Рішення № 123830026, 17.12.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5339/24

17 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо звернення до органу податкової служби Канади із запитом про надання інформації про одержані ОСОБА_2 доходи в Канаді в період з березня 2023 року по липень 2024 року включно та зобов`язати відповідача звернутись у встановленому законодавством порядку до компетентного органу Канади із спеціальним запитом про надання інформації про одержані ОСОБА_2 доходи в Канаді в період з березня 2023 року по липень 2024 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.06.2021 по справі №607/9224/21 передбачено стягувати з ОСОБА_2 , щомісячно аліменти на утримання його малолітніх дітей в розмірі 1/3 всіх доходів, але не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Разом з тим, позивач зауважує, що вказане рішення ОСОБА_2 належним чином не виконує, приховуючи свої доходи. Просить врахувати, що в березні 2023 року ОСОБА_2 виїхав з України в Канаду, де офіційно працевлаштований і отримує доходи, однак їх не задекларував в органах Державної податкової служби, що випливає з даних, вказаних відповідачем на запит Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції №207595508 від 02.06.24. З огляду на зазначені обставини, враховуючи положення ст. 26 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна від 04.03.96, позивач звернулась із заявою до відповідача, в якій просила звернутись до компетентних органів податкової служби Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих ОСОБА_2 доходів в Канаді за період з березня 2023 року по липень 2024 року включно. Однак, позивач зауважує, що листом від 29.08.24 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви з огляду на ту обставину, що позивачем не наведено документального підтвердження доказів відповідно до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №118 від 16.04.2022. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні вказаної заяви виходячи з наведених нижче міркувань. Просить врахувати, що протиправна відмова відповідача звернутись із спеціальним запитом до органу податкової служби Канади щодо отримання інформації про отримані доходи ОСОБА_2 , які він не задекларував в Україні, перешкоджає забезпеченню виконання зазначеного вище судового рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що у заяві ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області вх. №Р/85/ЕЗ від 20.08.2024 наводяться лише обставини, без жодного їх підтвердження відповідними доказами, оскільки до заяви не долучено додатків, на які позивачем здійснюється посилання (доказів виїзду за кордон, офіційного працевлаштування ОСОБА_2 , запиту Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції). Відтак, на думку представника відповідача, за відсутності документально підтверджених доказів, згідно вимог Порядку №118 від 16.04.2022, в Головного управління ДПС у Тернопільській області були відсутні правові підстави для звернення до компетентного органу Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих доходів ОСОБА_2 .

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Вважає, що ні Законом України "Про звернення громадян", ні будь-яким іншим актом законодавства не передбачено, що при зверненні громадян до органів державної влади громадяни повинні надавати будь-які докази, якими мають підтверджуватись обставини, викладені в зверненні громадян щодо виконання органом державної влади своїх прямих обов`язків. На думку представника позивача, якщо відповідачу для складання спеціального запиту необхідні певні документи чи докази, відповідач мав би надіслати позивачу пропозицію надати відповідні документи чи докази, а не відмовляти у задоволенні вказаної заяви позивача.

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення у справі, які суд розцінює, як заперечення, в яких заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що у разі, якщо ОСОБА_2 перебуває або отримує доходи за кордоном, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до компетентних органів цієї держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів. На думку представника відповідача, з врахуванням того, що розмір аліментів у розрахунку визнаний Тернопільським міськрайонним судом вірним, підстав вважати, що ОСОБА_2 отримує дохід на території Канади немає, а ОСОБА_1 не надала належних доказів на підтвердження своєї позиції, підстави для звернення до компетентного органу Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих доходів ОСОБА_2 відсутні.

Також, від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача виклав додаткові доводи з приводу заявлених позовних вимог. Зауважує, що відповідач не звернув уваги на ту обставину, що вказані Конвенції та Інструкції визначають порядок виконання в Україні рішення іноземного суду держави-учасниці Конвенції, а не виконання в Україні рішення суду України. Просить врахувати, що рішення суду України підлягає виконанню насамперед в Україні і всі державні органи, у тому числі відповідач у даній справі, зобов`язаний сприяти виконанню такого судового рішення в силу вимог ст. 129 Конституції України.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій, враховуючи положення ст. 26 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна від 04.03.96, просила звернутись до компетентних органів податкової служби Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих ОСОБА_2 доходів в Канаді за період з березня 2023 року по липень 2024 року включно.

Розглянувши заяву позивача від 16.08.2024 (вх.№Р/85/ЕЗ від 20.08.2024) щодо звернення до компетентних органів Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих ОСОБА_2 доходів в даній державі, Головне управління ДПС у Тернопільській області листом від 29.08.2024 №181/Р/19-00-24-03-01 повідомило позивача про відсутність підстав для звернення до компетентних органів Канади із запитом про надання інформації про суми отриманих ОСОБА_2 доходів в даній державі.

Не погоджуючись з такою відповіддю Головного управління ДПС у Тернопільській області, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.32. організовують взаємодію та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно із законодавством, міжнародними договорами України, здійснюють міжнародне співробітництво у податковій сфері.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 №118 затверджено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (надалі, Порядок №118), який спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації (далі - спеціальний запит), а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією (далі - міжнародні договори).

У відповідності до пункту 3 Порядку №118, для цілей цього Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.

Пунктами 7 та 8 Порядку №118 передбачено, що спеціальний запит повинен бути обґрунтованим відповідно до чинного податкового законодавства України та практики його застосування.

Спеціальний запит готується у таких випадках:

1) аналіз податкової звітності суб`єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування; 2) факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом; 3) існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані; 4) платежі були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, що: діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи - бенефіціарного власника доходу; не декларує доходи та не подає фінансову звітність; підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни; 5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами; 6) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 7) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням; 8) в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн.

Також, пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №118 передбачено, що спеціальний запит, який направляється до компетентного органу іноземних країн, повинен містити такі розділи:

1) підстава для здійснення спеціального запиту (вказуються стаття, назва та дата міжнародного договору України, згідно з яким відбувається обмін податковою інформацією);

2) дані щодо суб`єкта господарювання - резидента: для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце народження, громадянство та місце постійного проживання; для юридичних осіб - найменування, код за ЄДРПОУ, дата та місце реєстрації або перереєстрації.

Для резидента у разі, якщо немає ознак того, що він може вважатися резидентом також іншої держави, постійне місцезнаходження визначається відповідно до податкового законодавства України.

Крім того, вказується інформація про рахунки, відкриті суб`єктом господарювання - резидентом у фінансових установах відповідних країн;

3) дані щодо суб`єкта господарювання - нерезидента: найменування або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та адреса платника податку (згідно з офіційними джерелами). Ці дані надаються мовою країни резиденції або мовою документів, наданих при реєстрації цієї особи як платника податку. Стосовно нерезидентів, які одержують види доходів, оподаткування яких не потребує реєстрації (наприклад, отримання пасивних доходів не через постійне представництво), прізвище, ім`я та адреса платника податку вказуються так, як вони зазначені в установчих документах, договорах (контрактах) або інших документах, на підставі яких ці доходи сплачуються; реєстраційний номер або номер соціального страхування, місце народження, громадянство та місце постійного проживання. За можливості вказується ідентифікаційний номер, який він має у країні свого постійного місця проживання або перебування (резиденції).

Юридичним особам та фізичним особам - підприємцям іноземні податкові органи присвоюють реєстраційні номери або використовують номер наймача (роботодавця), який було використано при укладенні договорів, контрактів, вказуються номер та дата запису до торгового реєстру, реєстру підприємств або іншого реєстру відповідної країни, в якому реєструються суб`єкти підприємницької діяльності.

Місце постійного перебування, визначається відповідно до адреси або виходячи з таких фактів, як наявність постійного житла в країні, місцеперебування сім`ї платника податків тощо. До уваги мають братися положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з країною, до якої направляється спеціальний запит щодо визначення особи резидентом. У разі якщо це постійне місцеперебування не може бути визначено з упевненістю, у спеціальному запиті також порушується питання про підтвердження факту резидентства. Також вказується інформація про рахунки, відкриті суб`єктом господарювання - нерезидентом у фінансових установах відповідних країн;

4) період, за який запитується інформація. Вказується період, за який проводились заходи податкового контролю, та податкові періоди, яких стосується запитувана інформація (якщо ці періоди відрізняються від періоду податкової перевірки), із обов`язковим зазначенням причин виникнення такої різниці;

5) пояснення (опис) справи, щодо якої необхідна інформація, - детальний опис інформації, яка є предметом спеціального запиту, та обґрунтування підстав та сумнівів з питань, порушених у спеціальному запиті, викладені чіткими та лаконічними формулюваннями, що містять: загальний опис фактів та обставин, які стосуються цієї справи та запитуваної інформації; опис можливого порушення законодавства України із посиланням на відповідні норми або статті міжнародного договору та інформацію про наявність можливих втрат бюджету; заходи, вжиті для отримання цієї інформації із джерел на території України; дані про наявність інформації щодо нерезидентів у мережі Інтернет; дані, що підтверджують наявність інформації в країні, до якої направляється спеціальний запит; інформацію щодо бухгалтерських документів асоційованих осіб - нерезидентів; у відповідних випадках - опис групи компаній; суму податкового боргу платника податків та дату його виникнення; у відповідних випадках - опис схеми відмивання (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом; іншу інформацію та дані, що мають відношення та/або можуть посприяти детальному вивченню, дослідженню ситуації/справи.

Крім того, опис повинен містити перелік осіб, які перебувають або можуть перебувати в країні, до якої готується спеціальний запит, та мають відношення до діяльності платника податку. У разі якщо є потреба в опитуванні свідків, вказуються прізвище та ім`я, адреса свідка, дата його народження, громадянство, професія, інформація про взаємовідносини з платником податку та будь-яка інша інформація, яка буде корисною для ідентифікації особи.

Особи, пов`язані з платником податку, стосовно якого робиться спеціальний запит, вказуються незалежно від того, чи мають вони постійне місцеперебування (місцезнаходження) у країні, до якої робиться спеціальний запит. Водночас ці особи мають щонайменше провадити на території країни, до якої робиться спеціальний запит, певну діяльність, особливо діяльність, пов`язану з діяльністю платника податку.

Стосовно фізичних осіб спеціальний запит може бути направлено з метою отримання інформації щодо способу придбання майна, яке належить пов`язаним особам, відповідності вартості цього майна доходам, задекларованим такими особами;

6) заходи, вжиті для отримання необхідної інформації. Насамперед ініціатор спеціального запиту повинен здійснити спробу отримати інформацію безпосередньо від платника податків способом, передбаченим законодавством України. Зазначення у спеціальному запиті способу одержання такої інформації та наслідків застосування цього способу є обов`язковим.

До отримання всієї необхідної інформації про справу, щодо якої готується спеціальний запит, ініціатор цього запиту провадить такі дії: перевіряє факт реєстрації платника податків та його реєстраційні дані; перевіряє наявність раніше отриманої від іноземних компетентних органів інформації стосовно відповідного нерезидента або операцій; відповідно до Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 червня 2020 року № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2020 року за № 593/34876, запитує інформацію з баз даних митних органів з метою отримання даних, які свідчать про укладання договору (контракту) між резидентом та нерезидентом, підтверджують факт перетину товаром митного кордону України, вартісні, кількісні та якісні характеристики товару, а також особу, яка представляє нерезидента і підписала договір (контракт); проводить аналіз контрольованих операцій, у яких платник податків бере участь, відповідно до норм, визначених у статті 39 розділу I Податкового кодексу України; направляє запит до Адміністрації Держприкордонслужби з метою перевірки факту перетинання кордону України і присутності на території України посадової особи - представника нерезидента у разі, якщо він не є резидентом, для підписання договору (контракту) (такі дії виконуються в разі підписання договору (контракту) на території України), а також проведення перевірки щодо факту підписання договору (контракту); з`ясовує деталі підписання та виконання конкретного договору (контракту); направляє відповідні запити з метою отримання інформації та копій документів, які супроводжують товар або підтверджують його походження; здійснює інші передбачені законодавством заходи, необхідні для отримання запитуваної інформації на території України;

7) підстави, які вказують на наявність інформації в країні, до якої направляється спеціальний запит: обґрунтування підстави вважати, що інформація існує в країні, до якої направляється спеціальний запит, здійснюється шляхом чіткого зазначення в описі справи відповідних фактів. Так, якщо інформація стосується резидента або нерезидента третьої країни, то в описі справи повинні бути вказані такі факти, як: наявність постійного представництва резидента у країні, до якої направляється спеціальний запит; провадження діяльності, до якої залучені нерезиденти країни, в яку направляється спеціальний запит; здійснення взаєморозрахунків або інших операцій (у тому числі проведення безтоварних операцій, операцій з нематеріальними активами, операцій з формування статутного капіталу, виконання робіт, надання послуг) на території країни, до якої направляється спеціальний запит.

Якщо справа та відповідна інформація стосуються нерезидента країни, до якої звертаються із спеціальним запитом, то повинні бути вказані підстави вважати його нерезидентом цієї країни, зокрема документи, представлені цією особою для обліку його як платника податку в Україні, місцезнаходження (місце проживання) особи, вказане в інших документах, які пов`язані з одержанням доходів з України.

Якщо до справи, щодо якої робиться спеціальний запит, були залучені пов`язані або інші особи - нерезиденти країни, до якої направляється спеціальний запит, цей запит може бути доповнений висновком про можливе порушення цими особами податкового законодавства іноземної країни.

Додатками до спеціального запиту можуть бути матеріали, що підтверджують взаємовідносини платників податків, стосовно яких здійснюється оформлення спеціального запиту. Ініціатор спеціального запиту повинен звертати особливу увагу на інформативну цінність для компетентного органу іноземних країн таких додаткових матеріалів.

Проєкт спеціального запиту вважається належним чином складеним, якщо такий запит є достовірним, обґрунтованим, зрозумілим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам цього Порядку.

Складений належним чином проєкт спеціального запиту надсилається системою електронного документообігу (далі - СЕД) головному виконавцю спеціального запиту у ДПС разом із супровідним листом, в якому обов`язково вказуються юридичні підстави для надсилання запиту, посада, власне ім`я особи, прізвище, відповідальної за підготовку запиту, та номер її телефону.

Після одержання проєкту спеціального запиту головний виконавець спеціального запиту у ДПС розглядає цей запит з метою оцінки доцільності направлення до компетентного органу іноземної країни, зокрема з урахуванням можливості одержання інформації відповідно до попереднього досвіду направлення спеціальних запитів до цієї країни та положень договорів з цією країною.

Якщо проєкт спеціального запиту визнано складеним належним чином та доцільним для направлення до компетентного органу іноземної країни, головний виконавець спеціального запиту у ДПС у разі потреби здійснює його переклад і за підписом уповноваженої особи направляє до компетентного органу відповідної країни.

У разі якщо буде зроблено висновок, що проєкт спеціального запиту не відповідає вимогам, визначеним цим Порядком, якщо у головного виконавця спеціального запиту наявна інформація щодо відповідного нерезидента або операцій, отримана у межах обміну інформацією з іноземними компетентними органами, або якщо інформацію, що запитується, неможливо одержати з країни, яку запитують, ініціатору повідомляється про причини відмови у направленні запиту або такий проєкт запиту направляється ініціатору для доопрацювання.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що для звернення із спеціальним запитом до компетентного органу іноземної держави у контролюючого органу мають бути підстави, інформація та докази на підтвердження відповідної підстави звернення.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, позивачем разом з поданою заявою, яка зареєстрована за вх.№Р/85/ЕЗ від 20.08.2024, ОСОБА_1 до контролюючого органу не подано жодних доказів, які надали би достатні підстави та докази контролюючому органу звернутись до компетентного органу іноземної держави із відповідним запитом, зокрема, докази, що підтверджують перебування, працевлаштування та отримання доходів ОСОБА_2 тощо в Канаді; такі докази не подані учасниками справи та судом таких доказів не здобуто.

Разом з тим, суд вважає, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з відповідною заявою щодо звернення до компетентного органу Канади із спеціальним запитом про надання інформації про одержані ОСОБА_2 доходи в Канаді в період з березня 2023 року по липень 2024 року включно, вказавши відповідні підстави та подавши необхідні докази у розумінні Порядку №118.

То ж, перевіряючи спірне рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами розгляду справи, відповідач довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 17 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження:вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ:44143637).

Головуюча суддяДерех Н.В.