Рішення № 123826286, 16.12.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/18869/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09 серпня 2024 року № 064250008133 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ) із зниженням пенсійного віку на 5 років з 07 листопада 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в колгоспі "Прогрес" (СФГ "Чолівка") з 01 січня 2001 року по 01 серпня 2007 року та призначити пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ із зниженням пенсійного віку на 5 років з 07 листопада 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що пенсійний орган протиправно повторно відмовив їй у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років. Наполягає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, й у трудовій книжці позивачки наявні записи про трудову діяльність упродовж періоду, безпідставно незарахованого, як вважає позивачка, до страхового стажу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в позові. У своїх доводах наполягає на тому, що пенсійним органом правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи позивачки в колгоспі "Прогрес" з 01 січня 2001 року по 02 березня 2001 року, та в СФГ "Чолівка" з 30 січня 2003 року по 31 січня 2003 року, з 28 жовтня 2003 року по 05 листопада 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 травня 2004 року, з 19 вересня 2004 року по 12 листопада 2004 року, з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2007 року, оскільки за даними реєстру застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків. Відповідач також зазначає, що до страхового стажу зараховано зокрема, період роботи в колгоспі "Прогрес" з 03 березня 2001 по 16 березня 2001, та в СФГ "Чолівка" з 17 березня 2001 року по 29 січня 2003 року, з 01 лютого 2003 року по 27 жовтня 2003 року, з 06 листопада 2003 року по 31 грудня 2003 року, з 01 червня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 13 листопада 2004 року по 31 грудня 2004 року за даними системи персоніфікованого обліку. Згідно з поданими документами період роботи (проживання) на території посиленого радіоактивного контролю станом на 01 січня 1993 року становить 06 років 05 місяців 06 днів, загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю становить 28 років 05 місяців 06 днів, зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 5 років. Оскільки страховий стаж позивачки складає 18 років 11 місяців та 03 дні, вона матиме право на пенсійну виплату з 08 червня 2033 року.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 має посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), видане Житомирською обласною державною адміністрацією 14 січня 2005 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 240/538/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13 листопада 2023 року № 064250008133 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в колгоспі "Прогрес" з 1986 року по 1991 рік, січень 1993 року та з 1995 року по 2000 рік, згідно з довідками від 02 лютого 2023 року № Б/12 та від 02 лютого 2023 року № Б/12а і період здійснення догляду на непрофесійній основі з 01 березня 2023 року по 31 липня 2023 року та повторно розглянути заяву від 07 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, з урахуванням висновків суду в даній справі.

На виконання судового рішення у справі № 240/538/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 та рішенням від 09 серпня 2024 року № 064250008133 повторно відмовило у призначені пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років (30-5). Зазначеним рішенням зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Прогрес" з 1986 року по 1991 рік, січень 1993 року та з 1995 року по 2000 рік, згідно з довідками від 02 лютого 2023 року № Б/12 та від 02 лютого 2023 року № Б/12а і період здійснення догляду на непрофесійній основі з 01 березня 2023 року по 31 липня 2023 року. В зазначеному рішенні також вказано, що згідно з поданими документами період роботи (проживання) на території посиленого радіоактивного контролю станом на 01 січня 1993 року становить 06 років 05 місяців 06 днів, загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю становить 28 років 05 місяців 06 днів, зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 5 років. Страховий стаж особи становить 18 років 11 місяців 03 дні. Особа матиме право на пенсійну виплату з 08 червня 2033 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

За змістом спірних обставин у цій справі підставою для відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII слугувала відсутність, за висновком пенсійного органу, необхідного страхового стажу позивачки - 25 років (30-5) у зв`язку з непідтвердженням даними, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Визначаючись у ключовому питанні у цій справі суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XIІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 14 вересня 1988 року підтверджено стаж роботи позивачки, зокрема:

- 10 січня 2000 року прийнята на роботу по переводу в СТОВ "Прогрес";

- 16 березня 2001 року звільнена з роботи в порядку переводу в селянсько-фермерське господарство "Чолівка";

- 17 березня 2001 року прийнята на роботу по переводу в селянсько-фермерське господарство "Чолівка";

- 01 серпня 2007 року звільнена з роботи у зв`язку з ліквідацією селянсько-фермерського господарства "Чолівка".

Ці записи відповідають вимогам заповнення трудової книжки.

Натомість, посилаючись на дані індивідуальних відомостей про застраховану особу, в яких відсутня інформація щодо сплати страхових внесків, відповідачем зроблено висновок про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи в колгоспі "Прогрес" з 01 січня 2001 року по 02 березня 2001 року, та в СФГ "Чолівка" з 30 січня 2003 року по 31 січня 2003 року, з 28 жовтня 2003 року по 05 листопада 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 травня 2004 року, з 19 вересня 2004 року по 12 листопада 2004 року, з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2007 року.

Вирішуючи питання достатності підстав для зарахування цього спірного періоду до страхового стажу позивачки суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

У розумінні частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено у абзаці 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно зі статтею 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XIІ до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, оскільки страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тому, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює таке нарахування страхових внесків, їх сплату (утримання) із заробітної плати застрахованої особи.

За спірних обставин що склались, фактично, внаслідок недотримання страхувальником вимог щодо внесення індивідуальних відомостей по сплаті внесків до Пенсійного фонду України або ж невиконання обов`язку нарахування та сплати страхових внесків, позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи у колгоспі "Прогрес" та в СФГ "Чолівка" (за окремими спірними періодами), що, на переконання суду, є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі індивідуальних відомостей та в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за спірний період щодо зарахування страхового стажу не є підставою для позбавлення позивачки права на призначення пенсії.

Схожі висновки зроблено Верховним Судом за подібних зі спірними правовідносин у постанові 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20. У цьому судовому рішенні Верховний Суд висловився про те, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.

Тож, беручи до уваги висновки Верховного Суду, які суд першої інстанції враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також ту обставину, що між сторонами відсутній спір щодо факту роботи позивачки в колгоспі "Прогрес" та в СФГ "Чолівка", суд вважає, що відсутність в реєстрі застрахованих осіб стосовно позивачки інформації про сплату страхових внесків не може мати наслідком позбавлення права на зарахування такого періоду її трудової діяльності до страхового стажу.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду її роботи у колгоспі "Прогрес" з 01 січня 2001 року по 02 березня 2001 року, та в СФГ "Чолівка" з 30 січня 2003 року по 31 січня 2003 року, з 28 жовтня 2003 року по 05 листопада 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 травня 2004 року, з 19 вересня 2004 року по 12 листопада 2004 року, з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2007 року, що підтверджено належними записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 , оформленої 14 вересня 1988 року, у зв`язку з не підтвердженням даними персоніфікованого обліку є хибним й відповідачем протиправно не зараховано вказаний період роботи до страхового стажу позивачки.

Разом з тим, оскільки відповідачем зараховано до страхового стажу позивачки період роботи в колгоспі "Прогрес" з 03 березня 2001 по 16 березня 2001, та в СФГ "Чолівка" з 17 березня 2001 року по 29 січня 2003 року, з 01 лютого 2003 року по 27 жовтня 2003 року, з 06 листопада 2003 року по 31 грудня 2003 року, з 01 червня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 13 листопада 2004 року по 31 грудня 2004 року за даними системи персоніфікованого обліку, що підтверджено розрахунком страхового стажу по пенсійній справі № 064250008133 та не заперечується відповідачем, доводи позивачки у цій частині не є обґрунтованими, а тому у позові в частині зарахування до страхового стажу цих періодів слід відмовити.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ з дати звернення за призначенням пенсії, суд виходить з такого.

Як вже йшлося, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-ти років в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року за наявності страхового стажу не менше 30 років.

Як встановлено вище судом, позивачці виповнилося 55 років 07 червня 2023 року.

Стосовно наявності у позивачки достатнього страхового стажу, то такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою пенсійний орган проводячи обчислення й зарахування страхового стажу, зокрема й того, що не є предметом розгляду у цій справі, та необхідного для призначення пенсії за віком позивачки.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №520/7071/21, у якій Суд висловився про те, що суди не можуть перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не була надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на поновлення виплати пенсії.

Тому суд дійшов висновку, що порушене право позивачки підлягає поновленню та захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в колгоспі "Прогрес" з 01 січня 2001 року по 02 березня 2001 року, та в СФГ "Чолівка" з 30 січня 2003 року по 31 січня 2003 року, з 28 жовтня 2003 року по 05 листопада 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 травня 2004 року, з 19 вересня 2004 року по 12 листопада 2004 року, з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2007 року згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_2 повторно розглянувши заяву позивачки про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ із врахуванням висновків суду у цій справі.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі положень частини третьої статті 139 КАС України судовий збір у сумі 605,60 грн, сплачений позивачкою згідно із квитанцією від 30 вересня 2024 року, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) від 09 серпня 2024 року № 064250008133 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 5 років з 07 листопада 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі "Прогрес" з 01 січня 2001 року по 02 березня 2001 року, та в СФГ "Чолівка" з 30 січня 2003 року по 31 січня 2003 року, з 28 жовтня 2003 року по 05 листопада 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 травня 2004 року, з 19 вересня 2004 року по 12 листопада 2004 року, з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2007 року згідно із записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 , заповненої 14 вересня 1988 року, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

16.12.24