Рішення № 12383000, 16.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.10 р.                     Справа № 25/196                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр Донецької області)

про стягнення 471 245грн.59коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Цацуліна Т.О. – юрисконсульт (довіреність № 47-10 „Д” від 30.12.2009);

від відповідача: Костоглод Н.А. – провідний юрисконсульт (довіреність № 03-43 від 18.12.2009)          

          Позивач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр Донецької області) про стягнення 471 245грн.59коп., у тому числі заборгованість за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 446365грн.47коп., 3% річних в сумі 3029грн.15коп., індекс інфляції в сумі 5356грн.39коп., пеня в сумі 16494грн.58коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунки ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., Додаток № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., протокол розбіжностей від 02.04.2003 до договору № 820 від 02.04.2003, зміни до договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., угоду від 13.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., наказ № 2 від 15.01.2009, рахунки за активну електроенергію № 33/820 від 01.06.2010 за травень 2010р., № 33/820 від 01.07.2010 за червень 2010р., № 33/820 від 02.08.2010 за липень 2010р., акти прийому–передачі електроенергії за травень 2010р., за червень 2010р., за липень 2010р.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № 03/5601 від 15.11.2010) відповідач зазначив, що борг за спожиту електроенергію за договором № 820 від 02.04.2003 за період з 01.05.2010 по 01.08.2010 дорівнює 446365грн.47коп. До відзиву додав копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ № 101-5183 та копію Положення № 4 про Часовоярське РВУ КП „Компанія „Вода Донбасу”.

Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

02.04.2003 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” в особі Часів-Ярського районного управління (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 820, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товарної продукції (розділ 1, п. 2.1.1. договору), а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору (розділ 1, п. п. 2.2.2., 2.2.3. договору).

У зв’язку з перетворенням ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” в КП „Компанія „Вода Донбасу”, та відповідним перейменуванням Часів-Ярського районного управління ДВП „Укрпромводчормет” в Часовоярське регіональне виробниче управління КП „Компанія „Вода Донбасу” між сторонами була підписана додаткова угода від 13.09.2007 до договору № 820 від 02.04.2003.

Пункт 5 зазначеної угоди визначає, Сторони підтверджують, що інші пункти договору № 820 від 02.04.2003 вважаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом травня 2010р. – липня 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію в обсязі 748800кВт*г, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

Про факт постачання електроенергії та, відповідно, про її прийняття свідчать акти прийому-передачі електроенергії за травень 2010р., за червень 2010р. та за липень 2010р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу рахунки за активну електроенергію № 33/820 від 01.06.2010 за травень 2010р., № 33/820 від 01.07.2010 за червень 2010р., № 33/820 від 02.08.2010 за липень 2010р.

Виставлені рахунки на оплату були отримані відповідачем, про що мається відповідна відмітка про отримання на цих рахунках з зазначенням дати отримання:

-          рахунок № 33/820 від 01.06.2010 за травень 2010р. отриманий Плугатарем А.В. 01.06.2010;

-          рахунок № 33/820 від 01.07.2010 за червень 2010р.отриманий Брусовцовим Р.Н. 01.07.2010;

-          рахунок № 33/820 від 02.08.2010 за липень 2010р. отриманий Плугатарем А.В. 02.08.2010.

Згідно п. 3 Додатку № 5 до договору № 820 від 02.04.2003 оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією, Закону України „Про електроенергетику” відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої в травні – липні 2010р. активної електроенергії виконав не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в травні – липні 2010р., становить 446365грн.47коп.

Відповідач проти наявності заборгованості за спожиту активну електроенергію протягом травня – липня 2010р. в сумі 446365,47грн. не заперечує.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за активну електричну енергію в сумі 446365грн.47коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору в редакції Змін до договору, з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат:

-          по рахунку за травень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 173697,15грн. за період з 09.06.2010 по 30.09.2010 (за 114 днів);

-          по рахунку за червень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 95365,12грн. за період з 09.07.2010 по 30.09.2010 (за 84 дня);

-          по рахунку за липень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 177303,20грн. за період з 11.08.2010 по 30.09.2010 (за 51 день).

Відповідно до розрахунку розмір пені становить 16494грн.58коп.

Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.

Суд перевірив розмір пені на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних:

- по рахунку за травень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 173697,15грн. за період з 09.06.2010 по 30.09.2010 (за 114 днів);

- по рахунку за червень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 95365,12грн. за період з 09.07.2010 по 30.09.2010 (за 84 дня);

- по рахунку за липень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 177303,20грн. за період з 11.08.2010 по 30.09.2010 (за 51 день); та індекс інфляції за період з 01.08.2010 по 31.08.2010. Індекс інфляції та 3% річних розраховані з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат.

Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 3029грн.15коп., індекс інфляції –5356грн.39коп.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, розміри 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірені, вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр Донецької області) про стягнення 471 245грн.59коп., у тому числі заборгованість за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 446365грн.47коп., 3% річних в сумі 3029грн.15коп., індекс інфляції в сумі 5356грн.39коп., пеня в сумі 16494грн.58коп., задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; рахунок СО Краматорських електричних мереж із спеціальним режимом користування № 260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЗКПО 00131127) борг за активну електроенергію в сумі 446365грн.47коп.

Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р СО Краматорських електричних мереж № 26002301551830 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550, ЗКПО 00131127) 3% річних в сумі 3029грн.15коп., індекс інфляції в сумі 5356грн.39коп., пеню в сумі 16494грн.58коп.

Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 4712грн.46коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27