума позову з урахуванням пені становить 3946,04 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився. Згідно відбитку календарного штемпеля, довідки ф.20, конверт з судовою повісткою для відповідача повернуто за закінченням терміну зберігання 11 листопада 2010 року. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, беруть участь у справі, щодо поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних у доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» ЄДРПОУ 13505612 зареєстроване 22.10.1997 року виконавчим комітетом Донецької ради Донецької області, та юридичною особою (а.с.35, 43).

09 березня 2010 року відповідачем був наданий звіт про зайнятість працевлаштування за 2009 рік. Згідно звіту в 2009 році на підприємстві відповідача працювало 9 осіб, з них 1 повинен бути працевлаштований на підприємстві. Фактично на підприємстві у 2009 році працювало 0 (а.с. 8).

Відповідно до листа Донецького міського центру зайнятості 18.11.2010 року № 05-14/4788 у 2009 році відповідач інформував Донецький міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування у формі 3-ПН шляхом подання звіту про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках. Інваліди протягом 2009 року на підприємство не направлялися у звязку відсутністю серед безробітних осіб, інвалідами, осіб з відповідною освітою.

Отже, відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування на вакантні посади у підприємстві.

Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій фізичних осіб, використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування у 4% загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» забезпечення прав на працевлаштування та

вану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, особи, використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм забезпечувати соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування звітувати Фонду соціального захисту про зайнятість та працевлаштування у порядку, встановленому Кабінетом України.

Згідно ст. 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, з положень Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» не вбачається, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для супроводжується його обовязком займатись пошуком для працевлаштування на створені робочі місця. Такий обовязок статтею 18 зазначеного Закону покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації Нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку скоєнням правопорушення. Такі не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих якщо при цьому господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідач вимоги закону виконав, та в його діях немає складу правопорушення. У судовому засіданні не встановлено фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні компютерні системи» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій та проголошена у судовому засіданні 19 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до суду апеляційної Апеляційна скарга на постанову суду першої подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

Суддя Голуб В. А.