ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.11.10 р. Справа № 25/194
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області
до відповідача комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Єнакієвське регіональне виробниче управління м. Єнакієве Донецької області)
про стягнення 1369 061грн.36коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Цацуліна Т.О. – юрисконсульт (довіреність № 47-10 „Д” від 30.12.2009);
від відповідача: Булахов О.В. – директор (довіреність № 03-08 від 13.05.2010)
Позивач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Єнакієвське регіональне виробниче управління м. Єнакієве Донецької області) про стягнення 1369 061грн.36коп., у тому числі заборгованість за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 1303133грн.41коп., 3% річних в сумі 7857грн.48коп., індекс інфляції в сумі 15637грн.60коп., пеня в сумі 42432грн.87коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунки ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006р., Додаток № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006р., протокол розбіжностей від 20.12.2006 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006, протокол узгодження розбіжностей від 11.01.2007 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006, рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2007 по справі № 35/19пд, постанову ДАГС від 13.06.2007 по справі № 35/19пд, угоду від 14.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006р., додаткові угоди від 24.11.2008, № 8 від 10.06.2009, № 9 від 23.09.2009 та № 7 від 26.02.2010 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006, протокол розбіжностей від 14.04.2010 до додаткової угоди № 7 від 26.02.2010 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006, рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010по справі № 10/129, довіреності від 07.12.2009 та від 07.12.2009, рахунки за активну електроенергію № 29 від 02.06.2010 за травень 2010р., № 29 від 02.07.2010 за червень 2010р., № 29 від 03.08.2010 за липень 2010р., акти прийому–передачі електроенергії за травень 2010р., за червень 2010р., за липень 2010р.
У відзиві на позовну заяву (вих. № 2284 від 15.11.2010) відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 1303133грн.41коп., 3% річних в сумі 7857грн.48коп., індексу інфляції в сумі 15637грн.60коп. та пені в сумі 42432грн.87коп. визнав у повному обсязі. До відзиву додав акт звірки заборгованості, підписаний обома сторонами, відповідно до якого сальдо на користь позивача по сумі основного боргу склало 1303133,41грн.
Також, відповідачем були подані заява про розстрочку виконання рішення суду строком на два роки (вих. № 2282 від 15.11.2010) та клопотання про зменшення розміру пені на 95% (вих. № 2283 від 15.11.2010).
Зазначені заява та клопотання відповідача мотивовані скрутним фінансовим становищем підприємства, відсутністю вини відповідача у виникненні заборгованості та на те, що собівартість послуг водопостачання не покриває витрат відповідача на оплату електроенергії. В підтвердження викладених в заяві та клопотанні обставин відповідач надав копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010р., копію балансу на 30.09.2010копію листа ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку та копію постанови ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку про арешт коштів боржника.
Позивач надав заперечення (вх. № 02-41/49628 від 16.11.2010), в яких просив суд відмовити відповідачу в наданні розстрочки виконання рішення суду та в зменшенні розміру пені. Свої заперечення позивач мотивує тим, що розмір заявленої до стягнення пені не перевищує розміру збитків позивача; відповідач своїми діями завдає збитків іншим учасникам господарських відносин; відповідачем не наведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим. До того ж, позивач наголосив на тому, що останній також знаходиться в скрутному фінансовому становищу.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
12.12.2006 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (Постачальник) та державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” в особі Єнакієвського районного управління (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №29, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару (розділ 1, п. 2.2.2. договору), а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору (розділ 1, п. п. 2.3.4., 2.3.5. договору).
У зв’язку з перетворенням ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” в КП „Компанія „Вода Донбасу”, що є його правонаступником, та відповідним перейменуванням Єнакієвського районного управління ДВП „Укрпромводчормет” в Єнакієвське регіональне виробниче управління КП „Компанія „Вода Донбасу”, що є його правонаступником, між сторонами була підписана додаткова угода від 14.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006.
Пункт 5 зазначеної угоди визначає, Сторони підтверджують, що інші пункти договору № 29 від 12.12.2006 вважаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.
На виконання умов зазначеного договору позивач протягом травня 2010р. – липня 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію в обсязі 2245898кВт*г, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.
Про факт постачання електроенергії та, відповідно, про її прийняття свідчать акти прийому-передачі електроенергії за травень 2010р., за червень 2010р. та за липень 2010р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.
За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу рахунки за активну електроенергію № 29 від 02.06.2010 за травень 2010р., № 29 від 02.07.2010 за червень 2010р., № 29 від 03.08.2010 за липень 2010р.
Виставлені рахунки на оплату були отримані уповноваженим представником відповідача – Тимошковою Т.В., яка діяла на підставі довіреності від 07.12.2009, про що мається відповідна відмітка про отримання на цих рахунках з зазначенням дати отримання:
- рахунок № 29 від 02.06.2010 за травень 2010р. отриманий 02.06.2010,
- рахунок № 29 від 02.07.2010 за червень 2010р.отриманий 02.07.2010,
- рахунок № 29 від 03.08.2010 за липень 2010р. 02.08.2010.
Згідно п. 9 Додатку № 5 „Порядок розрахунку” до договору про постачання електричної енергії № 29 від 12.12.2006 в узгодженій редакції розрахунки за активну електричну енергію, в тому числі за обсяги недоврахованої електричної енергії, визначеної на підставі акта порушень Споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності і перетікання реактивної електричної енергії здійснюються Споживачем грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
В свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією, Закону України „Про електроенергетику” відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої в травні – липні 2010р. активної електроенергії виконав не в повному обсязі.
Загальна сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в травні – липні 2010р., становить 1303133грн.41коп.
Відповідач заборгованість за спожиту активну електроенергію протягом травня – липня 2010р. в сумі 1303133,41грн. визнав у повному обсязі; акт звірки заборгованості, відповідно до якого сальдо на користь позивача по сумі основного боргу склало 1303133,41грн., підписав без застережень.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за активну електричну енергію в сумі 1303133грн.41коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору, з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат:
- по рахунку за травень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 461842,23грн. за період з 17.06.2010 по 30.09.2010 (за 106 днів);
- по рахунку за червень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 283418,44грн. за період з 17.07.2010 по 30.09.2010 (за 76 днів);
- по рахунку за липень 2010р. пеня нарахована на суму заборгованості 557872,74грн. за період з 17.08.2010 по 30.09.2010 (за 45 днів).
Відповідно до розрахунку розмір пені становить 42432грн.87коп.
Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.
Суд перевірив розмір пені на правильність розрахунку.
Відповідач суму пені визнав, але з посиланням на важке фінансове становище підприємства, клопотав про зменшення розміру пені на 95%.
Суд розглянув вказане клопотання відповідача та документи, наданні в його обгрунтування, скористувався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 20%.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 33946грн.30коп.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних:
- по рахунку за травень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 461842,23грн. за період з 17.06.2010 по 30.09.2010 (за 106 днів);
- по рахунку за червень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 283418,44грн. за період з 17.07.2010 по 30.09.2010 (за 76 днів);
- по рахунку за липень 2010р. 3% річних нараховані на суму заборгованості 557872,74грн. за період з 17.08.2010 по 30.09.2010 (за 45 днів); та індекс інфляції за період з 01.08.2010 по 31.08.2010. Індекс інфляції та 3% річних розраховані з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат.
Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 7857грн.48коп., індекс інфляції –15637грн.60коп.
Відповідач нараховані позивачем розміри 3% річних та індексу інфляції визнав.
Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, розміри 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірені, вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідач в заяві про розстрочку виконання рішення суду (вих. № 2282 від 15.11.2010) просив розстрочити виконання рішення суду строком на два роки, посилаючись на скрутний фінансово-економічний стан підприємства.
Суд розглянув зазначену заяву відповідача та не задовольняє її, оскільки підприємство позивача також має стратегічне значення та знаходиться у важкому фінансовому становищі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (відокремлений підрозділ Єнакієвське регіональне виробниче управління м. Єнакієве Донецької області) про стягнення 1369 061грн.36коп., у тому числі заборгованість за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 1303133грн.41коп., 3% річних в сумі 7857грн.48коп., індекс інфляції в сумі 15637грн.60коп., пеня в сумі 42432грн.87коп., задовольнити в сумі 1360574грн.79коп., у тому числі заборгованість за спожиту в травні – липні 2010р. активну електроенергію в сумі 1303133грн.41коп., 3% річних в сумі 7857грн.48коп., індекс інфляції в сумі 15637грн.60коп., пеня в сумі 33946грн.30коп.
Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; рахунок СО Харцизьких електричних мереж із спеціальним режимом користування № 260333011292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130932) борг за активну електроенергію в сумі 1303133грн.41коп.
Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р СО Харцизьких електричних мереж № 26005301685311 в АК ПІБ м. Харцизьк у Донецької області, МФО 334345, ЗКПО 00130932) 3% річних в сумі 7857грн.48коп., індекс інфляції в сумі 15637грн.60коп., пеню в сумі 33946грн.30коп.
Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 13690грн.61коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
тел.: 305-68-27
Судове рішення № 12382997, Господарський суд Донецької області було прийнято 16.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/194. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: