Рішення № 123821792, 06.12.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 308/8914/24

провадження № 2/691/586/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ «РВС Банк» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що 28 травня 2019 року та 06 грудня 2019 року між Акціонерним Товариством «РВС БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено, відповідно, Заяву-Договір №0032311 та Заяву-Договір №1032311 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договорами про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного Товариства «РВС Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Підписанням вище зазначених Заяв-Договорів, ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію банку щодо укладення договору (оферту) та уклала, таким чином, з АТ «РВС Банк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифах Банку, які розміщені на сайті банку. Підписанням Заяви-Договору ОСОБА_1 надала підтвердження, що ознайомлена з інформацією, яка міститься в Тарифах банку та Правилах користування платіжними картками АТ «РВС Банк», які є складовою частиною Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 10 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Згідно Паспорту споживчого кредиту від 28 травня 2019 року, своїм підписом ОСОБА_1 письмово підтвердила: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної ситуації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї в разі невиконання зобов`язань за договором. Відповідно до договору про комплексне обслуговування фізичних осіб №0032311, сума кредиту становить 15384,62 грн. строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки фіксована. Разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3,00% від суми кредиту. Заборгованість за договором погашається позичальником щомісячно у вигляді обов`язкового платежу відповідодно до Додатку №1, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позичальника в банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 . Відповідно до договору про комплексне обслуговування фізичних осіб №1032311 від 06 грудня 2019 року, сума кредиту становить 25 641, 03 грн. строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки фіксована. Разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3,00% від суми кредиту. Заборгованість за договором погашається позичальником щомісячно у вигляді обов`язкового платежу відповідодно до Додатку №1, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позичальника в банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 03 травня 2024 року у неї виникла заборгованість перед АТ «РВС БАНК», яка становить 25 442,24 грн, яка складається з: 17991,67 грн. - основна заборгованість за кредитом; 972,01 грн - заборгованість за процентами; 6478,56 грн - заборгованість за комісією, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-12).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2024 року, на підставі ст.31 ЦПК України, матеріали цивільної справи №308/8914/24 передано для розгляду за підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області за місцем реєстрації відповідача (а.с.204-205).

Згідно ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2024 року цивільну справу №308/8914/24 прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.227).

В підготовчому засіданні 06 грудня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду (а.с.241).

Представник позивача АТ «РВС Банк» , інформований про судовий розгляд, не прибув, за змістом позовної заяви просив розгляд справи провести у його відсутність (а.с.1-12).

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлена про слухання, шляхом надіслання судових повісток (поштові трекінги №0600291897930 від 14 жовтня 2024 року, №0610206589348 від 06 грудня 2024 року), ухвали про відкриття провадження, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду, розміщення оголошення про виклик до суду 13 листопада 2024 року на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, не подала відзиву на позов, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду (а.с.229, 231, 235, 241).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 06 грудня 2024 року у відсутності представника позивача АТ «РВС Банк» та відповідача ОСОБА_1 , остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши клопотання представника позивача АТ «РВС Банк» про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 за місцем реєстрації та проживання, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що 28 травня 2019 року та 06 грудня 2019 року між Акціонерним Товариством «РВС БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено, відповідно Заяву-Договір №0032311 та Заяву-Договір №1032311 про надання банківської послуги - платіжна картка Простір, яка є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного Товариства «РВС Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.13). Підписанням вище зазначених Заяв-Договорів, відповідач ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію банку щодо укладення договору (оферту) та уклала в такий спосіб з АТ «РВС Банк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.13, 149). Відповідно до договору про комплексне обслуговування фізичних осіб №0032311, сума кредиту становить 15384,62 грн. строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки фіксована. Разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3,00% від суми кредиту. Заборгованість за договором погашається позичальником щомісячно у вигляді обов`язкового платежу відповідодно до Додатку №1, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позичальника в банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 (а.с.13). Відповідно до договору про комплексне обслуговування фізичних осіб №1032311 від 06 грудня 2019 року, сума кредиту становить 25 641, 03 грн. строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки фіксована. Разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3,00% від суми кредиту. Заборгованість за договором погашається позичальником щомісячно у вигляді обов`язкового платежу відповідно до Додатку №1, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позичальника в банку. Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 (а.с.149). Як вбачається із Паспорта споживчого кредиту від 28 травня 2019 року та 06 грудня 2019 року, своїм підписом відповідач ОСОБА_1 письмово підтвердила: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано Договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної ситуації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за договором (а.с.14,16). Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 03 травня 2024 року у неї виникла заборгованість перед АТ «РВС БАНК», яка становить 25 442,24 грн, яка складається з: 17991,67 грн. - основна заборгованість за кредитом; 972,01 грн - заборгованість за процентами; 6478,56 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1032311 від 28 травня 2019 року та розрахунком заборгованості за договором №1032311 від 06 грудня 2019 року (а.с.19-25, 153-160). Згідно з п. 7.3.11. договору, у разі порушення терміну погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, його частини, встановленого Графіком платежів, така заборгованість, у тому числі щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановленого терміну погашення згідно з Графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості (а.с.68-147). З дня виникнення простроченої заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, встановленого Графіком платежів, банк має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, у тому числі щомісячних платежів у розмірі 10,00 гривень за кожен день просрочення платежу (а.с.68-147). Сплата штрафу та/або пені не звільняє клієнта від виконання зобов`язань, за порушення яких передбачені штраф та/або пеня, і так само не звільняє його від обов`язку відшкодувати банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором, у тому числі будь-які витрати, що були понесені банком у зв`язку зі стягненням заборгованості з позичальника за договором (а.с.68-147). Відповідно до п. 7.3.12, клієнт зобов`язується відшкодувати банку суму інших платежів та витрат банку за договором (відправка листів чи інших повідомлень (у тому числі електронних) про необхідність погашення простроченої заборгованості, судові витрати, витрати на оплату юридичних та посередницьких послуг щодо стягнення заборгованості тощо), які були направлені на проведення заходів з повернення простроченої заборгованості (а.с.68-147). Користування відповідачем ОСОБА_1 коштами у власних цілях підтверджується виписками по особових рахунках відповідача (а.с.41-67, 161-196).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України.

Згідно норм Закону України «Про захист прав споживачів», у споживача є можливість протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору. Таким правом відповідач не скористалася.

Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі досліджених доказів, які були надані до суду.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно до наданих розрахунків за договором №0032311 від 28 травня 2019 року, заборгованість відповідача перед АТ «РВС Банк» станом на 03 травня 2024 року становить 8 216, 28 грн., з яких: 5044, 08 грн. основна заборгованість за кредитом; 2703, 15 грн. заборгованість за комісією; 469, 05 грн. заборгованість за процентами (а.с.19-25), та за договором №1032311 від 06 грудня 2019 року, заборгованість відповідача перед АТ «РВС Банк» станом на 03 травня 2024 року становить 17 225, 96 грн., з яких: 12 947, 59 грн. основна заборгованість за кредитом; 3775, 41 грн. заборгованість за комісією; 502,96 грн. заборгованість за процентами (а.с.153-160). Загальна сума заборгованості становить 25 442, 24 грн.. Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів та не змінена позивачем у справі. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування чи заперечення суми заборгованості не надала. Розрахунок заборгованості містить суму шрафів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

При прийнятті рішення у справі, суд, вдався до вивчення і дослідження доказів наданих позивачем в обґрунтування підстав для стягнення з відповідача розміру комісії у виді 3%, остільки перевірив час та період її нарахування. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року через агресію Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено. Відповідно до положень п. 18 Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Крім того, розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення, споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплатити кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч.4 ст.1056-1 Цивільного Кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою ст.3 Закону. Неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 23 травня 2024 року, нарахування комісії у виді 3% проведено АТ «РВС Банк» за договором №0032311 від 28 травня 2019 року в період до 28 грудня 2021 року та за договором №1032311 від 06 грудня 2019 року в період до 31 січня 2022 року (а.с.19-25, а.с. 153-160). Сума комісії після 24 лютого 2022 року не нараховувалася, що дає підстави стверджувати про нарахування розміру комісії в сумі 2703, 15 грн. та сумі 3 775, 41 грн. до часу введення воєнного стану на території України та застосування вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих стороною позивача доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд бере до уваги, що відповідач участі в судовому засіданні не взяла, відзиву на позов не подала, не реалізувала своїх процесуальних прав як сторона у спорі, не надала доказів у разі заперечення позовних вимог позивача, що вказує на свідоме ігнорування виконання взятих на себе обов`язків.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», у зв`язку з чим сплатив судовий збір на підставі п.1 ч.2 ст.4 з врахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 17 травня 2024 року зі сплатою суми судового збору у розмірі 2422, 40 грн. (а.с.156), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією Заяви-Договру від 28 травня 2019 року №0032311; копією Заяви-Договру від 06 грудня 2019 року №1032311; копією Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб; копією Паспорта споживчого кредиту від 28 травня 2019 року; копією Паспорта споживчого кредиту від 06 грудня 2019 року; копією розрахунку заборгованості за договором №1032311 від 28 травня 2019 року; копією розрахунку заборгованості за договором №1032311 від 06 грудня 2019 року; копіями виписок по особових рахунках ОСОБА_1 ; платіжною інструкцією №1 від 17 травня 2024 року

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626,628,633,1048,1049,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 43,49,76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву Акціонерного Товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «РВС Банк», юридична адреса м.Київ вул.Введенська, №29/58, код ЄДРПОУ 39849797, заборгованість за договором №0032311 від 28 травня 2019 року та за договором №1032311 від 06 грудня 2019 року в загальному розмірі 25 442 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 24 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «РВС Банк», юридична адреса м.Київ вул.Введенська, №29/58, код ЄДРПОУ 39849797, судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Акціонерне Товариство «РВС Банк», юридична адреса м.Київ вул.Введенська, №29/58, код ЄДРПОУ 39849797.

Відповідач : особа 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко