Рішення № 123829510, 17.12.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11036/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області , Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області в якому просить:

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорту та повернення документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 29.07.2024 року про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га кадастровий номер5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що придбав земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 5322886601:01:003:0792, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), склад угідь малоповерхова забудова - 0,0064 га, малоповерхова забудова - 0,1066 га, рілля - 0.137 га, відомості про обмеження земельної ділянки не зареєстровані. Позивач 29.07.2024, маючи намір побудувати будинок на зазначеній земельній ділянці, позивач звернувся до Відділу містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки та надав всі необхідні документи. Однак, відповідачем 31.07.2024 винесено повідомлення №А3424160253267150771, яким відмовлено у видачі будівельного паспорту, що на думку позивача порушує його права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Відділу містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що в Генеральному плані населеного пункту села Засулля Лубенського району Полтавської області, затвердженого рішенням сесії Засульської ОТГ від 27.04.2017, земельна ділянка, що належить позивачу, з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 по вул. Засульська, 8 розташована в зоні Р-3 "Рекреаційні зони іншого користування (невгіддя, схили, захисні насадження, зелені насадження спеціального призначення). Крім того, позивачем невірно зазначено відповідача по справі.

29.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про залучення співвідповідача та уточнення позовних вимог, а саме:

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорту та повернення документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 29.07.2024 року про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га кадастровий номер5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Лубенської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в якості співвідповідача - Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, направлено йому копію позовної заяви.

31.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що виконавчий комітет Лубенської міської ради не приймав жодних рішень стосовно ОСОБА_1 , отже в силу статей 53, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта не породжувало обов`язків, як для позивача так і відповідача по справі. Таким чином позивач по справі у позовній заяві не навів жодного доказу, яким чином виконавчий комітет Лубенської міської ради порушив його права, інакше кажучи між сторонами відсутній предмет спору. позивача повідомлено, що надання будівельного паспорта здійснюється відповідно до ст.27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» затвердженого наказом №103 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 р. Враховуючи Генеральний план населеного пункту села Засулля Лубенського району Полтавської області, затверджений рішенням сесії Засульської ОТГ від 27.04.2017 року земельна ділянка, що належить позивачу, з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 по вул. Засульська, 8 розташована в зоні Р-3 Рекреаційні зони іншого користування (невгіддя, схили, захисні насадження, зелені насадження спеціального призначення).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 5322886601:01:003:0792, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), склад угідь малоповерхова забудова - 0,0064 га, малоповерхова забудова - 0,1066 га, рілля - 0.137 га, відомості про обмеження земельної ділянки не зареєстровані.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л.В. 09.07.2024 та зареєстровано в реєстрі за № 786.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №386151071 від 09.07.2024 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322886601:01:003:0792 площею 0,25 га зареєстровано за ОСОБА_3 09.07.2024, номер відомості про речове право 55785740.

29.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою № АМ01:2825-2951-6447-4626 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5322886601:01:003:0792 на об`єкт будівництва: Будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 .

31.07.2024 Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Відділ містобудування та архітектури направлено позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта.

Підставою для відмови у наданні будівельного паспорта слугувало: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проектів садівництва та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно Генерального плану населеного пункту с.Засулля, затвердженого рішенням сесії Засульської ОТГ від 27.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 знаходиться в зоні Р-3 "Рекреаційні зони іншого користування (невгіддя, схили, захисні насадження, зелені насадження спеціального призначення". Будівництво індивідуальних житлових будинків садибного типу на зазначених територіях не передбачено.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у видачі будівельного паспорта з мотивів невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств державним будівельним нормам, стандартам і правилам, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із пунктами 1, 7, 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону №3038-VI обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів ( частини перша, друга, третя статті 17 Закону №3038-VI)

Частинами першою, другою, третьою статті 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 27 Закону №3038-VI передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок (пункт 1.1).

Згідно із пунктом 1.2 цього Порядку, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4. Порядку №103)

Відповідно до положень 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Поряд з цим, згідно пункту 2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

З наведених норм права слідує, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

Відповідач вказував, що відмова у наданні будівельного паспорта відбулася, що згідно Генерального плану населеного пункту с.Засулля, затвердженого рішенням сесії Засульської ОТГ від 27.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 знаходиться в зоні Р-3 "Рекреаційні зони іншого користування (невгіддя, схили, захисні насадження, зелені насадження спеціального призначення".

При цьому, як вже зазначалось вище, придбана позивачем у власність земельна ділянка за своїм цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови, що також підтверджується відомостями публічної кадастрової карти за посиланням https://kadastr.live/parcel/5322886601:01:003:0792.

У той же час частиною другою статті 24 Закону №3038-VІ встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Також, за правилами пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Частиною першою статі 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 20 ЗК України, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Судовим розглядом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_1 .

Отже, земельна ділянка позивача за цільовим призначенням визначена саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно із положеннями статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Оскільки земельна ділянка, яка належить позивачу на праві власності, за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, така земельна ділянка може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Також, суд зазначає, що стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із статями 316 - 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно із статтею 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

Отже, положення Закону №3038-VI, Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають переважне значення над містобудівною документацією місцевого рівня.

Такий же правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №1540/3905/18, від 04.07.2023 року у справі №280/12008/21.

Окремо суд наголошує на правилі, встановленому частиною 2 статті 24 Закону №3038-VІ: зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Таким чином, враховуючи, що наміри позивача по забудові належної йому земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню, відмова Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури в Повідомленні про відмову в надані будівельного паспорта в частині невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам - є неправомірною.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У своєму позові позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі йому будівельного паспорту.

Але з точки зору адміністративної процедури відповідачем в обставинах цієї справи не вчинено юридично значущу дію, а прийнято рішення про відмову у видачі будівельного паспорту, оформлене повідомленням №А3424160253267150771 від 31.07.2024.

Тому належним способом захисту позивача є визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Враховуючи викладене, суд з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати Повідомлення №А3424160253267150771 від 31.07.2024 Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792 та зобов`язати Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га кадастровий номер 5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Лубенської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182, вул. Ярослава Мудрого, 33, м.Лубни, Полтавська область), Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури (код ЄДРПОУ 04057439, вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати Повідомлення №А3424160253267150771 від 31.07.2024 Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5322886601:01:003:0792.

Зобов`язати Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Відділу містобудування та архітектури надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2500 га кадастровий номер 5322886601:01:003:0792 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Суддя С.О. Удовіченко