Рішення № 123825792, 16.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/24025/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката адвоката Шестерні Наталі Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/24025/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000270/1 від 25.04.2024 р;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000497.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000270/1 від 25.04.2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000497, видану Одеською митницею.

Стягнуто з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія буд. 21, корпус «А», м. Одеса, 65078) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ: 30487219, місцезнаходження: пр. Олександра Поля, буд. 40, м.Дніпро, 49031) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7748,26 грн. (сім тисяч сімсот сорок вісім гривень 26 копійок).

26 листопада 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката - Шестерні Наталі Олександрівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/24025/24, в якій остання просить стягнути з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судові витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

27 листопада 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Одеської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги.

За приписами частин 3, 5 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями частини 3 статті 252 КАС України, судом розглянуто заяву представника позивача адвоката Шестерні Наталі Олександрівни у письмовому провадженні.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, останнім надано: довіреність №01/01/24-НШ, Договір № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року «Про надання правничої допомогидодаткова угода №01-09/24 до договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Альянс» та ТОВ «АТ маркет»; протокол №1 про виконання робіт (надання послуг) Адвокатським об`єднанням «Альянс» у суді першої інстанції у справі №160/24025/24 від 25 листопада 2024 року; акт здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. про надання правової (правничої) допомоги від 30 вересня 2024 року; акт здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. про надання правової (правничої) допомоги від 31 жовтня 2024 року; платіжна інструкція №207766 від 06.11.2024 року; платіжна інструкція №207767 від 06.11.2024 року; платіжна інструкція №370642 від 04.10.2024 року; платіжна інструкція №432513 від 10.10.2024 року.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

27 листопада 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Одеської митниці щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу в якому відповідач зазначає, що сума витрат на правову допомогу 10 000 грн. є завищено., не відповідає критерію реальності наданих послуг, у зв`язку із чим, просять знизити розмір фактично понесених позивачем витрат.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

Як було зазначено раніше, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано Додаткову угоду №01-09/24 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р.

Так, за умовами Додаткової угоди №01-09/24 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ», в особі Генерального директора Шаповалової Наталії Анатоліївни, яка діє на підставі Статуту та адвокатським об`єднанням «Альянс», в особі Керуючого партнера Мацюка А. І., що діє на підставі Статуту, предметом юридичних послуг є надання правової допомоги, яка передбачена п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000270/1 від 25.04.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA500500/2024/000497.

Пунктом 1.1 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року передбачено, що об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану об`єднанням правову (правничу) допомогу.

Пунктом 3 Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року (далі Додаткова угода) визначено, що загальна вартість послуг (гонорар) об`єднання за цією Додатковою угодою складає за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, транспортних та інших витрат об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції.

Пунктом 8 Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08 лютого 2019 року.

Так, згідно з Протоколом №1 про виконання робіт (надання послуг) Адвокатським об`єднанням «Альянс» у суді першої інстанції у справі №160/24025/24 від 25 листопада 2024 року вартість наданої правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (справа №160/24025/24) складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок). Зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання-приймання послуг у відповідних періодах.

Відповідно до Акту здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. про надання правової (правничої) допомоги від 30 вересня 2024 року розмір гонорару за надання об`єднанням правової (правничої) допомоги клієнту у вересні 2024 року складає 1 242 000,00 грн (один мільйон двісті сорок дві тисячі гривень 00 коп.) у тому числі ПДВ 207 000,00 грн.

Відповідно до Акту здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. про надання правової (правничої) допомоги від 31 жовтня 2024 року розмір гонорару за надання об`єднанням правової (правничої) допомоги клієнту у жовтні 2024 року складає 1 242 000,00 грн (один мільйон двісті сорок дві тисячі гривень 00 коп.) у тому числі ПДВ 207 000,00 грн.

Також, оплата за надання вказаних послуг підтверджується платіжною інструкцією №370642 від 04.10.2024 року на суму 108000,00 грн., платіжною інструкцією №432513 від 10.10.2024 року на суму 242000,00 грн., платіжною інструкцією №207767 від 06.11.2024 року на суму 162000,00 грн. та платіжною інструкцією №207766 від 06.11.2024 року на суму 838000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд звертає увагу, що згідно акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 30.09.2024 року та акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 31.10.2024 року не зазначений час (в годинах), який було затрачено адвокатом на підготовку процесуальних документів (складання позовної заяви) звідси є незрозумілим, який об`єктивно був витрачений адвокатом час на надання перелічених та виконаних послуг (робіт).

Крім того, суд зазначає, що справа була розглянута судом в порядку письмового провадження без виклику сторін. Справа відноситься до категорії незначної складності, представником позивача жодного документу в ході розгляду справи, окрім позовної заяви та доданих до неї документів, подано не було. Будь яких клопотань до суду, представником позивача також не заявлялось. Тобто, представником позивача по даній справі фактично було лише подано до суду позовну заяву, оплата за складання якої не є співмірним із заявленим розміром витрат на правничу допомогу (10000 грн.).

Таким чином, з огляду на часткову доведеність представником позивача розміру фактично понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про часткове задоволення вимоги позивача про розподіл між сторонами судових витрат та про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці у розмірі 3 000, 00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., про відшкодування якої просив представник позивача, слід відмовити у зв`язку із не наданням належних доказів їх співмірності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Шестерні Наталі Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/24025/24 - задовольнити частково.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія буд. 21, корпус «А», м. Одеса, 65078) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ: 30487219, місцезнаходження: пр. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, 49031) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева