Рішення № 123829213, 17.12.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35789/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19 листопада 2024 року надійшов позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 170 670,63 грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати у розмірі 170 670,63 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним .

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків та в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 170 670,63 грн. виникла в результаті непогашення податкова заборгованісті/ недоїмки у сумі 170 670,63 грн., з яких: орендна плата а саме:

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №32691- 2411-1423, за період 2022 рік, по строку сплати 26.09.2023, у розмірі 49 230,26 грн.;

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №32692- 2411-1423, за період 2023 рік, по строку сплати 26.09.2023, у розмірі 59 210,32 грн.;

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 №1090447-2411-1423-UA48060090000097375, за період 2024 рік, по строку сплати 31.07.2024, у розмірі 62 230,05 грн.

Таким чином, враховуючи те, що несплата коштів до бюджету завдає шкоди інтересам держави, керуючись пп.191.1.22. п.191.1 ст.191, пп.20.1.34. п.20.1. ст.20, п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, позивач просить стягнути суму податкового боргу в загальному розмірі 170 670,63 грн.

Позиція відповідачки обґрунтовується наступним

Відповідачка позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з неї податкового боргу у сумі 170670,63 грн. не визнає та просить в суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно з пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (постанова ВСУ від 09.04.2019р. у справі №822/2695/16) тому вважає грошові зобов`язання такими, що не є узгодженими, а отже податковий борг відсутній. При цьому позивачка звертає увагу суду на те, що була позбавлена можливості реалізувати своє право на оскарження податкових повідомлень-рішень, оскільки не отримувала їх, що свідчить про те, що податкові зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень є неузгодженими. Також позивачка повідомляє, що на превеликий жаль права зайнятись власноруч питанням щодо продажу даних об`єктів нерухомості на даний час позбавлена тому що безпосередньо господарською діяльністю на даних об`єктах нерухомості займався молодший син ОСОБА_2 , який так само як й старший син ОСОБА_3 , з лютого 2022р. став на захист нашої країни у званні офіцера ЗСУ та вже понад два роки перебуває у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. При цьому дані об`єкти є базою відпочинку, яка розташована на узбережжі чорного моря в Миколаївській області, тобто постійно знаходиться під прицілом зброї країни-агресора, не зважаючи на те, що уряд не визнає дану територію зоною бойових, продовжувати господарську діяльність, а саме використовувати дані об`єкти нерухомості за призначенням, у мене відсутня можливість.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.

16 грудня 2024 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №74798/24).

Станом на 17 грудня 2024 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

За даними Головного управління ДПС в Миколаївській області ОСОБА_1 на зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки-розрахунку податкової заборгованості, та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб складає 170 670 грн.63 коп..

Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 170 670 грн.63 коп.., виникла в результаті:

- нарахування відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №32691- 2411-1423, за період 2022 рік, по строку сплати 26.09.2023, у розмірі 49 230,26 грн.;

- нараховання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №32692- 2411-1423, за період 2023 рік, по строку сплати 26.09.2023, у розмірі 59 210,32 грн.;

- нараховання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 №1090447-2411-1423-UA48060090000097375, за період 2024 рік, по строку сплати 31.07.2024, у розмірі 62 230,05 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачкою заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0005155-1306-1429 від 13.07.2023 року, яка була направлена за адресою місця реєстрації відповідачки та отримано особисто 28.07.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно податкової вимоги форми «Ф» №0005155-1306-1429 від 13.07.2023 року за відповідачкою рахується податковий борг у сумі 61 169,63 грн.

Податкова вимога форми «Ф» №0005155-1306-1429 від 13.07.2023 року направлена відповідачке на адресу АДРЕСА_1 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми Ф.119, отримано відповідачкою 28.07.2023 року.

Податкова вимога форми «Ф» №0005155-1306-1429 від 13.07.2023 року згідно інформації з бази даних Одеського окружного адміністративного суду ДСС, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень відповідачкою не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому - є узгодженою.

У встановлений Податковим кодексом України строк, відповідачкою самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання не сплачено, у зв`язку з чим, Головне управління ДПС в Миколаївській області звернулось до суду з даною позовною заявою.

Релевантні джерела права та висновки суду

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України).

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Згідно п.15.1. ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11. ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Правовими положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 ПК України. Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 30 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, враховуючи положення ст. 251 КАС України, яка визначає порядок вручення судового рішення, беручи до уваги, що відповідачем доказів погашення податкового боргу у сумі 170 670 грн. 63 коп. до суду не надано та, в цілому, не визначено у будь-який зручний спосіб власну позицію щодо вирішення спору за позовними вимогами, враховуючи аргументацію відповідачки викладену у відзиві, суд вважає позов Головного управління ДПС в Миколаївській області обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 170 670,63 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 170 670,63 грн. в рахунок погашення податкового боргу на бюджетний рахунок UA448999980334159815000014372, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37992030, КБК 18010900, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг с.Коблеве/18010900/.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС в Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, буд. 6, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54001, код ЄДРПОУ 44104027).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя С.О. Cтефанов