Рішення № 123820309, 17.12.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9176/24

Провадження №2/367/5332/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретарясудового засідання Бобриш М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 367/9176/24 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

В вересні 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 140898487 від 12 грудня 2022 у розмірі 51 762 гривні 00 копійок, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 12 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір в електронній формі № 140898487, відповідно до ст.ст.11,12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора, після чого цей електронний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти,відповідно до умом кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника № НОМЕР_1 ,у розмірі 10 000,00 гривень, попередньо перевіривши особисті дані відповідача, платіжну картку,з метою ідентифікації,тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що вона повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю,в якій надано кредит,строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач вказував,що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму, відповідач зі свого боку кредитні зобов`язання виконував лише деякий час,здійснюючи часткові платежі та станом на день повернення кредиту та сплати комісії і процентів не виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01,предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах та строк дії якого закінчився 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19,згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, при цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01від 28.11.2018,що продовжила строк договору до 31 грудня 2021року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27,яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020. Предметом Договору факторингу №28/1118-01від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги,зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, у зв`язку з чим 14.03.2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги за кредитним договором №140898487 від 12.12.2022 до відповідача на загальну суму 25836,00 гривень, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 220. Позивач звертає увагу суду на те, що реєстр прав вимоги № 220 від 14.03.2023 року підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку до договору ( п.2.1 договору). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 51762,00 грн. П.п. 5.3.3 договору факторингу встановлено, що фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

17.07.2024 року ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстру боржників. Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 17/07/2024 від 17 липня 2024 року від ТОВ « ФК « Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 51762,00 грн. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 140898487 від 12 грудня 2022 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 51762,00 грн.

Позивач зазначав, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань заборгованостей за кредитним договором. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання за кредитним договором, позивач просив стягнути на свою користь вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати у виді судового збору на суму 2422,40 грн. та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулися на адресу суду з відміткою«за закінченням терміну зберігання».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності дост. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 12.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 140898487 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 10 000,00 (десять тисяч) гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Орієнтовна дата повернення кредиту 11.01.2023 року

Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.4.10.6 Договору).

З платіжного доручення від 12.12.2022, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. У графі «призначення платежу» вказано про перерахування коштів за договором №140898487 від 12.12.2022 для зарахування на платіжну картку 4149-49ХХ-ХХХХ-2892 ( а.с.72).

Факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується довідкою №07_1/2024, сформованою АТ КБ «Приватбанк» ( а.с.73-75).

Відповідно до положеньст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №140898487 від 12.12.2022.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

Згідно із п.2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021.

Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2022. Укладанням додаткової угоди №31 від 31.12.2022 та додаткової угоди №32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024.

Окрім того, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 строк дії договору закінчується 31.12.2024.

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги №220 від 14.03.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 25836,00 грн.

17.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу №17/07/24, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №140898487 від 12.12.2022.

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зістаттею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Кредитний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 12.12.2022, тобто більш ніж через чотири роки після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Отже, право майбутньої вимоги на момент укладення договору факторингу мало би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 12.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів переходу до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №140898487, який був укладений 12.12.2022.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28 листопада 2018 року, від 31 грудня 2021 року та від 17 липня 2024 року.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС».

Таким чином, встановивши, що кредитним договором №140898487, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», суд вважає, що останнє не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,5,10,13,76-82,133-141,259,263,265,268,273,280-282,352-354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без задоволення.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс. 2005;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк