Рішення № 123825815, 16.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/27812/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі-відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі-відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.09.2024;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2024 у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», надати на неї відповідь та повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 03.09.2024 та ненадання інформації на запит його представника - адвоката Зачепіло З.Я. від 03.09.2024;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 03.09.2024 у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», надати на нього вмотивовану відповідь та витребувану інформацію на запит його представника - адвоката Зачепіло З.Я. від 03.09.2024.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач був мобілізований та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 12.07.2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якої його визнано придатним до військової служби. 03.09.2024 року позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із заявою та відповідними документами для перегляду висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024, але відповіді не отримав. 03.09.2024 року позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зафіксувати, що перебуває на лікуванні, просив надати йому відпустку у зв`язку зі станом здоров`я та надіслати відповідь, однак відповіді від відповідача-2 позивач не отримав. 03.09.2024 року адвокатом Зачепіло З.Я. в інтересах позивача було направлено адвокатський запит командиру військової частини НОМЕР_1 про надання інформації. Однак, відповіді на адвокатський запит позивач не отримав. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/27812/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

20.11.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач- 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Отже обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 204 від 13.07.2024р. відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № б4 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Таким чином, командир в/ч НОМЕР_1 постановляючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 діяв в межах повноважень на законних підставах. Підстави для виключення позивача зі списків частини особового складу військової частини НОМЕР_1 відсутні. Окрім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2024 року № 251 позивач вважається таким, що самовільно залишив частину. Стосовно порушення прав позивача шляхом ненадання відповіді на рапорт та адвокатський запит, відповідач-2 зазначив, що докази порушеного права позивачем не надано.

12.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач- 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. У відповідності до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК. Водночас нормами Положення № 402 не передбачено обов`язку ЦВЛК ЗС України переглядати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій на підставі необґрунтованих звернень (заяв, скарг), які не містять обґрунтованих, належних доказів про порушення військово-лікарської експертизи, а саме: прийняття постанов підпорядкованими військово-лікарськими комісіями з порушенням Положення № 402, не врахуванням військово-лікарськими комісіями захворювань, травм осіб які оглядаються, прийняття підпорядкованими військово-лікарськими комісіями постанов в формулюваннях, що не відповідають встановленим діагнозам тощо. Позивач звернувся до ЦВЛК ЗС України із заявою від 09.09.2024 за вхідним № 10048, про перегляд висновку ВЛК при закладі охорони здоров`я у м. Кам`янське. Слід звернути увагу суду на той факт, що у згаданій заяві Позивач не зазначає, що медичний огляд йому було проведено саме у ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначаючи лише, що в АДРЕСА_1 йому було видано довідку про те, що він на підставі статті 57-Б графи Розкладу хвороб, придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, логістичних підрозділах зв`язку, охорони, яка, на його думку, є протиправною. Разом з тим, Позивачем до згаданої заяви не додано жодного висновку ВЛК, який би містив постанову ВЛК про ступінь придатності Позивача, що власне і унеможливило перегляд такого висновку та зумовило застосування приписів статті 7 Закону України Про звернення громадян. Враховуючи наведене, за результатами розгляду згаданої заяви, листом від 19.09.2024 № 598/9/20967 за підписом керівника ЦВЛК ЗС України, Позивача повідомлено про неможливість розгляду по суті та повернення його заяви, на підставі статей 7, 16 Закону України Про розгляд звернень громадян, та надано рекомендації щодо подальших дій та роз`яснення щодо порядку оскарження прийнятого ЦВЛК ЗС України рішення. Факт направлення згаданого листа Позивачу підтверджується Витягом з реєстру № 135 від 23.09.2024, у якому зазначено, що відповідна кореспонденція здана в військову частину НОМЕР_2 , яка виконує функції фельдьєгерсько-поштової служби, в тому числі, для ЦВЛК ЗС України. Таким чином, твердження Позивача про те, що ЦВЛК ЗС України допустила протиправну бездіяльність та не розглянула його заяву, не відповідають дійсності, оскільки жодних протиправних дій та/або бездіяльності під час розгляду заяви Позивача ЦВЛК ЗС України допущено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був мобілізований та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

12.07.2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проходження військово-лікарської комісії, на підставі статті 576 графи II розкладу хвороб, позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, логістичних підрозділах, зв`язку, охорони, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії №7503 від 12.07.2024 року.

03.09.2024 року позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із заявою та відповідними документами для перегляду висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024, але відповіді позивач не отримав.

Позивач зазначає, що йому було повідомлено в усній формі про його направлення до штурмової бригади.

Не погоджуючись з направленням до штурмового підрозділу, позивач 03.09.2024 року звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 . Крім цього, у рапорті позивач просив зафіксувати, що перебуває на лікуванні, просив надати йому відпустку у зв`язку зі станом здоров`я та надіслати відповідь, однак відповіді від відповідача-2 позивач не отримав.

03.09.2024 року адвокатом Зачепіло З.Я. в інтересах позивача було направлено адвокатський запит командиру військової частини НОМЕР_1 про надання інформації: до якого підрозділу після навчання було зараховано для проходження військової служби ОСОБА_1 та надіслати копію Наказу; копію Наказу про направлення ОСОБА_1 до штурмової бригади; інформацію чому ОСОБА_1 , не отримав заробітну плату під час проходження навчання на військову службу; чому не видали на руки військовий квиток ОСОБА_1 .

Але відповіді на адвокатський запит також позивач не отримав.

Вважаючи бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

У ст. 70 Закону № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 (в редакції від 16.04.21, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення № 402 основними завданнями військово-лікарської експертизи, зокрема, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

У пунктах 1.1, 1.2 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Як передбачено пунктом 1.4. медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею, зокрема у пункті 4 якої встановлено, що медичний огляд військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом з числа осіб рядового складу ( яким є позивач) проводиться ВЛК військових комісаріатів, гарнізонною (госпітальною) ВЛК, ВЛК ТЦК на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ "Б","В", "Г".

У пунктах 2.1, 2.2 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.6.2. розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Пунктом 2.7.2. розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України.

Згідно з підпунктом 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІ Положення № 402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема, проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право ( підпункт 2.7.4.): приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Глава 6 Розділу ІІ Положення № 402 визначає порядок і умови медичного огляду військовослужбовців.

У пунктах 6.6, 6.8 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Пунктами 6.9, 6.10 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Пункт 20 розділу ІІ Положення № 402 визначає зміст і порядок прийняття постанов ВЛК.

Підпунктом 20.1 цього розділу встановлено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК ( підпункт 20.2).

Підпункт 20.3 встановлює, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема, : а) "Придатний": до військової служби; до військової служби за контрактом; до військової служби у військовому резерві; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ ;до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, високомобільних десантних військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення; б) "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби за контрактом;для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних десантних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у ММО, миротворчому персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до (вказати)".

Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються.

Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби).

Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.

г) "Обмежено придатний до військової служби".

Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Відповідно до пункту 20.4. Розділу ІІ Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що законодавством чітко регламентовано процедуру проведення ВЛК військово-лікарської експертизи військовослужбовця, яка передбачає здійснення медичного огляду відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ "Б","В", "Г", вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби.

Разом з тим, ВЛК у кожному випадку при медичному огляді військовослужбовців зобов`язана застосовувати метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби. Зокрема, враховувати їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Суд наголошує, що Положенням №402 передбачено широку дискрецію ВЛК щодо визначення придатності/непридатності до військової служби, але такі повноваження обмежені умовами та підставами, чітко визначеними в законі і обумовлені індивідуально щодо кожного військовослужбовця, а також наслідками його поранення, травми, контузії, каліцтва.

Крім того, Положенням №409 чітко регламентовано зміст постанови про придатність (непридатність) до військової служби, яка згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _ (вказати)".

Як вже було зазначено вище та передбачено Положенням №402, особа, яка не погоджується з висновком ВЛК, може оскаржити його до Центральної військово- лікарської комісії, надати додаткові данні чи матеріали обстеження та обґрунтування.

Правовідносини, які виникли між сторонами цього спору, не можуть врегульовуватись Законом «Про звернення громадян», як вважає відповідач, надаючи відповідь на скаргу у вигляді листа.

Так, за приписами частини першої статті 1 Закону «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга).

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя). Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).

Суд зазначає, що заява позивача від 24.02.2024 не підпадає під жодне вищенаведене визначення та не є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР з питань військово-лікарської експертизи, а є скаргою, в якій позивач, не погодившись із висновком ВЛК в/ч НОМЕР_2 оскаржує його в порядку, передбаченому Положенням №402 до ЦВЛК, що дає підстави для висновку, що процедура розгляду такої заяви повинна проводитись у відповідності до цього нормативного акту, а не у порядку, що передбачений Законом №393/96-ВР.

Відповідно до п.п. 2.3.4. пункту 2.3 Положення 402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови, що є обов`язковими для штатних та позаштатних ВЛК. Згідно п 2.3.5. Положення №402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Системний аналіз вищенаведених приписів Положення №402 дає підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.

Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку. Таким чином, заява позивача розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402

З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 та зобов`язанні Центральної військово-лікарської комісії розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2024 у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», надати на неї відповідь та повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Відповідно до п.23.3 Положення Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

1.Підстави звільнення з військової служби;

2.Думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

3.Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, не розгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби у ЗСУ із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Оскільки позивач є військовослужбовцем рядового складу в званні «солдат», відповідно до ст. 127 Статуту Внутрішньої служби у ЗСУ, солдат підпорядковується командирові відділення.

Згідно з п.125 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Згідно з п.119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).

Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля) (п.111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Відповідно до п.101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).

Позивач мав би звернутися до таких посадових осіб перед тим як звернутися до командира військової частини НОМЕР_3 :

1. Командир відділення

2. Командир взводу

3. Командир роти

4. Командир окремого батальйону

Отже, з матеріалів справи вбачається, що рапорт позивача про звільнення подано командирові військової частини НОМЕР_1 , тобто командирові бригади, а не прямому командиру, яким згідно з Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України є командир відділення.

Відповідно до вимог п.п. а-г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через визначені сімейні обставини або інші поважні причини.

Отже, позивачем не було надано рапорту про звільнення належним чином.

Щодо надання адвокатського запиту представником адвокатського об`єднання «Захист» Зачепіло Зоряною Ярославівною в інтересах позивача, суд звертає увагу, що доказів направлення чи отримання відповідачем даного запиту позивач не надав.

Окрім того, як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2024 № 251 позивач вважається таким,що самовільно залишив частину, а отже, подати рапорт на належним чином «за командою» він зможе тільки по поверненню до військової частини НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною квитанцією до платіжної інструкції №9357-6512-1133-3168 від 16.10.2024 та в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною квитанцією до платіжної інструкції №9358-8378-7771-4284 від 28.10.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.09.2024.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію (вул. Госпітальна, буд.16, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 03.09.2024 у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», надати на неї відповідь та повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії (вул. Госпітальна, буд.16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна